Глава 7.

Для виїздів звірята використовували спеціальні захисні комбінезони. Але спорядження шилось по індивідуальних мірках, адже у кожного пожежника були різні хвости. Через поспіх сталася плутаниця в костюмах, що й причинило непорозуміння між двома рятувальниками.

Першим до спецодягу прибіг Оллі, не стримуючи хвилювання. Для нього це була перша пожежа на першому робочому місці. Він прихопив перший-ліпший костюм, а, надягнувши його, не помітив різниці. Хіба що спорядження здалося йому занадто просторим.

Останнім, на жаль, прибіг лис Микита, якому і дістався костюм кролика, де майже не залишалося місця для пухнастого рудого хвоста. Він намагався влізти в комбінезон, але нічого не виходило. З тисячу разів устиг поклястися більше не їсти запечену качечку з яблуками, соусом барбекю, ананасами та медом. Микита мучився, поки Челлі не сказав, що кролик одягнув його спорядження.

— Друже, не старайся. Оллі поцупив твій костюм, – зауважив вовк.

— Р-р-р-р, я з ним розберусь після роботи.

— А за що? – здивовано запитав Кен Герру, – Кролик просто переплутав комбінезони від хвилювання.

— За хвіст. Я так про нього піклувався, купував професійні шампуні, замовив спеціальний дерев’яний гребінець.

Лис тяжко видихнув. Відважний пожежник дістав скотч, і міцно примотав хвіст до тіла.

— А тобі не боляче? – скривився черепах Ерні.

— Тільки морально. Життя інших вартує більше, ніж мій бідолашний хвостик, – Микита одягнув затісний костюм кролика, розвернувся і вийшов.

Для себе досвідчений кенгуру привіз спеціальний пожежний костюм з Батьківщини, адже не хотів подібних сюрпризів. Кен Герру брав участь у гасінні пожеж далекої Австралії, тому приїхав у Вальденфоріст ділитися досвідом. Одягався він також специфічно. Кенгуру носив спеціальні туфлі на пружинках у підошвах, щоб вище підстрибувати при ходьбі.