Escape from love (втеча від кохання)

12 глава

*Катя 
Ми знайомі всього 5 днів ,а вже стільки всього встигло статись .Я відчуваю до цього хлопця такі змішані почуття. Спочатку він нервував мене ,а зараз я усміхаюсь і це завдяки його зусиллям .
Я відчинила двері власної квартири і відразу попрямувала на балкон .Я глянула на вкрите зірками небо. Воно було таким красивим і тут пролетіла одна зірка .Я закрила очі і загадала бажання :
"Просто хочу бути щаслива .Жодних сліз і переживань .Можна хоча б один день я проживу щасливо .Це все ,що мені потрібно ."
Я відкрила очі і подивилась на картину. Ми обоє виглядали такими щасливими ,що я аж усміхнулась. Шкода ,що не можна бути завжди таким як на цій картині .Мабуть ,я б все віддала лиш би залишитись в тому моменті .Так ,залишитись з хлопцем ,якого ще 2 дні тому ненавиділа .Можливо він не такий поганий ,як я спершу вважала ?Все ж він для мене дуже багато зробив ... це мене ще більше насторожувало .Наші зустрічі стають все частішими і і ... Мені треба триматись від нього подалі .Чому ?Щоб ситуація з Ніком більше не повторилась ,щоб знову мене не обманули і не зробили боляче .Я маю викинути його зі своєї голови ,бо за два місяці він і так зникне з мого життя .Більше ніколи я не почую уїдливих жартів Ворнера ,більше ніколи не побачу його красивих голубих очей ,більше ніколи не зможу з ним поспорити .Наше спілкування триватиме лише 2 з половиною місяці і в пам'ять залишаться лише спогади і більше нічого .
Краще буде ,якщо я нідо кого тут не буду прив'язуватись ,а то потім буде дуже важко прощаватись .
Вечеряти я вже не стала ,бо було дуже пізно і тому я одразу пішла спати .
П'ятниця —останній день перед вихідними . Завтра я вже зможу відпочити і не буду бачитись з Майклом .По вихідних ми домовились не займатись ,потрібно і трохи відпочивати .
Зробивши всі водні процедури я пішла збиратись в університет .Сьогодні  одягнула чорне приталене  плаття середньої довжини ,також чорні капронові колготки в чорний горошок ,кашемірові туфлі на середньому каблуці і зверху накинула ще косуху .Волосся залишила розпущеним і зробила легкий макіяж. Взявши рюкзак я попрямувала до університету .Останнім часом мені все більше подобалось ходити пішки .Відстань була невелика і я могла подихати свіжим повітрям .Вдягнувши навушники і ввімкнувши музику я пішла .Біля входу в універ я побачила Бланку .Вона виглядала дуже веселою .Була одягнула з коротке плаття з срібних паєток і мала яскравий макіяж .В очі мені кинулись її губи ,які були намальовані матовою червоною помадою і такого ж самого кольору в неї були туфлі .
—Привіт .Ти сьогодні дуже красива ,Бланко .—вона усміхнулась мені у відповідь .
—Дякую .Хоч на День народження я вирішила одягнути плаття .Цей день потрібно відмітити в календарі. —а й справді ,я ще ні разу не бачила Бланку в платті .
—Стоп .В тебе сьогодні День народження ?Як я могла забути ...
—Та не переживай ти так Кейт. Все нормально .Ми ж знайомі з тобою менше тижня .
—Та все одно ,вибач .Вітаю тебе ,бажанню тобі щоб всі твої мрії здійснились ,щирого і міцного кохання ,вірних друзів і здоров'я побільше .А головне проживи це життя так ,щоб потім не пожаліти .Будь щаслива , Бланко .Вибачаюсь ,що без подарунка ,але я обов'язково щось тобі подарую .
—Дякую .А на рахунок подарунку ,то ти й не запізнилась. В мене є така традиція ,що подарунки я приймаю лише на вечірці ,яка  завтра відбудеться в мене вдома і я тебе на неї запрошую .—вона вручила мені конверт.Я відкрила його і побачила в ньому запрошення на вечірку Бланки .—Буду рада тебе бачити .—я обняла Бланку .
—Обов'язково буду .—я усміхнулась їй ще раз і ми зайшли в аудиторію .
Мої плани на завтра відкладаються . Потрібно буде ще зранку поїхати і купити для Бланки подарунок .За ці декілька днів ми з нею подружились і я хотіла купити їй щось особливе.
—Привіт .—це був Майк ,він проходив біля мене ,коли ти заходили в аудиторію .
—Привіт .—відповіла я .І зайшла за ним .
Пари пройшли досить швидко .Під час перерв Бланка роздавала усім запрошення на вечірку і приймала привітання ,а я вирішила зайняти себе читанням електронної книги . Принаймі я не почувала себе самотньою і чимось зайнялась .Але книгу я цю швидко прочитала ,бо мені на сьогодні залишилось лише 20 сторінок .Шкода ,що вона так швидко закінчилась .Тут в мене виникла одна ідея —відвідати бібліотеку в університеті .Я вже давно не читала паперових книг ,можливо я знайду щось цікаве тут для себе .
Я зайшла в середину бібліотеки .Вона була дуже велечезною і нагадувала лабіринт .Високі полиці з різноманітними книжками і старенький  бібліотекар в окулярах .Я пішла в глиб бібліотеки ,щоб знайти якусь цікаву книгу .Людей я поки що тут не бачила ,ну крім самого бібліотекаря .Я йшла все дальше і дальше ,оглядаючись навколо. Різноманітні сувої ,великі енциклопедії і сучасні книги з яскравими палітурками. Мабуть,тут можна було знайти книгу на будь-який смак .Але що обрати ,якщо вибір такий великий ,а я сама не знаю ,що хочу прочитати .
От і важкість в тому ,щоб бути дівчиною —тобі завжди важко обрати щось одне .І байдуже це стосується кольору помади ,чи плаття, чи книги ,чи ще чогось іншого .
Раптом я побачила за столом знайому мені постать .Я підійшла ближче і побачила Ніколаса .
—Привіт ,Ніколасе .—я присіла біля нього на вільне крісло .
—Кейт ,якщо я не помиляюсь ?—він відвів погляд від книги і глянув на мене .
—Так .—я усміхнулась йому ,а він мені у відповідь. 
—Теж вирішила щось почитати ?
—Мг ,але от не можу визначитись.Можливо порадиш щось ?—якщо Ніколас мені зараз не допоможе ,то я або візьму тут книг 10 або взагалі вийду без нічого .
—Гаразд .Думаю ,що ти фанатка романів .Я правий ?
—Хм .Звідки ти догадався ?—не думала ,що так просто можна глянути на людину і вгадати який жанр книг їй подобається .Навіть збоку ,глянувши на саму себе і свою поведінку я б не назвала себе фанаткою романів ,бо це  б було не логічно .Мій уїдливий характер ,які не всі могли витерпіти ,швидше подавав мене як дуже імпульсивну і сильну персону.Персону ,яка полюбляє читати якісь кримінальні історії ,але зовсім не тендітну і милу дівчину ,яка любить з хустинкою читати хепі енди .Тому мене й здивувала відповідь Ніколаса .
Ніколас усміхнувся до мене і сказав :
—Ми знайомі недавно ,але судячи з твоєї поведінки я зрозумів це .Зовнішність оманлива ,Кейт . Думаю ти це знаєш не краще за мене .Ззовні ти здаєшся дуже сильною ,але всередині — слабка й тендітна .Більшість людей не помічають різних деталей ,які видають нас ,але я точно до них не належу .Лінзи —це всього лиш маска і омана ,а під ними скриваєшся ти справжня .Отже ти не хочеш ,щоб хтось бачив тебе такою ,якою ти є.Якщо зазвичай ми бачимо тебе імпульсивною ,саркастичною і впевненою в собі ,то насправді ти інша .Ніхто не стане просто так змінювати колір очей ,все робиться не просто так ,а для чогось. Це вже одна з деталей ,які говорять про тебе ,як про особистість .Склавши всі пазли до купи —можна побачити цілу картину і в цілому дізнатись про людину дуже багато .
—Вау .—єдине ,що я змогла сказати .Я була дуже здивована від почутого .
—Як ти вже зрозуміла я дуже люблю детективи.—ну в цьому я щойно переконалась .Я була вражена .—Якщо чесно ,то я не фанат романів і на жаль хорошим порадником бути не можу .Але коли я не можу з чимось оприділитись ,то просто вибираю рандомно .Підійти до полиці з романами і на осліп витягни будь-яку книгу .
—Гаразд ,так і зроблю .—я підійшла і закрила очі .Я витягнула книгу ,яка була по самій середині .Старенька і вся в пилюці .Я дмухнула на неї ,щоб прочитати надпис .—"Ромео і Джульєтта ".—я була здивована ,адже це трагедія .—Що вона робить на полиці з романами ,це ж трагедія ?
