IX

Біле плаття, біла фата, весільна зачіска та макіяж. Невже мені це сниться? Та скільки раз щипала за руку, не прокидаюсь, сьогодні моє весілля з людиною, яку я кохаю, але ця любов невзаємна. Знаючи це роблю такий вирішальний крок. А може втекти поки не пізно? Все одно поїду вчитися у інше місто, де мій наречений мене знайде. Але коли згадаєш, які він має зв'язки, то зразу такі думки відпадають. Одягнена у білу сукню, стою перед дзеркалом, навколо мене всі кудись бігають. Через декілька годин буду дружиною для Влада, а він мені чоловіком. Після весілля Власов буде працювати на роботі батька, щоб допомогти йому, а я готуватися до університету. З самого ранку почали готувати наречену для такої урочистої події. Мама плаче, не може стримати сліз, не вірить, що її донька така доросла.

-Доню, невже ти так швидко виросла?

-Мам, все добре. Не хвилюйся і не плач, а то я також за компанію буду.

-Так, більше не буду. Знаю цей хлопчик не зробить тобі поганого й у вас буде кохання. Кохання- це така, штука, кому рідко, коли пощастить виходити заміж з таким почуттям.

-Так, так,- підтвердила слова моєї мами, мама нареченого,- чекаємо на онуків,- наші мами вірять у щастя молодих, не хочеться їх засмучувати, але я знаю гірку правду, що зразу через три місяці, цей союз розпадеться по договору. Вони нам вже багато планів побудували на майбутнє:(

-Ну ми вже підемо, бо скоро приїде твій майбутній чоловік,- після слів моєї мами, вони пішли, а мені стало прикро, що обманюю їх. Та далеко в душі сподіваюсь, що все буде добре.

-Ну як тут наречена?,- весело запитала Даша.-Ну, чого ти така засмучена?

-Ти сама знаєш, що це лише гра на публіку.

-Не переживай,-сідаючи до мене на ліжко, обняла  мене, подруга трохи мене заспокоїла. -Не все так, погано. Ви ж тепер, як друзі, тому тобі не  буде важко. Пам'ятаєш як ви зустрілися в парку і як змусив стати його дівчиною?

-Ага, зараз він трохи змінився, хоча ми рідко бачились, то додаткові, то школа багато часу забирала на уроки і підготовки до випуску.

-Не зважаючи на фіктивний шлюб, ви будете жити як друзі..,- і тут ми почули, як заскрипіли двері, ніби хтось їх закрив.

-Ти їх не зачинила?,- запитала я.

-Коли заходила так, напевне хтось відкрив і закрив назад.

-Це жах.

-Що?,- не зрозуміла вона моєї паніки.

-Якщо ця людина дізналася про шлюб.

-Та, ні.

-Як ми тепер можемо бути впевнені у цьому?

-Не знаю,- сигнали від машин було чути біля мого будинку, отже, вони приїхали.

-Все наречений приїхав, швидше фатою прикрий своє обличчя,- з добрим настроєм сказала Маша.

-Ми пішли робити викуп,-сказала Даша.

Весело їм буде, вони такі, смішні конкурси для мого ''коханого'' вигадали і деякі з інтернету, я їм трохи допомагала:) Йому так просто від них не буде куди подітися.  Розпочнемо з першого, коли Влад під'їжджає до мого будинку зі своїми численними друзями. Кожен з них отримує музичний інструмент – скрипку, гітару, бандуру, дудочку.  Наречений буде співати серенаду про кохання, а друзі – музичний супровід.  Чую як вже лунає  музика, так хочеться на все подивитися. Добре, що це знімають на камеру, як на згадку, тому потім обов'язково подивлюся. Та деякі слова мені чітко чути:

-Поміж тіней похмурих твоя тінь золота

Серце моє не дурить, ти на світі одна.

Ти на світі єдина!

Ти одна!

Між будинків дорога, а на небі зірок...

За довгий час нашого знайомства він показує себе таким романтичним. Так, приємно. Ми закінчили на конкурсі під номером 2. Наступний це 10 слів,  які характеризують твою кохану. Тільки тоді зможе зайти до будинку, і вони не повинні повторюватися. Дуже цікаво, як він викрутися тут. Далі він буде викуповувати грошима, дівчата сподіваюсь не попросять за багато, а то ще прийдеться віддавати борг. Потім перед моєю кімнатою буде зізнаватися у  ''щирому коханні'' , але це будуть пусті слова, не правда.

- Я кохаю тебе моя маленька принцеса, ми завжди будемо разом. Ніколи не ображу й іншим не дам цього зробити. В нас буде дружня і міцна родина...,-говорить Принц. Чую він вже у  своє королівство записав, ні любий так не буде, так легко мого серця не доб'єшся. Тепер буду не такою наївною та коли відкрилися двері, здається я передумала. Одягнений у чорному смокінгу, наче прийшла модель до мене. Білого кольору сорочка, чорні туфлі та його прекрасні очі, в яких можна потонути. В його руках тримав мій букет, ми дивилися один на одного, гості зрозуміли, що ми й правда закохана пара. Та напевно це тільки з боку так, здавалося.

-Чого стоїш як стовбур? Бери її, та мерщій на церемонію розпису, а то не встигнемо усього зробити,- сказав дядя Влада і підштовхнув його до мене, що деякі гості розсміялися. Він віддав букет і поцілував у щічку, прошепотів:

-Готуйся до акторської майстерності, наша гра перейшла на новий рівень. Посміхайся, а то таке, відчуття, що ти не рада.

-Правду сказав,- відповіла йому так само пошепки. Взявшись за руки, вийшли з дому, сіли в машину для молодят. На капоті в неї було серце з пелюсток білих троян, а на номерах було написано молодята. З нами ще сиділи мої свідки-подруги, думаю ви знаєте хто це, та його свідки хлопці моїх дівчат. Атмосфера була чудова, всім було весело, та Алан сказав нам гірко. Не хочу зараз, ми і так договорилися мінімально цілуватися сьогодні.