“Сутністю людського буття є мова”

Вступ

Слова, наведені в заголовку, належать Мартіну Гайдеґґеру, одному із найбільш відомих філософів ХХ сторіччя. Ними він висловив своє ставлення до завжди, всюди і кожному актуального мовного питання. Обґрунтування цього фундаментального твердження і його усебічну філософську деталізацію можна побачити в циклі статей і лекцій філософа, виданих у тому числі українською мовою [4].

Розглянемо деякі конкретні, майже технічні моменти, стосовні до даного питання, щоб спробувати зрозуміти, яким чином мова на практиці впливає на людське буття, становлячи собою його суть.

Для цього обговоримо відмінності людського світогляду, які диктують мовні особливості, у порівнянні їх між собою для двох різних мов. Адже перебуваючи цілком зануреним в одне єдине мовне середовище, його носію важко помітити механізм його впливу на сприйняття світу. Просто світ сприймається отак, а не інакше, тому що він такий, а не інший.

Інша справа, коли розглядати механізми впливу різних мов на людське буття у порівнянні їх між собою.

Звичайно що такий розгляд буде найбільш зрозумілим для таких людей, у яких є достатній мінімальний рівень володіння мовами, механізми впливу яких на людину ми співставляємо між собою. Через це ми розглядатимемо і порівнюватимемо між собою механізми формування світогляду в українській та російській мовах — ними одночасно володіє значна кількість людей в наших краях.
 

Одне слово в двох мовах

Візьмемо одне присутнє в обох мовах слово “настигати” (“настигать”), яке при практично ідентичній в обох мовах формі має те ж саме значення, і через однокореневі слова розглянемо в них, наявність яких уявлень тягне за собою в тій та іншій мовних системах мережа наявних в мовах корінним чином пов'язаних між собою та з цим словом понять.

В російській мові знаходимо такі слова з коренем “стиг”:
/*
ВЫСТИГАТЬ — , выстегнуть или выстичь кого, вост. НАСТИГАТЬ, достигать, доходить, догонять, нагонять. выстиганье ср. длит. выстиженье окончат. действ. по знач. глаг.
ДОСТИГАТЬ — , достичь или достигнуть что или до ЧЕГО, доставать, досягать;
| настигать, нагонять, догонять; дойти, доехать, прибыть куда;
| добиваться, добиться чего, дойти стараньем;
| доживать до чего, доходить путем жизни. отсюда рукой не достигнешь до тебя. собака достигает зайца. к вечеру достигнем москвы или до москвы. избытка достигают трудом и удачей. он достиг уже маститой старости. достигаться страдат. быть достигаему. достиганье ср. длит. достиженье окончат. действие или состояние по значению глаг. достижный, достижимый. достижность или достижимость, возможность или сбыточность достиженья чего-либо.
ЖИСТИГА — ? ж. арх. рыболовная уда или одно удилище.
ЗАСТИГАТЬ; — застичь или застигнуть кого где; захватить, застать, найти нечаянно, исплошить с умыслу или СЛУЧАЙно. зима, ночь, непогода застигли нас на пути. путники в степях нередко застигаются буранами. застижение ср. окончат. застижка ж. об. действие по знач. глаг. застижной, к застижению относящийся. беда– дело застижное!
НАСТИГАТЬ — , настигнуть или настичь кого (прч. настигнутый и настиженный), нагонять, догонять, наспевать, успешно гнаться; сверстываться, равняться в чем на ходу, в езде, в знаниях или в ученьи и пр. настичь неприятеля. собака настигает зайца. –ся, быть настигаему. планета могла бы быть настигнута кометой. настиганье длит. настиженье окончат. настиг м. настижка ж. об. действ. по знач. глаг. СОКОЛ настигом бьет, настигая, вдогонку. настигатель, настижитель м. –ница ж. кто кого настигает, настиг. настиженик м. ж. кого настигли, догнали, поймали.
ПЕРЕСТИГАТЬ — , перестичь и перестигнуть кого, перегнать, опередить, настигнув миновать, обогнать на пути; идти или ехать шибче кого, поспеть куда ранее, скорее, покинув другого назади.
| пск. твер. ПЕРЕЖИДАТЬ? перестигли непогодь, и пошли. перестиганье, перестиженье, действие по глаг.
ПОНАСТИГНУВ — ХВОСТы неприятеля, завязали дело.
ПОСТИГАТЬ — , постичь или постигнуть кого. на(за)стигать, захватывать, застать; сбываться над кем, случаться, прилучаться. буря постигла нас на пути. горе лютое постигло меня. их несчастье постигло, погорели. смерть постигла его на пути. постигла нас недобрая доля!
| — что, обнять умом, уразуметь, понять, проникнуть разумом, дойти разумом до ЧЕГО; быть в состоянии объяснить, раз(по,у)яснить, растолковать что. конечное бесконечного не постигает. не могу постигнуть цели и намерений его. –ся, быть постигаему. постиганье ср. длит. постиженье окончат. действ. или сост. по глаг. это выше всякого постиженья.
| у математики постиженье сильно развито, сила постиженья, понятия, умалит. постяжимый, могущий быть постигнуть; –мость ж. свойство постижимого и возможность постигнуть что-либо. постижный, постижимый; –ность, постижимость. постижно зреть, чувственно, телесными очами.
ПРИЗАСТИГЛА — нас погодушка на МОРЕ.
ПРИСТИГАТЬ — , пристичь, пристигнуть кого, сев. настигать, достигать, СУСТИГАТЬ, на(до)гонять;
| постигать, заставать, захватить. ночь пристигла нас в лесу. беда пристигла. пристигшу же вечеру, возвратишася кождо их в свояси, стар.
СОСТИГАТЬ — , состичь или сустигать кого, сев. вост. настигать, на(до)гонять. он ТЕПЕРЬ много отъехал, не сустигнешь его.
СПОСТИГАТЬ — , спостичь кого, стар. постигать, настигать, СУСТИГАТЬ, догонять. придоша половци и вое ваша поросье, василько же берендичи спостиг изби е, летописн.
СТИГНУТЬ — , стичь, стигать, употреб. ТОЛЬКО с предлогами до, за, на, по, пере, при, су.
СТИГОСИТЬ — что, твер. вологодск. слямзить, стащить, СТИБРИТЬ.
СУСТИГАТЬ — , сустигнуть, сустичь кого, сев. вост. настигать, догонять ПОГОНей, гнаться, нагонять.
УСТИГАТЬ — , устигнуть и устичь кого, НАСТИЧЬ, сустигнуть, достичь, нагнать, догнать. далече ушел он, не сустигнешь его!
*/ [5]

