Fake or true love ?

21 глава

*Марк 
Цілу ніч мені не спалось .Чи то дія кофеїну ,який я випив ввечері, чи постійні думки ,не знаю ,але я ледве дочекався сходу сонця .На годиннику була 7 ранку .В універ ще рано збиратись. Та й Ніка ще спить .Я трохи подумав і вирішив зважитись на один вчинок .Швидко зібрався ,стрибнув в машину і помчав .Їхав швидко і вже за декілька хвилин опинився біля дому Ніки. Дзвоню в дзвінок. Мені відкриває її батько. 
—Доброго ранку. —Вітаюсь .
—Доброго .—чоловік з підозрою дивиться на мене ,але все ж пропускає в дім .—Марк ?
—Так.Я хотів поговорити про дещо важливе .
—Гаразд .Якщо вже прийшов так рано ,то проходь .—Заходимо в вітальню .Сідаю на м'який диван і продовжую .
—Це стосується Ніки .
—З нею щось сталось ?—Схвильовано запитує .
—Ні,не сталось .Але останнім часом вона дуже сумна .Вона дуже сумує за Арчі .—Чоловік усміхається.
—Знаю ,вона безмежно любить цю собаку .
—Дозвольте забрати його до нас хоча б на деякий час .Я не хочу бачити її нещасною .—Чесно кажу .Чоловік розмірковує над моїм проханням .
—Гаразд.Я зроблю все заради моєї доньки. 
—Дуже дякую ,думаю вона буде щаслива .
—Як Ніка ?—Підводжу погляд .
—Їй важко без вас .Вона сильна ,але теж дуже за вами сумує .Вона дуже вас любить. 
—І я її .—З сумом говорить .—Вона все ще не може пробачити мене ?
—Не знаю .Вона дуже добра ,але їй важко прийняти те ,що їй матері знайшли заміну. Постарайтесь її зрозуміти. 
—Добре ...—Задумливо промовляє .Я встаю ,щоб вже піти ,але він продовжує .—Марк ,дякую тобі ,що дбаєш про неї .І вибач за все .Спочатку як батько я переживав за Ніку ,що ти лише пограєшся нею ,та бачу що у вас все серйозно і що вона для тебе означає .—Усміхаюсь .
—Я ніколи б не нашкодив вашій дочці .Можете бути певні ,що зі мною вона в безпеці .—Той схвально киває .
—До побачення .
—Бувай .
Виходжу і бачу в саді радісного Арчі .Той перекидає мене і починає облизувати. 
—І я радий тебе бачити ,малий .—Обнімаю того і чешу за вушком.Який ж він хороший .Почав радісно гавкати .—А тепер вперед до твоєї хазяйки .Вона ,думаю ,буде дуже рада тебе бачити .
Йдемо до моєї машини .Відкриваю дверцята і собака радісно заскакує .Кажу йому сидіти смирно і він мене слухає .Такий розумний .Швидко їдемо додому. Випускаю Арчі і він радісно бігає по подвір'ю.Кличу його за собою і він забігає в дім .Тут дуже тихо ,а значить Ніка ще спить .
—Зробимо Веронічці сюрприз ?—Пес радісно виляє хвостом і ми разом піднімаємось на другий поверх .Тихо відкриваю двері в кімнату Ніки і ми разом заходимо .Та ще мило спить .Собака не витримує і біжить до своєї хазяйки .Починає облизувати її .Я підходжу ближче .Ніка ніяк не хоче пробуджуватись і через сон каже :
—Гавриленко ,ти що геть страх втратив ?—З закритими очима каже і намагається відіпхати Арчі .—Я тебе зараз чимось вгрію ,якщо ти не перестанеш .—Я не витримую і вже просто валяюсь на підлозі зі сміху .
—А це не я .—Через сміх кажу .Собака радісно вигавкує і наша спляча красуня нарешті відкриває очі .Я все ще не можу перестати сміятись .
—Арчі !—Радісно викрикує ,бачу на її лиці усмішку.Вона радісно гладить собаку .Встаю і сідаю на край ліжка біля неї .—Як він тут опинився ?
—Я вирішив його привезти .Ти ж так цього хотіла .
—Як ?—Здивовано й водночас радісно запитує .
—Поговорив з твоїм батьком і він дозволив .—Бачу як на очах Ніки появляються сльози щастя .Вона обнімає мене .
—Дякую.Для мене це дуже багато означає .—Міцно прижимаю її до себе .Бачити її усміхненою для мене це одне задоволення. 
—Мала ,тільки пообіцяй мені дещо .
—Що ?—Вже серйозно запитує .
—Що завжди будеш так усміхатись .—Знову бачу її милу і таку щиру усмішку .
—Гаразд .—Каже вона і витирає сльози ,а тоді на нас обох накидається Арчі і облизує .Бавимось з собакою ,а тоді збираємось в універ. Їдемо на байку Макса ,а на тренування вже поїдемо на таксі. Заходжу в аудиторію ,тримаючи Ніку за руку. Всі погляди прикуті до нас .Ніка йде до Ані ,а я до Олега і Макса .
—Здоров ,пацани .—Подаю кожному руку. 
—Хай.—Одночасно говорять .
—Раді тебе бачити. —Каже Макс .—Як ти ?
—Вже краще . Сьогодні вже буду на тренуванні .
—Супер ,а то без капітана ,якось не те .
—Хах ,так скучали? —Починаємо сміятись .—А як так Тимур ?—Запитую .
—Були в нього в лікарні. Вже вроді краще ,але як бачиш в універі ще немає .—Відповідає Олег .
—Чесно ,я ще досі не можу повірити ,що він це зробив .Ніколи б не очікував такого від Тимура .Навіщо він це зробив ?—Каже Макс .
—Все дуже просто .Через ревність до Ніки ,але я не хочу про це говорити більше .Нехай більше мені на очі не попадається і все.
—Ок.Пропоную поговорити про щось хороше. —Каже Макс .—Ми ж тоді мали в спорт-барі зібратись і відсвяткувати перемогу ,а через той інцидент так і не вийшло. Тепер в нас з'явиться ще один привід —повернення капітана .
—Таке враження ,що мене з вами 100 років не було .—Віджартовуюсь .
—А мені ідея подобається .Давайте сьогодні після тренування зберемось .Я хлопцям в групу напишу.
—Ок ,як хочете .—Дзвенить дзвінок і я сідаю біля Ніки .
—Хлопці сьогодні планують піти в спорт-бар і відсвяткувати перемогу та моє повернення. Підеш зі мною ?
—Добре ,після того ,що ти зробив для мене зранку я не можу тобі відмовити. —Весело каже і тоді починає щось записувати в своєму записнику. Я лише весело спостерігаю за нею...
Пари проходять швидко і легко,тренування також .Ми з хлопцями домовляємось зустрітись в 8 біля спорт-бару .В нас ще є більше години ,тому ми з Нікою їдемо додому ,щоб переодягнутись. На порозі нас зустрічає Арчі .Одразу насипаю йому корму .По дорозі ми ще купили для нього резиновий м'ячик і він зараз радісно ним грається .Я піднімаюсь до себе в кімнату і шукаю що б одягнути. Останнім часом погода просто радує око. Люблю я тепло і сонечко. Знаходжу в шафі білу футболку і сині джинси. Одягаю їх ,а зверху на себе джинсову .На голові зав'язую синьо-білу бандану .Поправляю розбурхане волосся і йду.  Бавлюсь з Арчі ,а через декілька хвилин до нас приєднується Ніка. Вона одягнена в чорні шкіряні шорти і білу кофтину оверсайз. Зверху накинула на себе сіре пальто. Їй дуже личить. Волосся зібране в високий хвіст ,а всі її риси підкреслює легкий макіяж .В чорних кашемірових чобітках на каблуці вона здається трохи вищою .Усміхаюсь їй і ми разом прямуємо до виходу ,перед тим прощаємось з Арчі .
Відкриваю Ніці двері ,тоді сідаю сам і заводжу свою машину .Мчимо по темній дорозі. Навколо лише ми ,тишина і зірки. Ніка опускає дах і ми насолоджуємось вечірнім небом. Вітер грається її неслухняним золотим волоссям. Та їй байдуже на його вигляд ,бо зараз вона просто насолоджується цим прикрасним моментом і я теж ...
Паркую машину неподалік від спорт-бару і ми йдемо далі пішки. На вході зустрічаємо Олега і Аню.Вітаємось з ними і разом заходимо всередину. Там вже багато наших хлопців ,їхніх других половинок і дівчат з групи підтримки. Сідаємо за вільні місця .Хлопці дивляться хокей ,а дівчата розмовляють про щось своє .
—Який рахунок ?—одразу запитую в хлопців. 
—2:0 .Походу сьогодні в суху .—відповідає Влад .
—А цим тільки хокей. —незадоволено  каже Ніка .Бачу на собі її прискіпливий погляд .Сміюсь і переводжу погляд на неї .
—Немає нічого важливішого за тебе .—тихо кажу .Ставлю руку на коліно дівчини .Від цього вона здригається і гостро поглядає .
—Марк...—злісно кидає .
—Що люба ?—кажу вже майже на вухо .—Надіюсь ,ти не забула ,що ти моя дівчина .—лукаво усміхаюсь .Проводжу рукою ще вище та Ніка зупиняє мене. Обертає мою руку і переплітає зі своєю .От мала хитрунка .
—Капітане ,тобі Ніки вдома не вистачає ?—Запитує Макс .Всі заливаються сміхом ,а моя возлюблена просто червоніє .—Ми взагалі-то чекаємо поки ти щось скажеш .—закочую очі і нарешті кажу :
—Пацани ,я радий ,що я є членом такої класної команди. Остання гра була просто бомба ,навіть не зважаючи на вибрики Тимура ...Бажаю нам тільки перемог. —Піднімаю свій стакан з апельсиновим соком .Ми з хлопцями не вживаємо спиртного ,дівчата теж .Роблю ковток .Далі всі починаю весело щось обговорювати. Розумію ,що вже так привик до цих хлопців .Ми стали справжньою ,згуртованою командою .Не уявляю ,що через місяць мені прийдеться з ними попрощатись .Шкода...
Вечір проходить просто прекрасно . Я зараз на позитиві ,але трохи втомлений .Ми з Нікою їдемо додому і кожен розбрідається по своїй кімнаті .Завалюють на ліжко і провалююсь в глибокий сон .




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше