Фатум

Розділ 36

Єлена

 

Я довгий час лежала в тиші. В голові промайнула думка: чи зможу я відчути четвертий маяк? Відчувши емоції Ізабель, Еллайзи та Джеймса, змусила себе відкрити очі.

— Єлено! Як ти себе почуваєш? — промовила Ізабель.

— Я спробую знайти четвертий маяк! — впевнено сказала та встала з ліжка.

— Єлено, не варто ризикувати. Ти можеш відчути маяк, коли він вперше отримає силу, але не зараз... Якщо ти зануриш свою свідомість у розбудову світу, ти можеш не повернутися. Це ризик!

— Джеймсе, я спробую!

— Ні! — категорично сказав Джеймс.

Ізабель та Еллайза здивовано поглянули на мене.

— Значить, мені потрібний... архангел. Він стане моїм провідником!

Кімната залилась світлом. Ми всі примружили очі.

— Варахиїл! — Джеймс поклонився.

Перед нами повстав Архангел Варахиїл. Божий архангел, через якого посилається благословення на усіляку добру справу.

— Я проведу тебе крізь час та простір, — промовив Варахиїл.

Я деякий час не могла повірити, що сам архангел спустився на землю.

— Не бійся, Єлено! — лагідно сказав архангел. — Твій дар відчує четвертий маяк. Еллайза та Ізабель стануть твоїми силами, відчуттями, а я — твоїм провідником!

Архангел доторкнувся до мого чола. Я взяла дівчат за руку та занурилася в їхні емоції й почуття. Якщо маяки пов’язані між собою, таким чином я можу знайти й четвертий маяк. Використовуючи лише емоції та почуття, глибше занурилась у медитацію.

 

Я пронеслась крізь зорі та простір часу, через Всесвіт, який простягається нескінченно у всі боки. За руку міцно тримав архангел Варахиїл. Я ще більше занурилася в почуття маяків. Відчула біль, страждання. Ізабель та Еллайза дали мені силу, і я змогла проникнути в почуття четвертого маяка. Хмари окутали нас. Варахиїл обійняв мене за плечі та почав спуск на землю.

Почуття підказали...

Я знайшла його!


 

Габріель

 

Моя сила символізує межу між світом відомого та невідомого, світом живих і мертвих. Моя сила — це повалений величезний дракон, старожитній змій, скинутий на землю архангелами. Я став протилежністю того зла, яке може вийти з темряви та піднятися з безодні. Моє власне падіння стало початком нового звершення, нового початку!

Архангел Михаїл своїм полум’яним мечем знищив у мені ту темну силу, той порок, через яку я став вигнанцем... зрадником для своїх побратимів. Меч архангела проник у саме серце, я відчув його полум’я, покорився смерті та долі.

Я схилив голову перед архистратигом із покаянням!


Я чекав її в кам’яному лісі Цинги-де-Бемараха, розташованому на західному узбережжі Мадагаскару в області Мелакі, провінції Махадзанга. Через вивітрювання карсту тут утворився скелястий ландшафт, гострий, як лезо бритви, й дуже гострі вапнякові вершини скель можуть легко прорізати не тільки людську плоть. Це місце було небезпечним для людей, але не для нас.

— Габріелю, я почула тебе, твій поклик!

Вона підійшла ближче та обійняла за плечі.

— Я так сумувала за тобою, — солодко промовила жінка. — Габріелю, ти мені дуже потрібний. Довіряй мені!

Я оглянувся.

На мене дивилися кохані очі, такі ніжні та пристрасті...

Чи готовий я знову повернутися до неї?

Підкоритися?

Моя відповідь...

Ні!

Я схопив Касікандріеру за горло та стиснув.

— Касі, ти більше не маєш впливу на мене!

Демониця намагалася вирватися з захвату. Але я був сильнішим. Від напруги її обличчя почало змінюватися. Очі запалали чорнотою. Я швидким рухом наколов її тіло на гостру вапнякову вершину, від чого Касікандріера заволала.

— Скажи мені, де четвертий маяк?

— Я думала, що ти кохаєш мене, Габріелю! Допоможи мені! — вона простягнула до мене руку.

— Твоя демонська отрута більше не діє...

Демониця злісно верещала. Позаду неї з’явилися чорні крила. Одним крилом вона вдарила в обличчя. Я впав на землю. Касікандріера підмінялася з вапнякової вершини та, замахнувшись крилом, заричала. На її голові виросли роги. Довгі, смертельно небезпечні, чорні обвуглені кігті стали великими. На шкірі появилися, немов на вулканічній породі, тріщини з розжареною лавою.

— Коханий, якщо не покоришся мені... то я тебе назавжди знищу!

Вона завдала удару, але я перехопив крило й почав ламати його.

— Скажи мені, де четвертий маяк? — надавив ще сильніше на крило та почув хрускіт на спині.

Касікандріера замахнулася кігтями, але пройняла лише повітря.

— Ти ніколи не знайдеш маяк! — заричала й знову замахнулася.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше