34 глава

*Майкл 
Я не можу повірити ,що вона так просто відмовляється від мене !Я просто не можу з цим змиритись .На емоціях ми багато наговорили один одному .Я не виправдовую себе ,бо вчинив справді погано ,але ж навіщо все закінчувати?Я так просто не відмовлюсь від Кейт ,навіть якщо захочу ,то не зможу триматись осторонь.
Я дзвонив до неї ,але вона не брала трубки. Я вирішив дати їй побути на одинці. Можливо , вона охолоне і їй стане краще .Ремонт в моїй квартирі завершили сьогодні зранку і я хотів поділитись із Кейт цією новиною ,але не встиг .Я почав збирати свої речі ,а тоді написав Кейт записку :
"І тисячі пробачень не виправдають мого вчинку ,але хіба кохання не повинне пробачати помилки ?Я так просто не відмовлюсь від тебе. Я знаю ,що є щось ,що заважає нам бути разом ,але щоб там не було мої почуття ніколи до тебе не зміняться .Я дивитимусь на руку і завжди згадуватиму тебе ,буду дивитись в натовп і завжди шукати саме твої очі ,буду назавжди тільки твоїм. Ти подарувала мені стільки хороших моментів ...Я так просто не забуду їх і тебе ...
Дякую за те ,що дозволила пожити в тебе. Вибач ,якщо це доставило тобі дискомфорту. Це гроші за проживання ..."
Я залишив гроші ,запхав записку в конверт і підписав його ,що він від мене .Забравши речі я вийшов з квартири і тоді вже написав SMS Майклу :
—Мене вдома немає .Повернись ,будь ласка .На дворі дуже холодно ,я переживаю за твоє здоров'я...
Вона переглянула ,але не відписала. Через годину я вже був вдома .Рідні стіни здавались мені чужими ,бо тут не було peach girl .Квартира здалась просто місцем проживання і більше нічим ,хоч виглядала дуже красиво .Якби ж Кейт була поруч я б напевно стрибав від щастя в цій оселі .А тепер мені залишається лише надіятись ,що мій план спрацює і ми знову будемо разом. 
Цей день мене так втомив. Я пішов прийняв душ і пішов спати .Можливо ,висплюсь і завтра мені стане краще .
Я знову проспав. Здається ,що я так скоро і життя своє просплю .Я глянув на годинник і зрозумів ,що в універ іти вже немає ніякого сенсу .А може ,це й на краще, що все так сталось .Голова і так сильно болить ,тож учень з мене сьогодні ніякий. Я зробив собі чаю і випив таблетку від болю . Здається ,мені стало трохи краще. Тоді до мене прийшов кур'єр і віддав замовлення. Коли я його побачив ,то зрозумів ,що мій план божевільний і ризикований,але потрібно ризикнути. Надіюсь ,що після цього Кейт мене не вб'є .Потім я пішов дивитись фільм ,щоб трохи відволіктись. Навіть не помітив ,як швидко пройшов час .Хтось подзвонив мені в двері і я швидко зірвався з дивана .
—Ворнер ,ти що геть здурів ?Навіщо ти залишив мені ті гроші ?—Кейт з порогу почала кричати на мене .Я лише іронічно усміхнувся на її слова. Мій план спрацював. —Ти ще смієшся ?А мені от взагалі не смішно .Забери їх ,вони мені не потрібні .—Кейт сунула мені конверт з грошима .Я взяв його і підкинув догори ,так що вони кюпюри порозлітались по всьому коридорі. —Ти що збожеволів ?
—Збожеволів від кохання до тебе .—я різко підійшов до неї і вп'явся в губи дівчини .Здається вона не очікувала цього ,але піддалась поцілунку. В мене було таке відчуття ,що я не бачив її цілу вічність .Як же мені не хотілось її відпускати ,але Кейт першою відсторонилась і дала мені ляпаса .—Ворнер !Що ти собі дозволяєш ?
Я знову іронічно усміхнувся і дістав конверт з шухляди .В ньому знаходились наручники. Поки Кейт нічого не зрозуміла я спіймав її за руку і тепер її права рука опинилась в замку разом з моєю лівою .
—Майкле ,це вже не смішно .Негайно віддай ключ .—почала погрожувати мені Кейт. Я ж натомість викинув його в вікно .—Що ти наробив ?
—Тепер ти не зможеш втекти .
—Вітаю тебе розумнику .Тепер ми з тобою разом навіки.—саркастично промовила сердита peach girl. 
—Хм ...а я не проти. 
