Дводушні

20

Ми з Вайлет увійшли до нашого передпокою, побажали одна одній світлої ночі й розійшлися по своїм кімнатам. Швиденько прийняла ванну, передяглася в улюблену піжаму й швиденько шубовснула під ковдру. О, як же я втомилась! Проте ця втома була приємною. Стільки всього гарного відбулося за сьогоднішній вечір. І я знову пригадала Вайлет, дівчат, наші з ними танці. Танці. Згадала Сола. І спогад про нього відізвався мурахами по тілу. Майже годину я крутилася, та сон не поспішав до мене. І я з дурнуватою посмішкою на вустах прокручувала в голові знайомство з Солом.

Граж засвітився, з’явилась голограма з текстовим повідомленням: «Ти дуже гарна!». І я знову мимовільно посміхнулась. Я була впевненою в тому, що це від Сола. Хоч і здивувалась, адже він збирався ще провести Ліндсі. Невже так швидко? Чи можливо ми так довго йшли до гуртожитку?

«Дякую, мені дуже приємно це чути».

«Чому не спиш?»

«Якраз збиралась. Вже майже засинаю»

«То ти вже в ліжку?»

«А де ж я ще повинна спати?»

«Ну, наприклад, в моєму. Чи може краще моя присутність у твоєму?» - мене ця пропозиція роздратувала. Пролунав дзвінок. Це добре. Не доведеться набирати велике повідомлення, а одразу поставлю придурка на місце.

- То що, поговоримо? Бо я втомився якщо чесно строчити повідомлення. – пролунав чужий голос. Не зрозуміла.

- А ти хто? І звідки у тебе мій код? – намагалась спокійно говорити, але це в мене не дуже добре виходило. Важко стримуватись, коли хочеться накричати.

- Як хто? Той, хто увесь вечір дивився на тебе. Невже не зрозуміла? – його самовпевненість мене просто вбивала.

Я розуміла, що це був не Сол. Але те, що він роздає мій код направо-наліво знала напевно. І мені це не подобалось.

- Хто тобі дав мій код?

- Здогадайся.

Я знала, що це була не Вайлет, вона пообіцяла цього не робити.

- Вайлет? – довелось трохи злукавити. Нехай краще він сам розкриває свої карти. Теж мені, недоказанова!

- Взагалі-то, це Сол. То як, впізнала свою мрію? – його впевненість просто вбивала.

- Якщо чесно, не маю сил і бажання на здогадки. Я втомилась і дуже хочу спати. – Пауза. ‑Інформація на майбутнє: з пропозиціями інтимного характеру раджу котитися на всі чотири сторони. І ще: стрибати з ліжка у ліжко шкідливо для здоров’я. Можна спіймати букет з квіткових інфекцій, а ще отримати замість гарненького обличчя полотно художника-початківця у синьо-червоних тонах. І взагалі чула таку думку, що маленькі здібності компенсуються довгим язиком. І я чую, що напрочуд талановита особистість. Світлої Всього найкращого! – вимкнула гадж навіть не підозрюючи як тільки-но принизила хлопця. Та ще й при друзях. Але спустити з рук також не могла. Пізніше дізналась ім’я своєї псевдо мрії. Ірвін.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше