Глава 23

Коли ти не за кермом, в житті з'являється почесна й благородна мета — не спитися. Макс сьорбав віскі і думав про те, що знову зазнав повної поразки і знову переконався, що так до кінця і не розібрався в своїй дівчинці. Він починав шкодувати, що піднявся до Лани, вона вщент ухитала його своїми розмовами, чомусь саме сьогодні Лана неймовірно його дратувала. Звичайно, Макс закриє їй рота, є переконливий засіб, та нехай уже доварить каву.

Він долив ще віскі, взяв келих і підійшов до вікна. Якби пару місяців тому йому сказали, що його буде мучити совість, він би дуже довго сміявся. А зараз перед очима стояло зареване обличчя з вимерлим поглядом, де по щокам текли не сльози, а справжнісінькі струмені води. Через це Доміну було настільки лайново, що він фізично відчував біль, який здавлював грудну клітину.

Максим явно не розрахував запас міцності своєї упертої дівчинки, але вона на диво спокійно трималася, байдуже дивилася на них з Ланою, — а він ту хіба що на покерному столі не розклав, прямо перед Діною, — і це остаточно затвердило його в думці, що Діна перегоріла, і їй справді байдуже, з ким і як проводить час Домін. Від цих думок робилося ще гірше, ось його і понесло.

Взагалі сама думка привести в казино Лану тепер йому здавалася просто скотинячою. Вочевидь, хотілось подратувати Діну, струснути, змусити переживати. А за фактом він потоптався по своїй дівчинці, ще й Лані дозволив це зробити.

Захотілося жбурнути важким келихом в своє відображення в шибці, але Макс знав, що це не допоможе, він вже кидався в дзеркало у ванній. Коли дізнався, що Діну дійсно пограбували ввечері, і вона прибігла до нього в зливу за допомогою, хоча могла відразу поїхати в казино. Допоміг. Дебіл феєричний. Навіть не так, вона не знала, що він в місті, просто прийшла в його будинок, як в свій. Бо ж Домін казав, що вона буде тут жити і дав їй ключ. Отримала і допомогу, і захист…

Він залпом випив і відвернувся від вікна. Як зазвичай буває в таких випадках, через день після п'янки в мізках у людей прояснюється, і Домін не став винятком. Він потім згадав її, засмучену, в мокрій як хлющ сукні і з таким же мокрим волоссям. То й відправив би дівчинку наверх спати і заливав очі далі. Так ні ж бо, захотілося п'яних задушевних бесід.

Домін смутно пам'ятав, яку нісенітницю ніс в той вечір, але йому й не треба було згадувати. Знав, що нічого ліпшого. Він знав себе, знав, що йому не можна пити, знав, яким скаженим стає, коли переходить певну межу. На що він здатний, Макс пам'ятав ще з армії, коли вони з Німцем розфігачили сортир, чим той їм не догодив, ніхто потім виразно пояснити не зміг. Командир, з яким до речі разом пили і який потім просто втік і закрився у себе, змусив їх відбудовувати новий, мстиво при цьому мружачись.

А чого варта остання їх п’янка з тим же Німцем, коли вони ввечері наступного дня з подивом оглядали вибиті цеглини з двометрового паркану в його заміському будинку, причому вибиті вони були вгорі? По всьому виходило, що хтось один сів іншому на плечі, як в армії на тренуваннях, а що там було далі, залишалося загадкою. Ксанка тоді сховалася в мансарді і закрилась зсередини на клямку, так що розповісти толком нічого не могла, оскільки крім п'яних вигуків і матів нічого не чула.

Ксана. Щось він говорив Діні про дівчину Німця, напевно розповів, як дорого заплатив його друг за кохання. А потім згадав уривки своїх п'яних промов, і після вже якраз було не келихами кидатися, а битися об стіну своєю безглуздою головою. Він їх порівняв, таке, безумовно, могло привидітися виключно на межі божевілля, тому що крім того, що вони обидві студентки, спільного там не було нічого.

Ксана йому не подобалася. Інтуїтивно, напевно, тому що зовні це була досить приваблива дівчина. Але те, як бігали її очі, як добре читалося у неї на обличчі відчуття переваги від присутності в її житті Німця, насторожувало. І повірити, що вона простодушно вважає його тренером по боротьбі з такою купою бабла міг тільки закоханий ідіот, в якого перетворився його друг. Він поплатився за це, як і та дурепа, але як можна було й близько порівнювати її з Діною?

Діна з перших днів знає, хто він такий, знає про його участь у вбивстві свого дядька і його дружини. Макс був впевнений, що це її відштовхне, адже вона нормальна, хороша дівчинка. Але ж ні, Діна не стала лізти в судді, навпаки, дала зрозуміти, що оцінила його довіру, і якби не те лайно, яке закрутилося навколо нього тоді, зараз би він не доводив себе до чергової кондиції в квартирі остогидлої коханки, а обіймав свою дівчинку.

Сьогодні йому ще далеко до «точки неповернення», а тоді Домін навмисне відключив гальма, і треба ж, щоб саме в той вечір вирішила прийти Діна. І чому він так пізно почав пити? Якби вона прийшла, а він спав п'яний в кріслі або валявся під столом, було б набагато краще.

Так, звичайно, їй теж не варто було провокувати, він тому й розлютився на неї. Вона ж жінка, ну напився дурень, могла б спробувати втихомирити його, вкласти спати, наприклад. Але зразу ж в пам'яті спливало бліде обличчя з широко розкритими від жаху очима. Дівчинка злякалася і втекла, і винен у всьому був тільки він один.

«Беху» спочатку було шкода, звик, крута була машина, ось і зірвався на Діні. Але хоч і почав тоді першим розпинатися, як він втомився і як йому все набридло, так і здувся теж першим, майже відразу. Ця купа заліза не варта й пальчика його дівчинки. Тим більше, днями вже повинні були пригнати нову, а щодо грошей, так і не в шахті він їх заробляє, щоб за ними шкодувати.

 Кава була в тему, а ось Лана ні. Що вона собі надумала, Доміна не цікавило, але поки він пив каву, вона притискалася до нього і несла різну маячню про чарівну ніч. Яка до біса ніч, він через двадцять хвилин вже спати буде у себе вдома.

Весь вечір Лана витратила на те, щоб донести до Макса, як їй потрібна нова машина, і як невчасно Макс розбив свою. Але ж у неї скоро день народження, і він повинен щось придумати, бо вона пригледіла собі автомобіль ще до цієї аварії і, як Макс розумів, подумки вже загнала його на стоянку. Її руки розстібали ремінь його джинсів, Домін дістав із задньої кишені портмоне, вийняв купюру і поклав на підвіконня, об яке спирався.