Розділ 22

Єлена

Ізабель схопила мене за руку та потягнула у свою кімнату.

— Я переглянула книги, зробила переклад з латині й дещо знайшла. Слухай! — вона почала читати текст латиною. — Etiam in aeri, cum die ac nocte ista coniuncta sunt, in sua essentia ostendam praeberi fari. Praesidium terris milites descendere archangeli fari. В перекладі це звучить як...

— Коли на небі поєднається день і ніч, маяк покаже свою сутність. Архангели спустяться на землю до воїнів заради захисту маяка! — сказала на одному подиху.

— Саме так! — радісно промовила Ізабель. — Єлено, все, що ми переглянули...

— Лише тут йде мова про маяк, — доповнила я думку Ізабель. — Тепер залишилося розшифрувати ці слова та їхні значення.

— Але як ми зможемо розшифрувати їх?

— Бель, верховний маг допоможе. Більше я не знаю, до кого можна звернутися за допомогою.

Я міцно обійняла дівчину.

— Ти молодець, Ізабель! — сказала.

Бель відала книгу, і я почала переглядати її.

— У книзі є родовід п’яти родин. Я так розумію, це родини, з яких походять маяки, — сказала, й дівчина нахилилася до мене. — Але останнє прізвище приховане.

— Шостого прізвища немає, тому як знайти шостий маяк?

— Згідна, це досить дивно, й взагалі, якось все абсурдно. Віками емпати знаходили маяки, безсмертні та архангели оберігали їх, а в якійсь книжці зазначено родове дерево п’яти родин.

Перегортаючи далі сторінки книги й відчувши печіння в долонях, кинула її на підлогу та закричала. Книга в моїх руках спалахнула вогнем.

— Що за? Якого... — зойкнула.

Ізабель здивовано поглядала то на мене, то на книгу, яка вже догорала на підлозі. В кімнаті відчувався запах гарі. Ми разом спустилися з дивану та присіли на коліна, поглядаючи на попіл від книги.

— Ось і все, таємниця родин згинула разом із книгою, — із сумом сказала.

— Що тепер робити?

— Завтра піду до верховного. Нехай він пояснить або принаймні розтлумачить слова з книги. Будемо надіятися, що ми зрозуміємо значення цих слів.

Я встала на світанні. Заглянула в кімнату Ізабель й, побачивши, що вона спокійно відпочивала, тихо вийшла.

З вечора зібравши рештки книги, тобто попіл у пакет та нотатки, й не чекаючи сніданку, вирушила до верховного. Одягнула куртку, адже шубу забула в бібліотеці, та вийшла на вулицю. Повільно вдихнула морозне повітря, накинула капюшон та вже збиралася йти, як хтось доторкнувся плеча. Я від неочікуваного доторку миттєво повернулася та відкинула незвіданого гостя енергією.

— О, вибач! — закрила губи руками. — Джеймсе...

Він лежав на спині, тому я підбігла до нього.

— Оо, це щось нове, — простогнав.

— Джеймсе, вибач!

Я допомогла йому піднятись на ноги та помітила рани на обличчі.

— Що з тобою трапилось? — нахмурилася.

— Довго розповідати! Як Ізабель?

Я широко всміхнулася.

— Вона в номері 15-А! Йди до неї!

Я кайфую від його емоцій та щирих почуттів до Ізабель. Вони ніби мій особистий маяк для вірних, щирих та позитивних емоцій, тому з піднесеним настроєм пішла до Верховного мага міста Парадайс.

— Вілларде, я знайшла відомості про маяк, — сказала й поклала на стіл пакет зі знищеною книгою.

— Розповідай! — нахмурився верховний.

— Ізабель знайшла в цій книзі, — я показала на пакет, — одні відомості, які звучать так: «Etiam in aeri, cum die ac nocte ista coniuncta sunt, in sua essentia ostendam praeberi fari. Praesidium terris milites descendere archangeli fari».

Верховний кивнув.

— Коли на небі поєднається день і ніч, маяк покаже свою сутність. Архангели спустяться на землю до воїнів заради захисту маяка, — сказав.

— Ви знали про це пророцтво? — тепер настала моя черга хмуритися.

— Знав! — спокійно відповів чоловік.

— Як розтлумачити ці слова?

— Єлено, життя всіх людей на планеті та надприродних створінь взаємопов’язані, й мова йде не лише про окрему расу. Кожний із нас, не важливо, це ельф, людина чи безсмертний, повинен розуміти, що час нашого існування може дуже швидко згаснути.

— Ви говорите загадками!

— Я не просто так показав тобі бібліотеку в підземеллі, а хотів, щоб ти знайшла одну книгу, яка наддасть тобі змоги побачити минуле.

— Ви знали та передбачили, що я знайду книгу, в якій буде показано минуле Габріеля Велора? Але як?

— Ваша знайома Іветта Грейсон підказала...

Я підняла брови.

— Провидиця не може бачити вашу долю, але бачить розмите майбутнє, в якому була ти й Габріель Велор, — додав.