—Ворнере , достатньо вже цього цирку .Ми ж не діти з садочку. 
—Правильно. Цирк закінчився і тепер все буде серйозно. Бери сумочку і ходімо .
—Куди ?Я нікуди з тобою не піду в такому вигляді !
—Тоді я тобі допоможу. —я підняв її на руки і поніс. Дівчина почала пручатись ,але я був сильніший. 
—Негайно опусти мене на землю і зніми ці кляті наручники. 
—Ні. Це станеться тільки після того ,як ми поговоримо .
—Нам немає про що говорити. Все скінчено !Немає ніяких нас .
—Є !Можливо ,ти так просто можеш відмовитись від мене ,але я від тебе ні . Я боротимусь до останнього. 
—Це вже немає ніякого сенсу. 
—Має .—я опустив її на землю і ми сіли в таксі. Водій всю дорогу косо поглядав на нас ,подумав ,що ми якісь ненормальні. Добре ,що хоч при ньому Кейт не стала влаштовувати скандал .
—Куди ми приїхали ?—запитала в мене Кейт ,коли я вже розплачувався з таксистом. 
—Скоро побачиш .—я дістав з кишені пов'язку і почав зав'язувати їй очі .
—Мало того що ми наручниками сковані ,то ти ще й хочеш мені очі закрити ?
—Хоч раз ти можеш послухати мене ?—вона незадоволено хмикнула ,але все ж нічого не сказала. Я взяв її за руку і ми пішли. Я бачив ,що Кейт хвилювалась ,але ця ідея здавалась мені самою кращою з усіх. Коли ми були на місці я зняв пов'язку з її очей. 
—Де ми ?
—А ти не здогадушся ?
—Тільки не це .Не кажи ,що ми будемо дивитись на гонки. 
—Ні .
—Слава Богу .—дівчина полегшено видихнула. 
—Ми будемо брати в них участь. —здається Кейт закам'яніла від шоку. 
—Ні ,ні ,ні !—вона здається хотіла розвернутись і піти ,але наручники не дали їй цього зробити ,бо я навіть кроку не ступив. 
—Так .—вона занепокоєно похитала головою в знак незгоди. 
—Ти ж знаєш як я боюсь швидкості. Ти вирішив мене вбити ?І себе за одно ...
—А ти хвилюєшся за моє життя ?—я усміхнувся .Значить ,я їй не байдужий. 
—Я не така егоїстка як ти !
— Я не егоїст .
—І саме тому ти вирішив мені брехати ?Через власні принципи і гордість ти поліз в мій телефон. Брехун .—дівчина вдарила мене своїми крихітними кулаками по грудях .Та її удари здавались дрібницею поруч з гострими словами ,направленими на мою адресу. 
—Я зробив це заради тебе ,чуєш ? Я хотів тобі допомогти і зараз хочу. Я так просто не відмовлюсь від тебе ,Кейт. 
—Наші стосунки приречені на загибель . Я не довіряю тобі ,а ти мені .На брехні щастя не збудуєш .
—Довіру можна заслужити. Ми навчимось довіряти один одному. —я підійшов до неї ближче і подивився прямо в ці бездонні оченята повні суму . Я так хотів її обняти ,але розумів ,що це неможливо. 
—Як ти собі це уявляєш ?
—Заставивши мене боятись ?Я ж боюсь швидкості !
—Я ніколи не дозволю ,щоб тобою щось сталось ,зрозумій це нарешті .Ти занадто дорога для мене .
Після цих слів Кейт підняла очі і глянула на мене. В її очах була якась надія ,яку вона сама душила в собі .
—Ти довірятимеш мені ,а я тобі .
—Ти хочеш ,щоб ми взяли участь в гонках ?Навіщо ?
—Так ,ми беремо участь .Можливо ,хоч так ти довірятимеш мені. 
—В якому сенсі ?
—Ти будеш моїм штурманом. 
—Що ?
—Ти прекрасно розбираєшся в картах і будеш говорити мені маршрут. 
—Ні ,це занадто.Я боюсь .—я підійшов ближче і взяв її за руки. 
—Краще за тебе ,це не зробить ніхто. Моє життя залежатиме від тебе .Я повністю тобі довіряю .
—А якщо я не впораюсь ?
—Peach girl ,яку я знаю,не лякають жодні труднощі .—дівчина усміхнулась на мої слова. 
— А як же ти ?Гонки —це дуже небезпечно .Якщо з нами щось станеться ?
—Я не дозволю цього. Тим паче я вже не раз брав у них участь .Довірся мені хоча б один раз .Я прошу в тебе одну спробу .Послухай мене. 
—Добре. —я усміхнувся ,коли почув її схвалення. 
—Ти довіряєш мені ?
—Ти першокласний водій ,тож моє життя в безпеці. 
—А ти довіряєш Майклові ,який раз в житті припустився помилки заради людини ,яку він дуже сильно любить ?
—Ще вчора я б сказала ,що так ,а зараз ...Я справді не знаю.Я не можу сказати тобі нічого іншого. 
—Дякую ,за чесність .Перед гонками я ще раз хочу попросити в тебе пробачення .Я вчинив погано і я не виправдовую себе. Надіюсь ,що колись ти зрозумієш мій вчинок і пробачиш. Ти дуже дорога для мене. —по щоці Кейт покотилась сльоза. Я хотів витерти її зі щоки дівчини ,але вона відійшла назад. 
—Ходімо ?—Кейт витерла сльозу і ми пішли до моїх друзів. Ми часто з ними влаштовували гонки. Сьогодні вони ще й мої конкуренти. 
—Кейт ,знайомся це Алекс ,Адам і Ной. Це —Кейт і сьогодні вона буде моїм штурманом .—хлопці дивно подивились на мене. 
—Та ти навіть Дереку не довіряв бути штурманом ,а тут дівчина .Це точно Ворнер? Я іронічно закотив на його слова очі .—Тепер тебе буде ще легше обігнати ,Майкле .—сказав Ной. 
—Ну це ще ми подивимось хто кого обжене .—сміливо відповів я .Не сумніваюсь у нашій перемозі .
—А в мене от виникло інше питання .Чому ви в наручниках ?—це вже в розмову приєднався Адам. 
—Бо таке життя. 
—Я надіюсь ,що ви так не поїдете ?—Алекс подивився на нас ,як на божевільних .
—А ти програти боїшся ?—Кейт глянула на мене якось перелякано .
—Боюсь ,що ти втратив останню клепку ,Ворнер .—глузливо відповів Алекс. 
—Можливо ,досить цих балачок ?Побачимо хто з нас втратив глузд на фінішній прямій .—Хлопці покивали в знак згоди. Ной дав нам карти і ми сіли по своїх спорткарах .Руки Кейт помітно тряслись. 
—Ворнер, ти справді здурів. 
—Чому ?—я почав сміятись. 
—А яка нормальна людина влаштовує перегони в наручниках ?Ти хоч уявляєш як це небезпечно?Якщо з одним з нас ,щось станеться ,то інший просто не зможе вибратись, ні допомогти іншому. 
—Чому з нами має щось статись ?Я впевнений в тому ,що ми впораємось з цим .І взагалі ...
—Що взагалі ?
—Краще я помру разом з тобою ,ніж буду один мучитись .
—Дурак.Хіба таке можна казати ?—вона жартома вдарила мене в плече ,а я посміхнувся .
—Я сказав лише правду,мала. 
—Не називай мене так. 
—Чому ?—я подивився на неї .
—Бо тому. Якщо я беру участь в цих гонках ,то це не означає ,що я тебе пробачила .
—Добре. Та я всеодно буду чекати дня ,коли ти мене пробачиш. І я надіюсь ,що я до нього доживу. 
—А я надіюсь ,що ми до фінішу живими доберемось. А то разом з тобою ще й на тому світі прийдеться жити .
—Хах .Я і там тебе знайду .Можеш не сумніватись. —ми обоє почали сміятись. Здається ,Кейт трохи заспокоїлась і відповіклась .—Добре. Ти розгортай карту ,бо ми зараз стартуємо .Уважно слідкуй за поворотами і вчасно мене попереджай. 
—Ок .Чому твої друзі так дивно на мене відреагували ?
—Тому ,що я жодної дівчини не допускав до своєї машини. Жодна не брала зі мною участь в гонках. Моїм штурманом завжди був Кай —мій однокласник і першокласний водій .Навіть Дереку я цього не довіряв. 
—Чому тоді довіряєш мені ?Я ж можу помилитись .
—Ти ?Помилитись ?Ти не з тих хто робить помилки. Не вірю ,що ти не розбираєшся в картах. Тим паче ти зробиш все ,щоб я не помер. 
—Хм .І чому б це мені так хвилюватись за твоє життя ?Зараз в мене є одно лише бажання —придусити тебе за твої "геніальні " ідеї. 
