ІНТЕРМЕДІЯ

Холодно? Чого холодно? Вогні? Вулиця? Я на вулиці? Як я... хтось вивів мене? Мабуть, оцей і вивів? Грегорі, шоколодний Грегорі... звідки я знаю, як його звуть?

- Ти дуже добре танцювати. Краще за всіх, що я бачив, танцювати. Але тобі не можна стільки пити мартіні.

Дідько. Я ж там цей... я ж увесь клуб заблювала, трясця йому в печінки! А хто ж це все платив?

- Ніхто не платити. Я сказав, що в мене кредитка в мій машина, вийшов з тобой та чкурнути разом. І нікто не доганяти.

Ну ти й даєш. Ну ти й фрукт, як тебе... як тебе звуть, до речі? А, точно, Грегорі. Ти з Африки? Як тебе занесло до цього чортового Відня? Що-о?! Чи люблю я Відень? Дідько, як я можу його любити, коли я тут... а чого ж тоді я тут? А як ти здогадався, що я не місцева? Он як... А я й не помічала. Треба ж таке. Так ти з Африки? Звідки? З України? Це в Африці? А де? Ну, то так і кажи: з Росії. Ну, СРСР, Росія, яка різниця. А там теж хіба є такі як ти... ну...

- Де ти живеш, питаю? Тут, у Відні?

О. Оце вже цікавий поворот. Я взагалі-но можу й сама доїхати. Знаємо ми оці штучки. Що?

- Я не буду тебе... як це англійською... Я просто довести тебе додому. Інакше ти знов де-небудь... буееее!

Ой, не можу. Ой, насмішив. Ну чого ти такий дотепний, шоколадний Грегорі? Що ти, до речі, робиш в цьому клятому місті? Так само, як і мене, на вогонь потягнуло з твоєї Африки... а звідки ти?

- Ні. Я тут лише на чотири дні. Я теж танцювати...

Що? В шоу для чоловіків? Ну, то відразу б так і казав, що ти гей. То он чого ти так дивився на мене. Нормальні так не дивляться. Ні, ти не думай, я взагалі без забобонів. Як кому подобаться - той так і живе. І я сама навіть колись з дівчатами... але то таке.

- Я не...

Та годі тобі. Я ж кажу, що я нормально до цього відношуся. То так би й сказав, тоді можемо і до мене додому, потеревенимо трохи, мене ж бо так задовбало, що ні з ким і не поговориш тут в цьому пихатому Відні. Тим більш що ми з тобою одне діло робимо. Колеги, так би мовити, хехе.

Ну, то як, проводиш мене, шоколадний Грегорі?