1 глава

Алексіс

Це був останній місяць літа. І попереду мене очікував незабутній рік у школі.  Аж не віриться, що цього року я та моя подруга Ліна, випускниці. Попереду нас чекає багато пригод. А поки ми збираємось на шопінг. Адже через три дні відбудеться неймовірно круте паті нашого "короля вечірок" та за сумісництвом мого друга дитинства, Дані.

Усім відомо, що коли Данило береться за організацію якогось свята, то усіх чекає грандіозне шоу. Та мене хвилює зовсім не вечірка, а той хто зумів заполонили мої думки та щоночі  приходить у мої сни. Так, ВІН також буде на цій вечірці, і саме для нього я повинна виглядати на всі сто відсотків. 

Хлопцем моїх мрій являється красунчик із паралельного класу. Не дарма він найпопулярніший хлопець школи. Бо матінка-природа не обділила його красою, а навпаки нагородила його світлим волоссям, блакитними, наче два озера очима, звабливими вустами та міцною статурою.

Усі дівчата школи змагаються за його увагу і йому це явно подобається.  І я вже зневірилась отримати шанс на спілкування з ним, бо зовнішній вигляд у мене був досить привабливим, та у нашій школі вистачає дівчат багато кращої зовнішності ніж я. Та все ж вчора для мене сталося справжнє диво. Гуляючи парком із Ліною, я вирішила поласувати морозивом. Обравши собі три кульки морозива різних смаків, я як ні в чому не бувало хотіла продовжити свій шлях та наздогнати подругу яка вже відійшла досить далеко. Та тільки-но я набрала швидкості, як з-за повороту хтось вийшов і я з розгону вдаряюсь в чиїсь м'язисті плечі. Як ви думаєте хто це був? Правильно,  ніхто інший як Роман, власною персоною. Я вже думала що почнеться скандал, адже він був одягнений в білосніжну футболку, а тепер на його одязі незрозумілими візерунками красувалось моє морозиво. Як же мені було соромно. Але на мій подив він спокійно відреагував на такий поворот подій. Більше того ще й жартівливим тоном промовив:

 – І куди така красуня так поспішає, може краще повільніше прогуляємося?

 Сказати, що я була в шоці це нічого не сказати. Переді мною зараз стояв хлопець із моїх мрій та пропонував погуляти, а я замість того, щоб спокійно дати відповідь,  почала затинатись  на кожному слові. Хоча ніколи раніше не помічала за собою такого.

– Агов, я  чекаю на відповідь! - долинуло до мене, наче крізь пелену туману.

Як гадаєте,  погодиться наша Алексіс на прогулянку зі своїм "ідеалом"? Та чому Роман так різко змінив своє ставлення до нашої героїні? 

Чекаю на ваші здогадки в коментарях.  А також не забувайте за зірочки, які надихатимуть мене на написання нових глав.

З любов'ю  ваша Мрійниця 😇