Емфаліон. Всесвіт не має меж

РОЗДІЛ III. Що він сказав?...

Я прокинулася від того, що мене хтось гладить по голові. Я різко сіла на ліжку, скинувши руку, я  повернула голову і побачила Іслара, який… ніжно посміхався дивившись на мене?

Раптом він простягнув руки і пересадив мене до себе на коліна, я спробувала вирватися, але він тільки сильніше притиснув мене до себе і шепнув на вухо:

— Заспокойся. Ти навіть не уявляєш як я за тебе злякався, не роби так більше. – Я трохи заспокоїлася і вже не виривалася.

— Гхм… Ісларе, можеш відпустити мене? – Я говорила пошепки, так само як і він.

— Сиди, - я спочатку здивувалася, але те, що він сказав далі, просто повергло мене в шок. — Ти три дні пролежала без свідомості, тобі треба відпочити.

— Три дні?! Та ти жартуєш, яке відпочити? Мені треба… - я зірвалася на крик і спробувала знову вирватися. Моя спроба була невдалою, тому що він розвернув мене до себе і поцілував. Я завмерла в здивуванні, а він цим скористався і притиснув мене до себе ще міцніше, не розриваючи поцілунку. Моє тіло вийшло з-під контролю і я вже сама потягнулася до нього. Коли він нарешті відірвався від моїх губ, ми обоє важко дихали. Зачекавши хвилину я промовила: — Думаю буде краще, забути про це.

— Навіть не подумаю. - Він знову нахилився до мене.

— Що?! -  Я виставила руки вперед і він, упершись в них, застиг. Я нахмурившись подивилася на нього. Що він має на увазі?

— А ти ще не зрозуміла? – він  посміхнувся, забрав мої руки і нахилившись до мого вуха прошепотів: —  Я тебе люблю, – я відчула, як мої щоки запалали вогнем, а серце забилося частіше. Він… любить мене?... - Він засміявся. — Ти чого така червона? Розслабся, – я спробувала заспокоїтися, але в мене не вийшло, тому що він підхопив мене на руки і переніс до вітальні. Тільки тепер я помітила, що ми знаходилися в моєму шатрі, а не в цілительському. Він сів в крісло і посадив мене собі на коліна. —  Якщо хочеш знати, поки ти спала, Хранителі нападали тільки раз. Ми відбили їхню атаку і вони зачаїлися.

— Коли це було?

— Вчора.

— Чого ми тоді сидимо?! Треба готуватися до наступного нападу, скласти план і обговорити… - Я спробувала встати, а він знову поцілував мене.

— Заспокоїлася, чи мені ще раз тебе поцілувати?

— Заспокоїлася.

— Тоді ходімо. – Він встав і опустив мене на підлогу. Ми разом вийшли з шатра і попрямували до шатра Ваяранара, де зараз проходили військові збори.

— Отже, які новини? – ми зайшли в середину і я відразу перейшла до справи. —  Я сподіваюся, за час моєї відсутності ви не байдики били, - вкрадливо запитала я. — Судячи по тиші, все-таки байдикували… Якщо мене нема, це не означає, що можна нічого не робити! Коли до вас вже це дійде?! Ви зовсім з глузду з’їхали?! У нас війна, а не тренування! – я кричала так, що схоже почули ще й воїни і вирішили втекти по-далі. — Може вам голови повідрубувати, ви ж все-одно ними не користуєтеся!!! – я оперлася на стіл і злісно подивилася на них. Всі втягнули голови в плечі і з острахом дивилися на мене. Такою злою мене в Емфаліоні ще не бачили і не чули. — Мені здається, я була занадто доброю, пора це виправляти! – я сіла на своє місце і вичікуючи подивилася на присутніх. — Нічого не скажете? – оманливо спокійним голосом запитала я і коли ніхто не відповів продовжила, плавно переходячи на наказовий тон. — Отже так, сьогодні вночі ми нападаємо на їхній табір, загоном керуватиму я. І ніяких заперечень! – Всі вирішили, що краще буде промовчати і правильно вирішили. Я вийшла і попрямувала на тренувальне поле. Мені треба розвіятися.

Я наказала одному з капітанів потренуватися зі мною і вже через кілька хвилин, я приставила меч до його горла.

— Ще раз! – За весь час, що існує Емфаліон (а це не так вже й багато), було проведено два турніри, за підрахунками яких, я Найкращий Мечник Емфаліону, причому, кожен раз я виступала під різними обличчями і залишала замість себе одного з Аресів у моїй подобі, тож ніхто не піддавався. Обидва рази, я з легкістю перемагала всіх своїх суперників, що доводить, я непереможна і всі в Емфаліоні це знають, отже треба, щоб знали і Хранителі. І сьогодні вночі я їм доведу, що зі мною краще не зв’язуватися.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше