29 глава

29 глава
*Майкл 
Тепер ти назавжди в моєму житті Кейт.
Я ні на секунду не пожалів про тату .Дизайн і надпис придумав сам .Тепер от дивлюсь на своє зап'ястя і радію ,як маленька дитина .Кейт теж час від часу поглядає на руку і усміхається . Думаю ,що їй сподобалось тату .
А проживання в спільній квартирі —це дуже весело, я вам скажу .Останній раз ,коли я намагався приготувати з Кейт яєшню ,наш сніданок опинився на стелі .Ми шарпали ту нещасну сковорідку в різні боки і в кінці вона випала нам з рук. Яка ж peach girl була зла на мене .Такими темпами і в її квартирі прийдеться робити ремонт. Це вийшло зовсім випадково ,я справді не хотів,але вона сама винна .Навіщо було в мене її відбирати ?Щоб не отримати тою сковорідкою по голові я швидко замкнувся в ванній кімнаті.З того боку лише чув погрози Кейт .Я надіявся ,що вона заспокоїлась і відкрив двері .Та peach girl різко забігла і повсковзнулась і впала на мене ,а я на душ і відкрив нечайно воду ,яка почала капати на нас .Я думав ,що Кейт мене в той момент придушить .Але я міцно обняв її і прошепотів на вухо :"Кицю ,не ображайся на мене .Ти ж знаєш ,що в мене дві лівих " ,і я ніжно поцілував її в щоку. Вона трохи розтанула ,проте пообіцяла мені помститись. Ми побігли в універ ,забувши про всі пригоди ,які були зранку.
Коли я переїхав до Кейт ,то ми почали всюди запізнюватись і за це вона часто на мене свариться .Ну але ж я такий і з цим вже нічого не поробиш . Потрібно просто змиритись ,бо Ворнера вже нічого не змінить. 
З ремонтом в моїй квартирі мені теж допомагає вона .Кейт повністю зайнялась дизайном кімнат .За це я їй дуже вдячний ,бо не знаю ,як би сам впорався .Мене дуже порадувало те ,що peach girl враховувала всі мої смаки і побажання .Думаю ,що з неї б вийшов крутий дизайнер.
Зараз ж я прийшов з пари ,а Кейт тим часом пішла за покупками в сусідній супермаркет .Ми домовились подивитись якийсь фільм і поїсти піци .Я пішов в душ ,щоб трохи розслабитись і змити з себе важкість цього дня. А ходити на всі пари ,це вам не цілий день відпочинку .Раніше я їх просто прогулював ,але з Кейт я почав їх частіше відвідувати. Швидше за все це через мою ревність .Я ж бачу як хлопці розглядають Кейт .В мене від цього аж кров закипає в жилах .А вона бачить як я лютую і на зло мені їм усміхається .От зараза маленька .Подобається їй доводити мене до такого стану. Та від одного мого погляду всі ті недокавалери ховаються десь по закутках ,бо я не віддам її нікому. Peach girl лише моя ...
Мабуть ,що Дерек був правий .Я таки закохався в неї ,я таки полюбив її і це змінило мене .Якщо колись в мене щодня інша дівчина була,то зараз мені потрібна лише вона і більше нікого. І нехай так буде завжди ,бо без неї я вже не уявляю свого життя .Без її жартів , посмішки , чарівних очей , заразного характеру ...Вона ідеально мене доповнює .І головне ,що саме з нею я відчуваю себе по-справжньому щасливим .Кохати —це прекрасно .Як же я помилявся на рахунок цього почуття...
Ну все годі цих сентиментів і ліричних відступів на сьогодні .Пора іти в душ. Струмінь води по тихенько стікав по моєму тілу. Я закрив очі і відчув холодну воду від якої в мене мурашки пройшлись по тілу. Та я вже звик до неї .Ніколи не любив купатись в гарячій воді ,лише в холодній. Не відчував від цього жодного дискомфорту ,просто любив от так от постояти від холодним душем декілька хвилин .Від цього мої думки ніби збирались до купи після важкого робочого дня .Я дістав якийсь шампунь і намилив ним голову. Він здався мені якимось дивним .Мабуть ,що я взяв один з шампунів peach girl .От уявляю як вона на мене кричати буде коли дізнається .Ну нічого ,куплю їй хоч десять таких ,лиш нехай заспокоїться .В душі я провів досить багато часу ,бо замислився над дечим ,але відчув як Кейт пройшла на кухню і таки вийшов з ванної, замотавшись в рушник. 
—І помста моя буде кривавою .—промовила peach girl і почала заходитись від сміху. 
—Що з тобою ?—я щось взагалі не розумію. Чому вона так сміється?Це так селера ,що вона в руках тримає ,на неї діє чи що ?
—Майкл ...—вона все не припиняла сміятись. Та що з нею таке ?
В мене що роги на голові вилізли ?Я пішов в ванну ,щоб глянути в дзеркало. 
—Peach girl !!!—з усієї сили прокричав я. —Я тебе зараз приб'ю .—і я вибіг з ванної .
—Тепер ти зебра .—Кейт все ще не могла оговтатись від сміху .
—Я тобі зараз як покажу зебру!—я підійшов до неї і перекинув через плече .
—Майкле, що ти робиш ?Ворнер, відпусти мене негайно !—кричала вона і била мене кулаками,але це на мене не діяло. 
—Peach girl не я це почав. Думала ,що я один буду страждати ?—я єхидно усміхнувся .
—Ворнер ти не посмієш !—кричала Кейт ,а я ляснув її по нозі рукою. 
—Ще й як посмію ,мала .—я заніс її в ванну і закрив за нами двері .—я опустив її на землю. 
—Ану віддай ключ !
—Можеш про нього забути.—і я жбурнув його в відчинене вікно .Тепер вже від мене не втече .
—Ворнер ти що геть здурів ?Ми ж тепер звідси не вийдемо .
—Хм...Мене це мало хвилює .
—Хіба можна мститись дівчині в такий спосіб ?—давить на жалість ,ще й очима так мило кліпає .Ну нічого я на таке не поведусь .Я впіймав її за руку і потягнув в душ .
І де ділась та пляшечка з фарбою ?Зараз я її швидко знайду .
—Майкле ,ну перестань .Я так більше не буду .—просила Кейт ,а я все шукав ту пляшку від шампуню в який вона перелила цю фарбу для волосся. 
Ну от знайшов .Це точно вона,по запаху впізнав. Я єхидно усміхнувся. 
—Ну все ,мала .Час розплати настав .
—Майкі-пайкі я тебе зараз приб'ю!—вона замахнулась на мене рукою ,але я знав ,що вона це зробить і впіймав її руку ,переплівши зі своєю .Вона замахнулась іншою ,але і з тою я зробив так само і прижав її до стіни .Я накрив її губи своїми .Попри лють вона піддалась поцілунку. Кейт обвела мій живіт своїми ногами ,а я ще сильніше прижав її до стіни від чого вона застогнала .Я ж лише єхидно усміхнувся і перемістив одну з своїх рук на її талію .Щоки Кейт залились рум'янцем ,а кімната наповнилась її ніжними квітковими парфумами. Її рука опинилась в моєму вже чорно-білому волоссі ,яке ще було досить мокрим. Поцілунок ставав все відвертішим і пристраснішим ,але я опанував себе і згадав про свій план .Поки peach girl насолоджувалась поцілунком я тихо взяв баночку з фарбою і вилив їй на голову. Від цього на її лиці появилась злість і вона вкусила мене в губу. 
—Скористався моментом ,щоб втілити свій план помсти ?—вона ображено глянула на мене ,ніби хотіла сказати :"Ну навіщо ти все зіпсував ?".—Який же ти поганий!—блін .Вона так мило злиться . Спеціально дражнить мене. 
—Так ,я дуже поганий .—на моєму лиці знову з'явилась ця лукава посмішка .—Але і ти не краща .—я закусив губу ,з якої почала капати кров. 
—Боляче?—попри злість запитала вона .
—Так .—я награно скривився .Мені потрібна допомога лікаря або ж ...—я замислився і недоговорив. 
—Або ж що ?—запитала Кейт. 
—Або я тебе просто залоскочу .—і Кейт одразу почала сміятись ,бо я лоскотав її. Вона ж включила душ і направила його на мене .Супер .Тепер я знову мокрий. Як ми обоє сміялись .Я наздогнав її і ми обоє послузнулись .Ще одне таке падіння і хтось з нас точно постраждає. Ми ж не коти в яких 9 життів. Я допоміг Кейт піднятись .Минуло якраз 15 хвилин і вона почала змивати фарбу. Ми обоє стояли біля дзеркала і сміялись один з одного ,бо в дзеркалі на нас дивились дві зебри. Чорні і білі пасма волосся перепліталися на наших головах .А це щось новеньке. Я раніше ніколи не малював волосся ,бо досить любив свій природний колір ,але цей мені теж на диво сподобалось .
—Тобі личить. —сказав я Кейт .Чорно-біле каре їй теж дуже підходило. Виглядало це не по-дурному ,швидше незвично ,але класно .
—Тобі теж. —вона підійшла ближче і поправила мені пасмо неслухняного волосся ,яке впало мені на очі .—Тепер ми квити ,але ж це не вирішить нашої проблеми з ключами .Навіщо ти їх викинув ?
—Бо ти б втекла від мене .
—Хах .А тепер ми тут застрягли назавжди .
—Не переживай ,нічого з нами не станеться .Люди колись в печерах жили ,то ми з тобою в ванній поживемо трохи .
—Ти дивись .Йому ще й смішно .—Кейт вдарила мене по плечу .
—Ай ,люба ,боляче ж .Але я обіцяю ,що більше так не буду .Пробачиш ?—я подивився на неї своїми милими диявольськими очима. 
—Ти зіпсував наш романтичний вечір ,Ворнер .Не пробачу тобі цього .Ніколи !!!
—Нічого я не зіпсував .Ще не все втрачено. 
—В сенсі ?—Кейт запитально глянула на мене ,а я підійшов до вікна і прочинив його на повну. З вулиці було чути  легеньку музику .Я підійшов до невеличкого туалетного столика і запалив ароматичні свічки ,які стояли на ньому .На підвіконнику стояв букет троянд ,які я купив для Кейт і заховав ,щоб вона не бачила їх за жалюзями. Я підійшов до неї і вручив їй букет. Музика посилилась і я запросив Кейт на танець одним рухом своєї руки.Та мило усміхнулась і взяла мене за руку .Грала пісня Impossible. Я закрутив peach girl в танці .
—Ми божевільні. —сказала Кейт не приховуючи власної усмішки .
—Я божевільний лише коханням до тебе .
По лиця Кейт покотилась самотня сльоза. 
—А я божевільна коханням до тебе. —вона піднялась на п'яточки і поцілувала мене. Я міцно прижав її до себе і між нами був лише промокший до нитки одяг. Мої руки ковзали по її тонесенькій талії .Я не міг насолодитись нею ,цим моментом ,нашим з нею щастям. Відчувати як б'ється її серце ,відчувати її обійми ,радість ...це так добре. Не відпускати б її ніколи ,ніколи ,ніколи .
В той момент я подумав :"А що б було ,якби я зустрів її раніше ?"Можливо б з нею нічого погано не сталось в минулому ,вона б не страждала стільки через це .Чому ми не можемо змінити нашого минулого ?Шкода ,що я не можу нічого зробити ,крім того ,що проживати життя сьогоднішнім моментом. Тепер вона буде щаслива поруч зі мною .Я все для цього зроблю ...
Мелодія закінчилась разом з нашим поцілунком. Я міцно обняв Кейт за спину і поцілував в щоку. 
За дверима ми почули чийсь голос. 
—Там хтось пройшов .—тихо сказала Кейт. 
—Чую. Пора вже нам звідси вибиратись .—я підійшов до дверей і почав їх вибивати .З усієї сили навалився на них ,але це нічого не дало. Я спробував ще раз ,але знову не вийшло. Проте я не здався і на третій раз таки вибив їх .
—О Господи. Ви вирішили мене вбити ?—заговорив Дерек ,якого я придавив дверима. Блін. І як це йому так пощастило саме під них попасти ?
—Ворнере ,та зніми з нього ті довбані двері .Дереку пробач нас ,будь ласочка .—почала Кейт .Я допоміг Дереку піднятись. На голові в нього був синяк від удару. Добре ,що хоч струс мозку не дістав. 
—Це я так сильно вдарився головою і мені привиджується ?Що з вами ?—ми посадили Дерека на диван ,а він дивно дивився на нас. 
—Та так .Стіни малювали і нечайно головою притулилась. —саркастично промовив я .
—Хм .А я думав біля зебри в зоопарку заснули .—почав сміятись з мене Дерек. Зараз я його ще раз тими дверима стукну ,щоб він тут більше не жартував .—Я піду вже ,бо я невчасно прийшов. —Дерек окинув поглядом нас з Кейт .Ми були повністю мокрі. Браян я знаю куди ти хилиш .Зараз я стру з твого обличчя цю єхидну посмішку. Обличчя peach girl залилось рум'янцем. 
—А чого ти приходив, Дереку ?—порушила нашу мовчанку Кейт.
—Так ми ж домовлялись проект сьогодні доробити .Ти сама запропонувала в тебе в 17:00 .
—Блін. —Кейт зловилась за голову .—Вибач мене ,я зовсім про це забула. 
—Та нічого ,буває .Якщо ти не проти ,то давай на завтра перенесемо .Ми обоє зараз не в стані робити цей проект. 
—Гаразд .Ще раз вибач ,що так вийшло. 
—Та все ,нічого страшного ж не сталось .Я вже піду .
—Майкле ,допоможи Дереку добратись додому ,а то в нього голова крутиться після удару .—тихо сказала мені Кейт ,коли Браян похитнувся. 
—Ок .—відповів я і пішов шукати ключі від своєї машини. —Ходімо ,Дереку .Я відвезу тебе додому. 
—Гаразд,бо я сьогодні на метро до вас добирався. 
—А чому на метро ?—запитав я ,коли ми вже виходили з квартири. 
—Машина просто в ремонті. 
—А ,ясно .—ми сіли в машину і я завів її. 
—Так що все таки з вами сталось ?—запитав в мене Дерек. 
—Кейт вирішила мені помститись за той сніданок. Ну пам'ятаєш ...я тобі про нього розказував. 
—А ,так ...щось пригадую .
—Ну ,так от...налила в банку з під шампуню фарби для волосся ,а потім я їй помстився і зробив теж саме .Щоб вона не втекла викинув ключі ,тому ми й двері вибивали. 
—Ну ви й даєте ...—Дерек намагався переосмислити все ,що я йому зараз сказав. Решту дороги ми розмовляли  про якісь свої дрібниці і лише коли під'їжджали я поділився з Дереком тим ,що мене турбувало найбільше. 
—Чи правильно я вчинив ,коли заліз в її телефон ?—запитав я у Браяна .
—Ти вчинив так ,як мав. На твоєму місці ,я б вчинив так само .—Дерек похлопав мене по плечу і ми попрощались. 
Можливо ,я просто забагато думаю про те ,що Кейт дізнається про це і мене мучить совість .Я не хотів це робити ,але ж іншого виходу не було. Тим паче ,що телефон і не сильно то мені й допоміг...Все !Досить про це думати. Зараз ж все добре в нас. Ми разом і це головне. Потрібно думати про краще .
Я повернувся до Кейт і ми разом влаштували прибирання після того гармидеру ,що ми влаштували в неї на квартирі. Після цього ми відправились на студію ,де готувались до конкурсу ,який відбудеться вже зовсім скоро .Залишилось трошки більше тижня .Я в хорошому передчутті .Думаю ,що ми переможемо .Принаймі ми дуже стараємось ,щоб це зробити.
Після тренувань ми обоє мокрі і обезсилені. Кейт ще по дорозі заснула. Я не став її будити ,а просто взяв на руки і заніс в кімнату,а сам направився в вітальню ,щоб трішки пограти. Сам і не помітив ,як відправився в царство Морфея...