Два полюси

Частина 7

Я ще ніколи не хотіла так іти на роботу, як в понеділок. Ні, я вже не боюся Ігоря, за пів року спільної роботи мені здається ми стали навіть друзями. "Команда мрії!,- так він нас називав після чергового виграшного тендера. Але його погляд..... Чому він мене не так турбує? Я нічого поганого не зробила. В Ігоря багато правил, але про службовий роман він нічого ніколи не казав.
Сама не розумію чому, але намагаючись уникнути випадкової зустрічі з Олегом на зупинці я викликаю таксі. Хоча я вже давно добре заробляю, але надаю перевагу відкласти та купити власне авто, ніж роз'їжджати на таксі.
Я прийшла за пів години до початку роботи, а в кабінеті Ігоря вже світилося. Підійти? Зачекати коли з'являться свідки й тоді підійти? "Так! Зберися! Ти вже доросла дівчинка!" - промовляю сама собі подумки, поправляю спідницю, ще п'ять хвилин збираюсь з силами та стукаю в кабінет Ігоря.
- Доброго дня, можна?,- запитую буденним тоном, максимально стараюся приховати хвилювання., - Ви просили зайти.
- Сідай,- помахом руки вказує мені на стільчик навіть не відвернувшись від вікна.,- Ти спиш з моїм братом?
Я ще не встигла присісти, як заклякла на пів дорозі. Він ніколи не церемонився, висловлювався коротко і прямо, але це занадто! Це взагалі його не стосується?
- Я перепрошую, але вам не здається , - починаю я.
- Не здається! Еля що ти робиш?,- почав він з не властивою йому емоційністю, -Давно?
- Що давно?
- Давно ти працюєш на два полюси!?,- гостро, як ножем його слова вдарили в мене.,- Трахаєшся з Олегом, а тут строєш із себе кар'єристку?!
- Ігор! Ти забуваєшся!,- я втратила над собою контроль.,- Ти можеш критикувати і робити зауваження моїй роботі, але моє особисте життя тебе абсолютно не стосується!
- Якщо твоє особисте життя пов'язане з Олегом, то воно стосується і мене!,- я його таким злим ще не бачила,- У твоїй гарній головці не вміщається, що ти зустрічаєшся з нашим головним конкурентом? Питаю востаннє.,- взявши себе нарешті в руки спокійним тоном промовляє: - Ви давно разом?
- Ми не разом! Він мене запросив на вечерю. Це була наша перша зустріч.
- Добре. ,- проговорив він.
Що означає "добре"?, для чого мені взагалі його одобрення. Облив мене багнюкою, а тепер добрає?
- Містер Гін телефонував, чекає від нас остаточного рішення по поставці нержавійки.,- так ніби нічого перед цим не сталося промовляє Ігор,- Мені треба, що б ти ще раз детально пройшлась по асортименту.
Я розбита. Не можу так перемикатися. Стиснувши долоні, що б не розплакатися прямо в кабінеті я стала і спокійно вийшла від Ігоря, а потім і з офісу. Нехай звільняє, але працювати я сьогодні не зможу. В погляді, яким зустріла мене секретар Ліза, читався шок. Не думаю, що дівчинка зрозуміла причину, але була шокована, що у нас з Ігорем конфлікт. "Команда мрій", аякже.
Вимкнула робочий телефон. Не зможу винести ще докорів, або гірше , тону ніби нічого не було від свого керівника.
Мене розбудив стук у двері. Я винаймаю квартиру в малосімейці, тому не знаю сусідів. Раптом затопила? Побігла відкрити двері навіть не поцікавившись хто за ними.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше