Герої Вальденфорісту
Глава 16.
Пожежники знову повернулися до тренувань, щоб завжди бути готовими до нової тривоги. Хоча одному з працівників приходилося не солодко. Лис Микита намагався врятувати хвіст. Він акуратно розрізав скотч між тулубом і хвостом. Шерстинку по шерстинці він відділяв пишний хвіст від липкої стрічки.
Раптом двері відчинилися, і в лиса сіпнулася лапа, а на скотчі ледь не залишився жмут рудої шерсті.
— Вибач, Микито. Я ненавмисне переплутав костюми. Ледь ліву лапу не зламав через твій чохол для хвоста, — сором’язливо сказав Оль’єн.
Зелені очі скептично оглянули кролика.
— А я тобі подарунок купив, – продовжував кролик.
Зелені очі ще з більшим скептицизмом продовжували дивитися на опонента. Оль’єн поклав пакунок поряд з лисом.
— Ну, відкрий, будь-ласка, – жалібно попрохав кролик.
— Якщо ти так хочеш, – лис узяв пакунок і розірвав упаковку, – Ах!
Микита побачив шампунь для росту і блиску хвоста від відомої фірми. Цей чудовий засіб міг повернути силу навіть дуже пошкодженому хутру.
— Він же ще не потрапив у продаж!
Зелені очі тепер із захопленням подивилися на Оллі.
— У мене є знайома, яка й допомогла дістати новинку. Давай я тобі допоможу.
— Що?
— Ну, хвіст.
— Гаразд. Ти пробачений, – нарешті усміхнувся Микита.
#3191 в Різне
#650 в Дитяча література
#804 в Гумор
Відредаговано: 25.07.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