Мережа понять, утворена в російській мові навколо кореня “стиг”, як бачимо, охоплює відтінки поняття “доганяти”.
“Cтигосить” і “Жистига” — це очевидно просто випадкові збіги, змістовно не пов'язані з решту словами з коренем “стиг”.

Тепер перевіримо, які слова з коренем “стиг” присутні в українській мові:
/*
ВИСТИГАТИ 1, –ає, недок., ВИСТИГНУТИ і ВИСТИГТИ, –гне; мин. ч. вистиг, –ла, –ло; док. Ставати холоднішим, холодним, втрачати тепло; охолоджуватися.
ВИСТИГАТИ 2 , –аю, –аєш, недок., ВИСТИГНУТИ і ВИСТИГТИ, –гну, –гнеш; мин. ч. вистиг, –ла, –ло; док. 1. Ставати цілком стиглим (про злаки, овочі й т. ін.); дозрівати. 2. перен. Остаточно оформлюватися (про думку, рішення й т. ін.); визрівати. 3. заст. Встигати.
УСТИГАТИ (ВСТИГАТИ), –аю, –аєш, недок., УСТИГНУТИ (ВСТИГНУТИ) і УСТИГТИ (ВСТИГТИ), –гну, –гнеш; мин. ч. устиг, –ла, –ло; док. 1. з інфін. і без додатка. Бути спроможним зробити що-небудь за певний проміжок часу. // Набувати якого-небудь стану за певний проміжок часу. // Бути спроможним робити що-небудь так само швидко, як хтось інший. // Прибувати куди-небудь вчасно. 2. Успішно здійснювати що-небудь, досягати успіху в чомусь. // тільки недок. Успішно навчатися, не відставати.
ДОСТИГАТИ, –ає, недок., ДОСТИГНУТИ і ДОСТИГТИ, –не; мин. ч. достиг, –ла, –ло і достигнув, –нула, –нуло, док. 1. Ставати стиглим; дозрівати, доспівати. 2. перен. Розвиваючись, назрівати, набирати закінченої форми.
ЗАСТИГАТИ 1, –аю, –аєш, недок., ЗАСТИГНУТИ і ЗАСТИГТИ, –гну, –гнеш; мин. ч. застиг, –ла, –ло і рідко застигнув, –нула, –нуло; док. 1. тільки 3 ос. Твердіти або згущуватися під час охолодження. // Замерзаючи, утворювати шар льоду (про воду). // безос. 2. Ставати холодним; холонути. // Мерзнути. // Замерзаючи, умирати від холоду. // Клякнути, дубіти. 3. перен. Переставати рухатися, ворушитися, коливатися і т. ін. // Залишатися певний час незмінним (про усмішку, вираз обличчя, очей і т. ін.). // Зупинятися, затримуватися на якийсь час на кому-, чому-небудь (про очі). 4. перен. Зупинятися в своєму розвиткові.
ЗАСТИГАТИ 2, –ає, недок., ЗАСТИГТИ, –гне; мин. ч. застигло; док., перех., рідко. Те саме, що заставати 2.
НАСТИГАТИ, –аю, –аєш, недок., НАСТИГНУТИ і НАСТИГТИ, –гну, –гнеш; мин. ч. настиг, –ла, –ло; док. 1. перех. Наздоганяти кого-, що-небудь під час руху; переслідуючи, доганяти. // Заставати, захоплювати зненацька кого-небудь. 2. неперех. Приходити, прибувати куди-небудь, з'являтися десь (перев. вчасно, у потрібний момент). 3. неперех. Наступати, наближатися (про час, подію, стан і т. ін.). 4. неперех., розм. Ставати спілим, стиглим у якій-небудь кількості (про плоди, злаки і т. ін.); доспівати, достигати. 5. перех. Траплятися з ким-небудь (про горе, нещастя і т. ін. ).
НЕСТИГЛИЙ, –а, –е. Який не достиг, не досяг зрілості; неспілий, недозрілий.
ОСТИГАТИ, –аю, –аєш, недок., ОСТИГНУТИ i ОСТИГТИ, –гну, –гнеш; мин. ч. остиг, –ла, –ло; док. 1. тільки 3 ос. Віддаючи тепло, поступово ставати холодним; холонути, охолоджуватися, вихолоняти. 2. тільки 3 ос., перен. Поступово слабнути, спадати, зникати (про почуття, переживання). 3. перен. Заспокоюватися, вгамовуватися.
ПРИСТИГАТИ, –аю, –аєш, недок., ПРИСТИГНУТИ і ПРИСТИГТИ, –гну, –гнеш; мин. ч. пристигнув, –нула, –нуло і пристиг, –ла, –ло; док., розм. 1. неперех. Починати достигати; ставати майже стиглим. 2. перех. Те саме, що настигати 1, 5. 3. тільки док., неперех. Наступити, настати, відбутися (про час, подію і т. ін.).
ПРОСТИГАТИ, –аю, –аєш, недок., ПРОСТИГНУТИ і ПРОСТИГТИ, –гну, –гнеш, док. 1. Втрачаючи тепло, ставати холодним. 2. перен., розм. Заспокоюватися. // Втрачати колишню силу (про почуття).
СТИГЛИЙ, –а, –е. 1. Який став спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). 2. перен. Який досяг найвищої межі за своїм станом, розвитком.
СТИГНУТИ 1 , –ну, –неш; мин. ч. стиг, –ла, –ло і стигнув, –нула, –нуло; недок. 1. Ставати, робитися спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). 2. перен. Поступово наближатися, надходити, розповсюджуватися.
СТИГНУТИ 2 , –ну, –неш; мин. ч. стиг, –ла, –ло і стигнув, –нула, –нуло; недок. 1. Втрачаючи тепло, ставати, робитися холодним, холоднішим; застигати. 2. Охолоджуючись, твердіти, згущуватися, перетворюватися на лід. 3. перен. Переставати рухатися, ворушитися, коливатися і т. ін. // Зупинятися, ставати нерухомим (про очі). // Бути який-небудь час незмінним (про почуття). <> Серце стигне: а) хто-небудь заспокоюється після гніву, роздратування і т. ін.; б) хто-небудь дуже хвилюється, переживає від переляку, жаху.
*/ (з [6], в дещо скороченому вигляді)

В даному випадку легко бачити, що мережа понять, утворена в українській мові навколо кореня “стиг”, охоплює, окрім присутнього в російській мові поняття “доганяти”, ряд інших понять. Усі ці поняття пов'язані між собою спорідненістю самого перехідного процесу, який вони позначають — процесу переходу чогось, чи когось, від якогось нестабільного, початкового, до якогось остаточного, стабільного стану. Це може бути як фізична форма такого процесу (охолодання, чи отвердіння, чи втрата руху), так і біологічна (дозрівання), чи чуттєва (заспокоюватися, вклякати, вгамовуватися).

В російській же мові така спільність відображення одного і того ж самого процесу в різних його іпостасях цілком відсутня: той самий по своїй суті процес представлений розрізненими поняттями типу “стыть”, “зреть”, “спеть” і так далі — сукупність яких жодним чином і ніяк не передає носію російської мови того такого природного в українській мові факту, що між цими поняттями є щось суттєво спільне.

Не думаю, що хтось знайде щось заперечити, якщо сказати після цього, що в даному конкретному випадку українська мова дає своєму носію кардинально інше, ширше та глибше оволодіння реаліями навколишнього світу, аніж російська мова своєму.

Дана простенька, практично технічна ілюстрація потужності відображення дійсності двома мовами, російською та українською, обрана для очевидності, для простоти розуміння — щоб механізм донесення закладеного в мовах знання до носія мови був краще видний. Адже хоч і аналогічна, але значно більш складна картина має місце не тільки в технічних та природничих, але, і то значно більшою мірою, також і в таких мовних засобах, найважливіших для якості людського життя, які торкаються сприйняття людиною людини та людських взаємин.

І яким чином мова впливає на людське буття — коли вона дає своєму носію розуміння суті процесів навколишнього світу, чи коли вона не дає такого розуміння — пояснювати зайво, чи не так. Хоч про примітивізм світосприйняття на основі російської мови, який відкриває широкий шлях для злочинних маніпуляцій російськомовною свідомістю, говорити завжди корисно [9] — особливо таким людям, яких нагинають, чи вже нагнули до російської мови.

Це може комусь подобатись, комусь ні, однак значення міркування, опублікованого Гумбольдтом ще на початку 19-го сторіччя, сьогодні аж ніяк не зменшилось:
/ * Допомагає мова проясненню і правильному впорядкуванню понять, чи нагромаджує труднощі на цьому шляху? Якою мірою вона зберігає в уявленнях, почерпнутих із спостережень, притаманну їм чуттєву образність? Наскільки гармонійно і умиротворяюче, наскільки енергійно і облагороджувально милозвучність його тонів впливає на почуття і думку? Здатність цими та багатьма іншими способами надати особливий порядок всій побудові думки і почуттів становить справжню гідність мови і визначає її вплив на духовний розвиток. А ця здатність, в свою чергу, спирається на всю сукупність споконвічно закладених у мові засад, на органічність її ладу, на розвиненість її індивідуальної форми. Пізні плоди цивілізації і культури теж не проходять для мови безслідно: залучені для вираження збагачених і облагороджених ідей, вона знаходить виразність і точність виразів, образність висвітлюєтся роботою уяви, піднятої на більш високий щабель, а милозвучність виграє від розбірливості і прискіпливих вимог витонченого слуху. Але всі ці успіхи мови на високих щаблях її розвитку можливі тільки внутрі меж, окреслених на самому початку її існування притаманними їй особливостями. Народ може і недосконалу мову зробити інструментом породження таких ідей, до яких спочатку не було жодних вихідних імпульсів, але народ не в змозі усунути колись глибоко укорінених в мові внутрішніх обмежень. Тут і найвище просвітництво не дає плодів. Навіть все те, що привносять ззовні наступні епохи, споконвічна мова пристосовує до себе і модифікує за власними законами. * / [10]

Прикладом того, наскільки людське світосприйняття залежне від мови, яка цією людиною володіє, може бути те, як Фройд аналізує фобії в роботі "Аналіз фобії п'ятирічного хлопчика". Виявляється, читаючи книгу, що описані Фройдом фобії так чи інакше, але зрештою ґрунтуються на системі (мережі) понять (асоціативних ланцюгів) німецької мови. Тобто що в не німецькомовному світі такі фобії не можуть трапитись ніяк. Хоч зауважимо, що автор, щоразу посилаючись на мовні особливості, схожість слів і таке інше, не дуже намагається підкреслювати значення цієї своєї фундаментальної дії. Ну як ніби це і так само собою зрозуміло.