—Впізнаю peach girl .—дівчина закотила очі і почала розглядати карту. Ми під'їхати до старту. Хлопці жартівливо глянули на мене .Думають ,що мені перемога й не світить .Ще подивимось  хто кого.Ворнер так просто не здається .Кейт виявилась єдиною дівчиною-штурманом на цих гонках .Але це не проблема. 
Дівчина помахала прапорцем до низу і ми стартували .Ми з Ноєм вирвались вперед .Я знав ,що він єдиний ,хто може мене обігнати ,але не цього разу. Поруч з Кейт я відчував себе ще більш впевненим і я загорівся азартом. Peach girl виявилась на поганим штурманом. Вона чітко все мені озвучувала і не відволікалась .Здається ,що вона теж бажала цієї перемоги як і я. В очах дівчини горіли вогники і я був цьому дуже радий. Я давив на газ з усієї сили ,але Ной теж мені не уступав. Ми їхали майже одночасно. Я глянув на Кейт і посміхнувся ,а дівчина мені в відповідь .Я з усієї сили нажав на газ .Крутий поворот ,а за ним вже й фінішна пряма. Ной чи я ?До кінця ми не знали хто стане переможцем .Peach girl поклала свою руку на мою і від цього мені аж в середині стало гаряче. Один ривок і ми вже на місці. 
—Ура !!!—я допоміг Кейт вийти з машини ,бо це було досить важко ,зважаючи на те ,що ми ще досі були сковані наручниками. Тоді я підняв її на руки і почав кружляти. —Ми виграли. —я опустив її на землю і обійняв. До нас підійшли хлопці і Кейт відсторонилась від мене .Тоді я побачив кисле личко Ноя .Він точно не був радий нашій перемозі .
—Ну що ж ,Ворнер ,вітаю.Ти все таки переміг. —Ной подав мені руку і я її пожав .
—Кейт ,це ти так добре впливаєш на Майкла ?Не хочеш стати моїм штурманом на постійній основі ?—озвався Алекс. Я грізно глянув в бік хлопця. 
—Алекс, я зараз зроблю тебе хворим на постійній основі. —сказав я всі решта почали сміятись .Тільки Кейт залилась рум'янцем. 
—Добре ,добре .Ми вже зрозуміли ,що Кейт твоя дівчина. Жодних питань ,я ж просто пожартував. Але штурман все ж таки з неї хороший. —ще одне слово і я точно щось йому зроблю .Добре ,що ми в наручниках .О ,до речі про них .Можливо ,вже пора їх зняти ?Але як ми це зробимо ,якщо я викинув ключ ?
Ми попрощались з хлопцями і пішли .
—Як тобі ?Ти сильно боялась ?
—Ні .Коли ми рушили мені ніби стало легко і якось весело. Важко це визнавати,але ти таки був правий —мені сподобалось. 
—Я радий. 
—Вітаю з перемогою .В мене серце чуть не вискочило від хвилювання .
—І тебе вітаю .Ця перемога і твоя теж. Дякую за цей день .—я зупинився і подивився прямо в очі Кейт. Мені хотілось її поцілувати і я нахилився до дівчини ,але почав різко падати дощ і ми побігли в таксі .
—Ми ще довго будемо в цих наручниках ?—спитала в мене Кейт. 
—Доки смерть не розлучить нас. 
—Ворнер .Годі вже на сьогодні жартів. В мене від них вже рука болить. —вона подивилась на мене і скривилась на лиці. 
—Маєш невидимку ?—вона дістала з своєї гульки невидимку і дала мені її .Тоді я почав крутити нею в замку як це роблять в відомих кримінальних фільмах .І на диво мені це вдалось .Peach girl з полегшенням видихнула .
—Ну нарешті. 
—Невже я тобі настільки надоїв ?
—Ні .Просто це справді не зручно .—дівчина почала розминати свою руку. —Не роби більше так .
—В іншому випадку ти б просто втекла від мене. В мене не було виходу. 
—Ти міг просто залишити усе як є .Вернутись до свого старого життя .Хіба це не простіше ?
—Хм...—я іронічно посміхнувся. —Ні .Це неможливо. Вже ніколи нічого не буде як раніше і я не хочу щоб було .Я хочу ,щоб в моєму житті була ти. 
—А якщо ти помиляєшся ?
—Тоді я точно не пожалію про цю помилку. Я знаю ,що я не ідеальний .Зі своїми принципами ,звичками  , божевільними  вчинками і не заслуговую такої дівчини як ти. Ти варта кращого ,але я не можу відмовитись від тебе. Навіть якщо розум скаже" Іди ,забудь " ,то воно —я взяв руку серце і притулив до місця ,де знаходиться серце —не зможе тебе забути. Ти пробачиш мене ?
—Не знаю .—по щоках Кейт почали текти сльози. —Я дуже хочу ,але не можу .—Кейт поцілувала мене і швидко вибігла з машини .Дівчина швидко забігла в під'їзд .Я не став її доганяти ,бо розумів ,що ще одна розмова ні до чого хорошого не приведе .Їй потрібно заспокоїтись і самій прийняти рішення. Я сказав таксисту свою адресу ,а тим часом посидів в соціальних мережах. Тоді я побачив 5 пропущених дзвінків від Дерека. Передзвоню йому ,коли вже буду вдома ,бо ми  під'їжджаємо .Я розплатився з таксистом ,викликав ліфт і піднявся на свій поверх .Біля квартири я побачив Браяна .І що в нього таке термінове ,що він аж додому до мене приїхав ?
—Привіт .
—Привіт. —ми пожали один одному руки. 
—Потрібно поговорити. Це важливо. 
—Заінтригував. —я дістав ключі і відкрив двері .Ми зайшли в середину. —Що там у тебе таке термінове?—ми сіли на дивані в вітальні. 
—Слухай уважно і не перебивай мене.Через те ,що Фелісія зломала руку я взяв всі її справи на себе .Вона ще паралельно працювала адміністратором в конкурсі "Young stars ".Вона хоче бути незалежною від грошей батьків ,тому й влаштувалась на цю роботу. Вчора я був в головному офісі і забрав усі документи ,які мені було потрібно .Одним з моїх завдань було повідомити всіх учасників про години їхніх репетицій. З цим я провозився десь пів дня .Навіть універ прийшлось прогуляти .До речі, повідомлюю і тебе, в вас завтра репетиція в 16:30 .Кейт я вже написав .Але це не головне.В списку я побачив ще декого ну дуже цікавого. Спочатку я не звернув не це ніякої уваги ,але потім мене ніби якась жаба почала душити .Я точно знав ,що вже десь зустрічав це прізвище. Я почав шукати резюме цього конкурсанта і коли знайшов потрібні мені папери ,то я був просто в шоці. Ось —глянь .—Дерек дав мені папку з якимись документами .Я відкрив її і почав розглядати ці папери. 
—Нік ...Той самий Нік ,через якого Кейт стільки настраждалась ?
— Так ,це він. Інформація точна ,бо я провірив .Я сам був в шоці ,коли це побачив. Навіть в голові не вкладається. 
—Я вб'ю його .—в мені бушував цілий вир емоцій. Людина ,яка завдала їй стільки болю знову тут. Я заставлю його про все пожаліти .
—Навіть не думай ,Ворнер. Ти тільки пальцем до нього доторкнешся ,то одразу тебе дискваліфікують .Подумай про Кейт. 
—Тоді я приб'ю його після конкурсу. Цей гад поплатиться за кожну її сльозу. Як він взагалі посмів сюди заявитись ?
—Ворнер ,спокійно. Тобою зараз керують емоції ,але я сказав тобі це не для цього. Ти потрібен Кейт. Просто підтримай її ,бо їй буде важко. Тим паче в цього Ніка ще й тренування починається одразу після вас. Швидше за все ви пересічетесь. 
—Чорт. —я закрив руками голову. —І що мені робити ?Як мені бути поруч ,якщо ми не разом ?
—Що ?—Дерек здається аж підскочив з місця. 
—Кейт дізналась все про ту аферу з телефоном. Вона мені цього не пробачить. 
—Блін. Ти говорив з нею ?
—Так. Я вчинив як сволота і я не знімаю з себе провини. Напевно вона таки права. 
—Бляха .Це все через мене. Давай я з нею поговорю .Поясню ,що це все заради неї. 
—Ні ,це й так марно. Кейт не знає ,що ти в цьому замішаний .Нехай в неї хоч один нормальний друг залишиться. Мовчи. 
—Ворнер.,Ворнер. Я думаю ,що з часом вона все зрозуміє. Кейт дуже любить тебе і пробачить. 
—Надіюсь .
—Але завтра ти все одно будь поруч з нею .Їй потрібна підтримка. —я покивав в знак згоди. —Все в вас налагодиться. Я в це вірю .
—Дякую .
—Я вже піду ,а ти тримайся тут. 
—Ок. Передавай Фелісії привіт.  
Попрощавшись з Дереком я пішов спати. Цей день був дуже складним ,а завтрішній буде ще важчим ...