Частина 21

Тиждень пройшов і я вийшла на роботу.

Посилаючись на велику зайнятість я відхилила кілька пропозицій Юлі випити каву і погомоніти.

"Що їй від мене треба? Невже вона щось помітила в моїх очах? Закінчую тендер і прошу переведення у філіал".

- Філіал? Чому?, - запитав вражений Ігор, коли я йому оголосила своє рішення.: - Через Олега?

- Ні. Не треба на мене так дивитися, це не через Олега. Хочу спробувати себе на ролі директора філіалу.

- Несподіване рішення. Тим більше, що заступник голови компанії вища посада.

- Я хочу змінити обстановку. Але що б здійснилося все, що я хочу, нам треба виграти тендер. Тому давай до роботи.

В день оголошення результатів тендеру і заодно оголошення нового голови компанії було вирішено зробити вечірку.

Не пам'ятаю, що б я так раніше наражалася. За сукню і туфлі було віддано місячну мою зарплатню. Але це того варте!! З дзеркала на мене дивилася красуня, яку можна зустріти тільки в кіно.

Волосся я зібрала ззаду, що б було видно виріз на спині. Я б так ще довго стояла і любувалася собою, якби не задзвонив телефон і таксист не повідомив, що він під'їхав.

Спускаючись по сходах я собі підспівувала: " Красива жінка не заміжня...." Настрій був просто чудовий. Я не сумнівалася, що Ігор виграє тендер. Чому тільки Ігор? Ми виграємо! Я стільки зусиль доклала, що програш був неможливий.

Зал був прибраний живими квітами. "Вони навіть оркестр запросили"- подумала я і усміхнулася.

- Вау! Ти вирішила мене повернути будь-якими силами , - почула я заспиною голос Олега.

- Як ти здогадався? ,- мій тон і слова явно вибили його з колії. Він ще хвилину постояв мовчки тупившись на мене, а тоді відійшов нічого не сказавши.

На паркеті танцювали пари, люди довкола гомоніли. Багато чоловіків виявили бажання запросити мене на танець, але я ввічливо відмовляла. Сама собі не могла зізнатися, що всі мої старання були заради одного, не виглядати на фоні блакитноокої красуні сірою мишшю. Але ні Юлі, ні Ігоря не було видно.

- Потанцюємо?, - почула я голос Ігоря зовсім близько. Він поклав свою руку мені на талію, торкаючись моєї голої спини. По тілу пробіг ток. :- Чудово вигадаєш., - прошепотів на вухо.

- Дякую. Ти теж.

Ми танцювали і я відчувала запах його одеколона, тепло його тіла, його бажання....

- Не їдь, - раптом зовсім не сподівано сказав він.: - Не треба..

- Але..., - почала я, але його гиби швидко накрили мої.

На мить забувшись і відповіла на поцілунок.

Спалах камери!

- Стоп! Що ми робимо! Так не можна!, - відштовхнула від себе чоловіка, з яким секунду тому втратила над собою контроль, і поспішила до виходу.

- Еля я тобі не встиг сказати.....зачекай....ти не зн......

За спиною почулися крити радощів і привітання. Я зрозуміла, що ми виграли тендер, але мене зараз це абсолютно не хвилювало.

"Навіщо він це зробив? Це такий дурний жарт?".

Приїхавши додому я виключила телефон.

За вікном вже світало, а я сиділа на кухні, тримала в руках холодний чай і згадувала поцілунок. Згадувала, як його руки мене обіймали, їх силу.

У двері квартири постукали. Я була впевнена, що це Ігор.

"Я хочу бути щаслива!", - подумала і побігла відкривати двері.

- Привіт., - переді мною стояла Юля. Очі її були мокрі від сліз. В руках вона тримала телефон, де у стрічці новин, було наше з Ігорем фото і великими літерами надпис "Молодий генеральний директор "Метал холдинг" святкує свою перемогу в обіймах коханої"., - Нічого не хочеш пояснити?!