Гламурна штучка

Глава 17

Будинок виявився досить просторим, а його господиня доволі моложава повненька брюнетка з сірими очима. Вона так зраділа відвідувачам, що почала обійматися і плакати.

- Ми з Ріаном так нудьгуємо за звичайним спілкуванням з людьми, але дуже щасливі жити тут серед природи, - промовила вона, витираючи сльози. – Тому давайте розміщуватися!

Джул підійшла до сходів і важко зітхнула. Дуже сильно боліла нога, на якій був мозоль, тож піднятися крутими сходами виявилося для неї каторгою. Але кімната виправдала всі очікування. Світла, простора спальня з величезним ліжком посередині. Нарешті, вона зможе заснути не на долівці чи в спальному мішку, а в справжньому ліжку. Джуліана зрозуміла, що дуже скучила за цивілізацією.

- Ось тут ванна кімната! – прочинила двері Моніка. – Звичайно, ванна зроблена з дерева, але досить зручна і велика. Гаряча вода є!

Джул від радості ледь не кинулася жінці на шию. Яке це щастя просто поніжитися в ванній?

- Що з ногою? – запитала Моніка.

- Мої ноги не звикли до такого взуття і ходьби на такі величезні відстані, тому натерла мозоль, -відповіла Джул, прагнучи зняти грубі чоловічі черевики.

Мозоль виявився величезним, фіолетового кольору, з кров’ю, яка запеклася всередині. Від побаченого дівчині ледь не стало погано. Як вона зможе з такою ногою йти далі?

Вона певно дуже зблідла, так як Моніка допомогла їй сісти на ліжко і промовила:

- Я знаю травичку, яка допоможе тобі позбутися цього мозоля. Але накладати її на рану потрібно як тільки зірвеш. Тому тебе потрібно віднести до місця, де росте ця трава….. Це неподалік….

- Я можу дійти сама…

- Ти зможеш знову вдягти взуття?

- Напевно, що ні!

- А часто ходила босими ногами?

- Ніколи…

- Тоді, напевно, нам знадобиться допомога чоловіків?

І раптом Джул усміхнулася. В її голові визрів план помсти цьому грубіяну Діну Хейлісу.

- Давайте попросимо про допомогу Албе. Він високий і міцний чоловік, тож думаю, він зможе мене донести до місця, де росте ця трава?

- Добре! Схожу за Албе!

Коли Албе, з Джул на руках, спустився сходами, чоловіки розглядали камін, який спорудив Ріан. Дін завмер, відкривши рота від несподіванки, Джейк округлими від здивування очима дивився то на Джул, то на Діна, а Ріан лише щиро усміхнувся.

- Що сталося?

- Джуліана натерла мозоля, тож несемо її до місця, де росте ота чарівна трава, яка знімає біль….

Джул відвернулася від чоловіків, обійнявши Албе за шию і вдихнувши його аромат. Боже, від нього несло потом. Джул спробувала відвернутися, щоб не вдихати цей неприємний запах. А чого вона чекала від чоловіка, який ніс важкі валізи і не мився певний час?

Глянувши в сторону Діна, вона помітила, як його очі примружилися, але він не сказав ні слова. Він спокійно спостерігав за їх діями, поки вони не вийшли з будинку.

І з чого вона взяла, що зможе викликати його ревнощі? Ревнують, коли люблять! А він кохає свою покійну дружину, а з нею переспав лише із-за фізіологічної потреби, але аж ніяк не тому, що закоханий в неї до нестями.

Тому вистава, яку вона вирішила провернути, не вдалася. Він ніколи не дозволить собі вчинити бійку із-за жінки, або просто на словах висловити своє відношення до ситуації, яка склалася. Джул шумно зглотнула. Запах поту Албе лоскотав ніздрі. І вона ще дорікала Діну, що він не користується туалетною водою? Та Албе, схоже, зовсім не знає, що така існує.

Чоловік посадив її на траву і розігнувся. А Моніка швидко зірвала кілька якихось листочків і приклала до кров’яного мозоля. І вже за декілька хвилин Джул відчула полегшення. Біль повільно зникла і світ заграв різними кольорами веселки.

- Краще? – усміхнулася Моніка.

- Так! Дякую! – прошепотіла Джул, вражена неймовірною силою трав навкруги.

Виявляється, трави цілющі! Ось чому шаман прикладав до плеча Діна трави, які загоювали рану. Він знав про їх цілющі властивості. Тому рана так швидко і затяглася. А головне, Дін викарабкався.

Та як змусити цього упертюха забути покійну дружину і захопитися нею? Вона в цьому зовсім недосвідчена. А все тому, що всі її знайомі чоловіки самі проявляли знаки уваги до її персони і їй не доводилося нікого з них завойовувати. А тут такий екземпляр, та й до того ж страшено впертий?

А Моніка знову зірвала кілька листочків і приклала до рани. Албе допоміг дівчині підвестися і вона зробила, навіть, декілька кроків самостійно. Біль зник. Неймовірно!

- Це просто якась фантастика! – прошепотіла вражена Джуліана. – Я ніколи не вірила, що трави можуть мати лікувальні властивості…

- Ми з Ріаном хворіємо, а ліків немає, тож доводиться вивчати властивості трав, які нас оточують і вчитися їх застосовувати.

- Неймовірно!

- Згодна! – усміхнулася Моніка. – Ну, що! Будемо вирушати додому? Потрібно ще вас смачно нагодувати!

Албе самовдоволено кивнув головою. Чоловіки! Їм лише смачна їжа!

Албе хотів знову підхопити її на руки, але Джул відмовилася.

- Дякую, Албе! Але я можу вже сама!

- Добре! Якщо знову будуть болі, не соромся, говори! Добре? – запитав чоловік.

- Так! Дякую!

Та Джуліана трішки не розрахувала того, що ходити босоніж вона не звикла. Поки вона ступала по м’якій траві все було досить пристойно, але йти по гірській стежці вимощеній гострим камінням було дуже незручно. Тому дівчина знову опинилася в міцних обіймах Албе, де її і побачив Дін.

Поки Моніка з Дікою поралися на кухні, Джул вирішила прийняти ванну. Вона так давно не приділяла собі уваги, що забула, навіть, що це означає.

Ближче до обіду Моніка взялася допомогти з приготуванням ванної для Джуліани.

- Пелюстки троянд допоможуть розслабитися, лаванда - зніме стрес, а розмарин підбадьорить і додасть сили, - сказала жінка, запаливши свічки з ароматом сандолового дерева, - аромат сандолового дерева в Японії вважають хорошим очищувачем повітря!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше