Chapter 3

Келс

Келс розслаблено гортав стрічку "Instagram ", сидячи у вітальній на дивані. Знічев'я почувся гуркіт дверей.

Брюнет повільно підвів голову, й побачив, що прийшов розлючений Біллі:

- Хейй, спокійніше, чого такий злий? - поцікавився Кі.

- У нього є дівчина? - неочікувано запитав хлопець.

- У кого? - примружившись, відповів Келс, питанням на питання.

- У блондинчика, Норса, — злим тоном відказав Біллі.

- Мм, здається ні, а тобі яке до нього діло? - зацікавлено запитав хлопець, і відклавши вбік телефон, встав з дивану.

- Та, просто, неважливо, — кинув хлопець.

Біллі роззувся, і почав підійматися сходами вверх, але одразу в цей момент, почала збігати по них дівчинка маленького зросту з довгим світлим волоссям, і сірими очима.

Вона не помітила його і ненароком наштовхнулась на нього:

-Дивись куди йдеш! - грубо мовив до дівчинки Біллі.

Вона подивилась на нього і ладна вже була заплакати, як тут подав свій голос Келс:

-Якого дідька, Біллі? Відійди від неї! Соромно мати такого братика як ти! Сьюзен, підійди до мене!

Біллі нічого не відповівши, рушив у свою кімнату.

Тим часом Сью підбігла до старшого брата, й обійняла його:

-Чому він такий злий? - сумно запитала Сью, — Я бігла з хорошими новинами, я нарешті добудувала замок з конструктора! - дівчинка підняла голову та посміхнулася до Келса.

- Нічого собі! Яка ж ти молодчина! ану гайда подивимось що ти там набудувала, — Келс щиро усміхнувся, і перед тим як піти з сестрою в її кімнату, подумки нагадав собі запитати в Віктора, за дівчину, про яку питав Біллі.

Дівчинка взяла за руку брата, і потягнула його за собою, у свою кімнату.

Вони разом зайшли у простору, світлу кімнату. Стіни якої, були покриті ніжно-кремовою фарбою. Під ногами був візерунчастий килимок, який був забарвлений всіма пастельними кольорами. З боку кімнати, стояло невеличке дитяче ліжечко, з пухкеньким матрацом, і м’якими подушками у формі зірочок. Поряд з ліжком, стояв комод, де лежали речі маленької Сью. Над комодом висіла картина, яка ідеально вписувалась в інтер’єр.

Дівчинка підбігла до килима, і сівши на нього, взяла у руки великий замок, виготовлений з конструктора, і показала Келсу:

-Дивись! - захоплено вигукнула вона.

Хлопець хотів вже підійти, але зненацька, щось почало дзвеніти у кишенях його джинсів він потягнувся за телефоном і вмить взяв слухавку:

-Так, — невдоволено сказав Келс.

- Вінтон, — почулося по ту сторону.

- Слухаю, батько.

Келс ненавидів коли до нього звертаються цим іменем, але він вже звик, що тато його так називає.

Брюнет засунув одну руку в передню кишеню джин, і почав чекати, що ж на цей раз, батько хоче від нього.

- Сьогодні змагання з тенісу, якщо ти не забув! Рівно о четвертій годині будь у клубі, — відрізав батько.

- Так, обов’язково, — невдоволено відказав хлопець, але батько вже його не чув, тому що кинув слухавку.

Келс не любив теніс, але батько змушував його займатись ним, мовляв: «Ти маєш ним займатись, і на цьому крапка!», хлопець знає, що це була його давня мрія.Кі не бажав, щоб хтось знав про те, що він займається тенісом, лише його близький друг — Коул, з яким він дружить з дитинства, посвячений в цю таємницю.

Сміт знехотя вийшов з кімнати Сью, й поплентався у свою.