—Не знаю ,можливо хтось випадково туди поставив .—відповів Ніколас .
—Я вже її читала .Мабуть доведеться іншу вибрати .
—А я б на твоєму місці не став .Ця книга сама тебе вибрала .Значить ти маєш прочитати зараз саме її .Знаєш в кожному віці одні й ті ж самі книги мають для нас зовсім інше значення .Я переконався в цьому на собі .Тоді ти могла зрозуміти її зовсім по-іншому ,а зараз можеш знайти якусь пораду ,або новий сенс.
В словах Ніколаса щось було .Я вирішила прислухатись до нього і таки взяти цю книгу .
—Ти ідеш завтра на вечірку до Бланки ?—вирішила запитати я в Ніколаса .
—Так ,іду .Але ще не знаю ,що буду там робити ,бо крім самої Бланки я там нікого не знаю .А їй я думаю ,буде не до мене .
—Ооо ,в мене така ж ситуація .Не хочу залишатись там одна .
—Якщо хочеш ,то я заїду за тобою перед вечіркою і підемо разом .Складеш мені компанію ?
—Гаразд.Буду тобі дуже вдячна .
І тут продзвенів дзвінок і ми пішли на пари .
Добре ,що завтра мені буде не самотньо .З Ніколасом весело ,він хороший співбесідник .А то я б почувала себе лишньою на цій вечірці ,так хоч компанія буде .
Остання пара закінчилась і я попрямувала на репетицію. Ми домовились зустрітись в 16:00 вже на студії .Я прийшла вчасно і вже піднялась на другий поверх ,але двері були зачинені і Майкла ще не було .Дивно ,він не з тих хто запізнюється .Я прочекала хвилин 10 і вже стомилась ,тому підійшла до вікна і поставила свою сумку на підвіконник .Тоді я побачила на дворі Майкла ,який цілувався з Ребеккою .Ну тепер зрозуміло чому він запізнюється на репетицію .Міг хоча б подзвонити і попередити ,що не встигає . Я була трохи зла на нього .Не розумію людей ,які так ставляться до інших .
Тут я почула як хтось піднімається по сходах і я відійшла від вікна.
—Привіт .—це був Майкл ,але вже без Ребекки .
Я нічого йому не відповіла .Просто обернулась до вікна .
—Вибач ,якщо заставив чекати .—ох і навіть пробач сказав .Дивно це чути з вуст Майкла .Він вибачився ,але мені на душі все одно було якось не приємно .Не знаю чому ,просто не дуже хороше відчуття.
—Добре ,проїхали .—моя мовчанка завершилась і ми зайшли всередину .
—Ну що ж приступимо до розминки .
—Ок .—я залишила на дивані свій рюкзак і ми приступили до тренування .
Минуло 2 години .Ми обоє мокрющі сидимо на підлозі .І я ,і Майкл  викладалися на повну і відточували кожен рух і підтримку доки не було ідеально .В загальному в нас не погано виходило.Хочу сказати ,що Майкл і справді професіонал в цій справі. 
—Подай мінералку ,будь ласка. —мені навіть підвестись і взяти пляшку з водою ,яка була недалеко від мене було важко .Я така стомлена .
—Гаразд .—Майкл підвівся і приніс мені пляшку .
—Дякую .А то в мене вже сил не залишилось .—я надпила трохи води.
—Я відвезу тебе додому .
—Ні ,дякую .Я викличу таксі .—не хочу ,щоб Майкл мене підвозив .
—Чому ?Ми ж близько живемо .—так ми жили близько ,але наші спільні прогулянки ставали занадто частими .
—Бо я хочу поїхати на таксі ,Майкле .
—Ну ок .Завтра ...Ти будеш на вечірці Бланки ?—цікаво, чому його це цікавить?
—Так буду .А ти ?—і навіщо я спитала .
—Теж буду .За тобою заїхали ?Ти ж мабуть не знаєш де вона живе .
—Ні ,не треба .За мною заїде Ніколас .
—Значить Ніколас .—він якимось дивним поглядом подивився на мене .Чому його хвилює те ,з ким я йду на цю вечірку .—Ти з ним зустрічаєшся?—що ?Ворнер чому ж ти цікавишся моїй особистим життям ?Яке йому до цього діло ?
—Думаю тебе це не стосується.Я ж не лізу до твоїх стосунків з Ребеккою .—ой і навіщо я про цю Ребекку згадала .Мабуть , що не треба було .Майкл опустив очі і усміхнувся сам до себе і тихо пробурмотав собі під ніс .Напевно ,що не хотів щоб я почула. 
—Так ось в чому справа ...—а я таки почула ,але не подала виду .
—Бувай ,Майкле .
—Папа .—я взяла свій рюкзачок і пішла .Добре ,що хоть таксі швидко приїхало і мені не прийшлось довго чекати . Майкл ще зі студії не пішов і ми більше не бачились .А й добре ,бо я зараз була не зовсім в настрої .Коли зайшла в квартиру ,то просто одразу вляглась на дивані і заснула .Сил щось ще готувати чи робити в мене не було і я відразу відключилась.
Ранок наступного дня .
Я прокинулась коли сонце вже було високо в горі .Воно сліпило мені в очі і я жмурилась .Потягнувшись на дивані я взяла телефон до рук .О,ні .Коли я побачила годину ,то скривилась .12:56 .Ну і довго я проспала .Потрібно вставати ,а то я ще подарунок не купила .Умившись я пішла готувати сніданок .Сьогодні це були тости з авокадо і лососем і ще капучіно .Швидко поївши я пішла одягатись .На дворі була досить сонячна і жарка погода ,тому я одягнула шорти з високою посадкою ,білу футболку і ще взяла окуляри .Волосся я просто розчесала і  макіяж я теж не робила .І так через декілька годин прийдеться переробляти на вечірку .Тоді навіщо тратити ще на це час ?Я взяла невеличку сумочку і попрямувала до найближчого торгового центру . Весь цей час думала ,що подарувати Бланці ,адже ми були знайомі недавно і я не знала всіх її інтересів і вподобань .Тому мій вибір опирався лише на те ,що я знала про Бланку. Вона була блогером і любила робити фото .Я заходила на її профіль і була приємно вражена .Всі фото дівчини були такими красивими і справжніми .На них була справжня Бланка —жодних фальшивих емоцій чи високоміних поглядів .Ніяких надутих губ чи тупо жоп в кадрі .Її фото були дуже цікаві ,мабуть тому в неї й так багато підписників .Тому я й вирішила подарувати Бланці полароїд.Думаю їй сподобається такий подарунок .Та й кольору я вибрала її улюбленого —бузкового.Я була щаслива ,що вибрала хороший подарунок та й купила все досить швидко .До вечірки ще багато часу ,а я зараз і так в торговому центрі ,тому я вирішила ще трохи пройтись по магазинах і найти щось для себе . В одному з них я знайшла дуже красиве плаття : червоного кольору ,довге аж до підлоги ,з розрізом на нозі ,вгорі на тонких бретельках і нас спині гарно переплетене .Я поміряла його і воно ідеально сіло .Я покружлялась біля дзеркала і зрозуміла ,що маю його взяти .Це плаття було створене для мене .До нього я ще купила собі червону матову помаду, срібні туфлі і ще таку ж саму невеличку сумочку .
Ну ось і сама не помітила ,як зібрала собі лук на вечірку Бланки .Ну хоча б тепер не доведеться ще пів години перекидати свій одяг і вибирати ,що мені одягнути .В мене ще було трохи вільного часу ,тому я пообідала в кафе і вже тоді поїхала додому. Гарно упакувавши подарунок для Бланки я почала збиратись .Зробивши голлівудські локони я пішла робити макіяж .Нанесла тон ,рум'яни ,намалювала брови ,вії підвела тушшю і на останок намалювала губи червоною матовою помадою .Я рідко ось так малююсь ,але сьогодні до мене прийшло натхнення .Я заглянула в дзеркало і сама здивувалась .Мені дуже сподобався мій сьогоднішній образ. Я покрутилась перед дзеркалом ,щоб ще раз помилуватись .Додавши останні штрихи в вигляді улюблених парфумів я пішла ,бо на мене вже чекав Ніколас.
—Привіт .—він вийшов з машини.
—Привіт .—я підійшла до нього ближче .
—Ти дуже красива .
—Дякую .—мої щоки залишись рум'янами .Було приємно чути компліменти.—Ти теж дуже красивий .—Ніколасу і справді дуже личив цей сірий костюм.Хлопець люб'язно відчинив мені двері і я сіла в машину. 
По дорозі ми розмовляли з ним .Як я вже й казала —Ніколас досить цікавий і веселий співбесідник .А ще по дорозі він мені в дечому признався ,але про це пізніше ...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше