Долина плачу

Більшість людей впродовж свого життя із різних причин плачуть. Слово боже говорить що вони проходять долиною сліз та страждань та мають потребу аби втішити їх та підбадьорити в тяжкі хвилини. Про цю потребу вони розповідають своїм рідним, друзям, знайомим а також приносять в молитві до Бога. Долиною Плачу проходять усі, незалежну від віку, їх розвитку, їх ставлення до Бога. Тих, хто страждає утішити важко. І після усіх наших якнайщиріших спроб потішити та применшити їх біль, ми часто чуємо у відповідь докір. Але Бог поторбувався аби долина Плачу не була без джерел втіхи і благословення, тому всі хто проходить цією долиною, можуть і повинні відкривати у ній такі джерела. На долину плачу можна дивитися через світлі або ж темні окуляри. А щоб глянути у світло треба раз і назавжди зрозуміти, що долина плачу, то насправді високі гори, по яких всі хто плаче, піднімаються до безхмарних небес. У долини плачу є сходинки, якими ми піднімаємося до серця нашого найкращого друга Ісуса Христа. Він з власного досвіду знає всі наші долини плачу, їх не може обійти жодна людина котра живе на землі. Головним змістом нашого життя, як говорить псалмоспівець Давид, є праця і хвороби; тобто праця і сльози коли ми маємо змогу трудитися-то йдемо долиною радості, а коли хворіємо-долиною плачу. Долина плачу може бути близько від кожного з нас.

Сьогодні людина може мати по вінця щастя і її життя може бути залите промінням яскравого сонця. А завтра ця сама людина опиниться у човні якого кидають круті хвилі життєвого моря або вона може опинитися біля руїн всього того що було їй близьке і дороге. Так близько може бути від кожного з нас долина плачу. В будь який час ми можемо прийти до Бога, нехай це пізнє прозріння але воно буде.

У долинах плачу по волі Всевишнього рівномірно розміщені джерела втіхи, тому ми не повинні боятися долини плачу. Хіба не джерело радості знайти в долині плачу серце Господа, Який любить нас або побачити осяйну славу Ісуса Христа? Саме ці два джерела найчастіше відкриваємо для себе, а ще одне благословенне джерело втіхи в долині плачу-це наше духовне вдосконалення, наше велике зближення з Богом. І потрібно не сумніватися в цих джерелах ;втіху і благословення які обіцяв Господь потрібно знаходити в усіх наших переживаннях і випробуваннях. Нині чимало моїх знайомих щиро зізнаються в тім, що в минулому на жаль, вони ніколи не тримали в руках Біблію, а тому нічого не знали про Бога і щоденно несли тягар своїх гріхів.