10. Леся. Ритм нового життя

Вранці у Лесі боліло все тіло.

Чого так – вона не знала: чи то скажена ніч, коли Шоко так «відігрався» на ній, що вона ледь не луснула, чи то одвикла від репетицій...

– Стендап, Ладо! Час працювати, – почула вона в чортівську ранину. Гадала, Шоко буде розбитий після тієї пляшки, але ж ні – як огірочок, верткий та нахабний, як завжди. – Ти, соня-засоня! На цвинтарі поспиш!

– Ааааа!!! – то він здогадався вмочити руки в крижаній воді та й вхопити Лесю за теплу розморену спину. – Ааа! Я тебе вб'ю! – полетіли навздогін подушки, а за ними й сама Леся, гола, рожева зі сну, підхоплена на рівні ноги, з очиськами, як у полохливої киці. – Вб'ю! Вб'ю! – товбичила вона й намагалася вхопити його, а він ржав, просякаючи крізь руки, наче вогонь.

– Ну ось нарешті «тебе». А то все «ви, ви...» Що я тобі, старпер хіба? Мені ж всього тридцять чотири!

На репетиції спершу все було, як вчора. Цього разу Леся майже не комплексувала та почувалася значно вільніше, доки до студії не завітала група якихось хлопців, надто стрьомних на вигляд.

– То мої друзі, – відказав Шоко у відповідь на Лесин погляд. – Я дозволив їм прийти подивитись репетицію. Іхьбіхьцфаугцфіхь! – гаркнув він німецькою щось вітальне. – Ти ж не проти?

Леся не могла бути проти чи не проти (так їй здавалося). Але й працювати перед сальними поглядами вже не виходило. Погляди наче липнули на кожному її русі, наче скували тіло, і вона з плинкої тіні Шокового тіла перетворилася на тягар.

Шоко відразу ж це помітив.

– Ти нікого не маєш стіснятися. Думаєш, я просто так їх привів? Ти ж не для стін танцюєш і не для мене! Ладо! Або ти найкраща в світі, або ти ніхто!

Леся вочевидь схилялася до другого варіанту. Шокові друзі роздягали її поглядом, і за п'ять хвилин вона втомилася так, як вчора за всю репетицію.

– Бачу, ти сьогодні не в хвормі, – кепкував з неї Шуку. – То ж є гарний спосіб повернути тебе до тями. Роздягайся!

– Що?

– Роздягайся. Зовсім. Трико геть, труси геть. А як ти думала? Ти суперзірка і не маєш нічого стіснятися.

– Не буду.

– Що «не буду»?

– Роздягатись не буду.

– Давай-давай! Гаємо час.

Але Леся знала, що ніколи того не зробить. Це швидко зрозумів і Шоко. Вилаявши її впертою козою, він потягнув з себе трико:

– Тоді я сам. Щоб показати тобі, як має почувати себе зірка. Іхьбіхьцвангоуфцугзи! – кинув він сальним чувакам. Глузує з мене, думала Леся.

Стянугши труси, він підійшов до неї, безсоромний, злий і нестерпно гарний, та гукнув:

– Ну? Мамина пуся? Хоцімо до мамоцьки? Ци будемо працюватки?

Леся встала в позицію. Але танцювати з голим Шоко – то вже було вище її сил, і вона не витримала.

– Та що ж з тобою сьогодні таке?!

– Нічого, – відвернулася Леся: з неї попер ржач.

Шоко спершу дратувався, але до ржачу долучилися і сальні чуваки, і він ржав уже разом із всіма, роблячи вигляд, що так і було задумано.

– Бач, як у нас весело, Ладо, – підморгував він їй. – А ти стіснялася...

***

Один за одним йшли божевільні дні, повні репетицій, занять, сексу та Шокових витівок. Кожного дня Лесі здавалося, що день вщент забитий подіями і не має кінця. Але – дивна річ – тижні й місяці летіли швидше, аніж дні. Шоко повністю зайняв весь її час, 24 години на добу. Він не дозволяв їй навіть злітати до батьків. Їй оформили шенгенські документи за якимось особливим, мабуть що блатним порядком, і Шоко запевнив її, буцімто нема про що турбуватись. Вночі, уві сні він міцно тримав її, як плюшевого ведмедя. Решта часу була зайнята нескінченними репетиціями та сексом, причому одне плавно перетікало інше.

Секс для Шоко справді був чимось дуже близьким до танцю й необхідним для нього. Леся збагнула це не відразу, а лише коли сама навчилася проявляти ініціативу, збуджувати Шоко, керувати його насолодою та спілкуватися з ним на рівних. Аж тоді вона спромоглася відчувати його тілом і зберігати це почуття в танці. Вона сама бачила, як це важливо, і старалася з усіх сил. Це були справжнісінькі уроки, які відрізнялися від всіх інших тільки тим, що були невимовно приємні, але не менш виснажливі, ніж танцювальні репетиції. Секс для Лесі був справжнєю працею. За місяць-другий вона перетворилася в досвідчену гетеру, що знає все чи майже все про чоловіче тіло. Така гетера була неможлива в дівчинці з косою, але відмінно гармоніювала зі срібноголовою Ладою.

Шоко постійно ставив їй свої ролики з Харитою, яких назнімав величезну кількість. Свій секс з Лесею він теж постійно знімав, які і танці, та показував їй, влаштовуючи розбір польотів. Він ніколи не говорив під час сексу, що не так, приберігаючи критику на перегляд запису. Спиршу Леся вмирала з сорому, але потім звикла, і сором відійшов – лишилося суто ділове відношення до теми. Леся навчилася підтримувати в собі бажання, як сценічний тонус. Бажання завжди було більше, ніж маніпуляцій – такий був головний принцип; Шоко вмів стежити за цим і навчив цього Лесю.

У сексі з ним Леся відчувала смертельне, ні з чим не порівнянне задоволення, – вона не знала, що таке можливо, і досвід дотику до темних глибин тіла сильно змінив її. І, що іще важливіше, – вона навчилася дарувати таке ж задоволення Шоко. Їхній секс, коли вона стала вмілої коханкою, був грою двох рівноправних гравців, що азартно збуджували та мучили один одного. Це було наче парі – «а тобі слабо?», така собі гонка на витривалість, де на кону було, хто сильніше збудить партнера, довше протримається і не змарнує збудження. Після таких солодких тортур Леся нічого не могла робити і миттєво засинала на кілька годин.

Чого було замало в їхньому сексі, так це тепла й ніжності. Точніше, їх не було зовсім. Ласки Шоко були грою «ти не витримаєш, ти луснеш від насолоди», а не емоцією. Він прямо говорив про це:

– В танці емоції повинен відчувати глядач, а не танцівник. Тут як в сексі: досвід, холодний розрахунок і багато-багато збудження. Тепер ти розумієш, чому справжня пристрасть завжди холодна?