Два тата не буває
Перший рік
Тортик
Розпаковувати подарунки усі люблять, особливо коли вони яскраві і гарно шарудять папером. Ну звісно, що я й перший рік погано пам’ятаю. Але детально порозпитувавши батьків і погортавши свій перший альбом, який мама вела не дуже ретельно, бо бракувало багато важливих деталей, як от такі, коли і який зуб прорізався першим, я назбирала багато фактів. Так от, говорити я почала зовсім рано, з п’яти місяців. Казала «Тато», «Мама». Точніше я казала це і раніше, але почули вони мене не відразу. Подарунків було багато, усіх і не пригадати. Найбільше мені сподобалася парковка з гаражем і двома маленькими машинками. Ними було добре чухати зуби.
Але я пам’ятаю той смачненький тортик, який я відщипнула з дідової тарілки, як ніхто не бачив, а потім доїла весь шматок під столом. Вночі у мене розболівся живіт і батьки через це сварилися.
- Ну ти даєш, чого вона знов верещить?
- Хіба я знаю?! - мама якось недобре скривила губи. - Ти думаєш, що я маю знати усі болячки якими хворіє Іванка?
На крик прибігла баба і слухала біля дверей той скандал.
Я постаралася заспокоїтися і заснути в мами на руках. Тато згорнувся клубчком і заснув раніше мене.
#3732 в Різне
#740 в Дитяча література
#2724 в Молодіжна проза
Відредаговано: 18.02.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
