Дводушні

39

До приміщення лабораторії ледь прокрадалися сонячні промінчики, що ніби професійні злодії знаходили лазівку та пробиралися крізь щільно запнуті темно-зеленого кольору штори, надаючи цьому місцю ще більшої таємничості та відлюдькуватості.

- У кімнаті панував творчий безлад, хоча творчим його було важко назвати. По закутках неохайними купами лежали книжки, обкладинки яких рясніли написами різних направлень цілительської магії, зокрема «Теорія і практика цілительства», «Енциклопедія цілительських рослин», «Астрологія у постановці діагнозу та лікуванні», «Путівник по отрутах», «Основи зіллєваріння» і так далі. Ближче до самого цілителя знаходились древні фоліанти зі сховища бібліотеки.

- Сотні, а то й тисячі аркушів літератури було вивчено вздовж і упоперек. Окремі екземпляри переглядалися по декілька разів, щоб не випустити жодної деталі та врахувати усі нюанси. Та все було не те що потрібно. Всі способи й методи активно використовувалися та на превеликий жаль не приносили успіху. Змін не відбувалося. Ні позитивних, ні негативних. Дівчина знаходилась у стабільному стані глибокого сну. Останнім часом ставало шкода дівчини, бо вона ніби виконувала роль піддослідного кролика.

- Декан цілителів дозволив собі невелику вільність, ледь відкотившись на стільці, закинув ноги на поверхню столу та склав руки за головою та  зручно вмостившись заплющив на мить очі. Ні, спати він не збирався, хоча зараз здоровий, спокійний сон йому абсолютно не завадив би. Адже вже кілька днів поспіль, він не дозволяв собі розслабитися ні на хвилину, без перерви на відпочинок та прийоми їжі старанно працював над тим, щоб привести до тями щойно знайдену племінницю.

- Ще хвильку, і треба заварити нову порцію трав’яного чаю на основі хьєн-нхану, розмарину та гуарани, що додасть ще трохи сил та енергії. А їх зараз дуже не вистачає. Для розв'язання виниклих проблем потрібні активна робота мозку та чистий, не затьмарений втомою розум та ясність мислення.

Двері до приміщення з мирно лежачим Аланом різко відчинилися навстіж, послідували впевнені, різкі кроки Джейдена. За ці, найдовші, найгірші у світі кілька днів очікування та пошуку, бойовий маг помітно змарнів. Під очима залягли сірими плямами синці. Здалеку здавалось, що його обличчя загострилося, надаючи йому хижості. Хоч і хода його була впевненою, а спина прямою, та втома осіла каменем на його плечах, і ті, хто разом з ним варився у цьому пекельному котлі знали напевно, Джейден був розбитим. Та намагався показувати, що все під контролем, що нічого страшного не сталося, та ж насправді, нічого не міг вдіяти, його руки були зв’язані.

- Чому ти не сказав, що перевів Тару до іншої палати? – найбільше зараз хотілось прихилити голову до подушки й полежати кілька хвилин. Та на порядку денному висіло питання про неузгодження переведення доньки до іншої палати.

- Чекай, дай ще хвилину… зовсім тихо прошепотів Алан, та за мить стрепенувся, різко повернувся до друга. – Яка до біса палата? Яке переведення? Де дівчина? – Питання ніби бомба уповільненої дії зависло у повітрі між співрозмовниками.

- Тобто… ‑ не договоривши кинувся на вихід, далі до цілительського корпусу, в якому б мала знаходитися дівчина.

Алана ніби блискавкою прошило. Кілька секунд він сидів ніби заворожений, перетравлюючи щойно почуту інформацію. Адже пару годин тому він особисто навідував дівчину, після його відвідин мали чатувати інші. Що могло статися? Щоб з’ясувати причини ситуації, що склалась, потрібно терміново йти на місце події. Не витрачаючи час на звичайний перехід до цілительського корпусу активував портал й швидко до нього заскочив.

В палаті, де мала б знаходитися пацієнтка Рейман, на раптово упавших ніби сніг на голову гостей чекала велика несподіванка. На диванчику сиділа Алексія Вайно, колишня вікканка. Жінка нервово дріботіла витонченими пальцями рук по поверхні м’яких меблів. Зрозуміло було одне, гостя зачекалась, і що причина її особистого візиту на Селар була більше ніж серйозною. Адже двадцять років її нога не ступала сюди.

Товариші були вже украй знервовані, розуміння того, підставою для абсолютно несподіваного, тим паче незапланованого візиту Алексії стала саме Таіра. Від варіантів ситуацій, що могли спричинити страшні наслідки мозок просто закипав й звертався в трубочку.

- Запізнюєтеся, хлопці. Часу занадто мало для детального обговорення ситуації, що склалася та наслідків, до яких вона може призвести. Отже, картина така: у вас є не більше десяти хвилин для того, щоб дістатися порталом до місця перебування дівчини та перемістити її в найбезпечніше та найбільш магічно стійке місце. У Таіри за кілька хвилин почнеться дострокова ініціація, викид сил буде колосальним та надто небезпечним для жителів Землі. Тож максимально швидко потрібно знайти спосіб безпечного переміщення до Селару.

- Тобто ініціація?... – До Джейдена почало доходити, що його донька майбутня Верховна бойова відьма. – Прокинулась остання, магія четвертої стихії…

- Що могло спричинити її раптове входження в силу? Це може бути смертельно для неї, адже вона не була підготовленою до цього. Боюсь, що у неї не вийде втримати контроль над всією силою… ‑ висловив свої побоювання Алан.

- На жаль, ти маєш рацію, Алане. – Зітхнула Алексія. – Так мало статися. Для її життя дійсно є велика загроза. Проте пройти цей шлях, вона повинна самостійно. Далі, я не бачу, що відбуватиметься після ініціювання, що станеться з дівчиною. За втручання сьогодні, я поплатилась частиною дару, і тепер, на деякий час не зможу передбачати майбутнє. Та зараз не про це. Стався величезний емоційний сплеск. На її прийомного батька, якого вона вважає рідним, стався напад. Його напроти власного будинку на великій швидкості збив автомобіль. На жаль, шансів вижити у нього не було. І я думаю, що це не було сплановане вбивство, хтось імпровізував. І на нещастя, вдало. Ціль була досягнута. Їм вдалося спричинити раптове входження Тари у повну силу. – Алексія попри на свою стриманість, охопила голову обома руками, вона відчувала свою провину, адже не змогла передбачити всього цього. – Ми маємо справу зі старим ворогом, і цього разу він діє обережніше. – Вона знала, що зустріч Тари та Алесани була неминучою, але не зараз і не так. Непередбачуваність грала їм на руку.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше