Глава 38

- А ти дай йому відповідь в стилі його пропозиції!

- Це як?

- Ну, можливо, подаруй йому щось і на ньому напиши відповідь….

Джул декілька секунд дивилася на подругу, жодного разу не мигнувши повіками, а потім усміхнулася.

-У мене є краща ідея!

І переодягнувшись у зручні речі, Джуліана разом з водієм батька під’їхала до будівлі, де працював Дін.

- Скажіть, Білле, а ви не знаєте, як пробратися в закрите приміщення? - запитала Джул, коли вони під'їхали до хмарочоса, на поверсі якого і розташовувався офіс Діна.

- Не зрозумів?

- Мені потрібно потрапити в це приміщення….

- Навіщо?

- Я хочу зробити сюрприз для однієї дуже близької мені людини….

- Але це буде порушенням закону, міс Хілтон! Батько точно не схвалить такого вашого вчинку…

- Батькові не обов’язково знати про це!

- Е ні! Я в цьому приймати участі не буду! Я ще не втратив розум, щоб ризикувати власною кар’єрою… Коли ваш батько про це дізнається, я навіть, знаю, хто стане за все відповідати…

- Я не прошу вас допомагати мені, просто скажіть, чи можу я проникнути через якесь вікно?

- Так, - зітхнув Білл. - Якщо не помиляюся, то, як ніби з південного боку є вікно, в яке можна забратися.

- А там відеокамери є?

- А вам навіщо?

- Так є чи не знаєте?

- Не знаю. Але ви ж не збираєтеся лізти до цього приміщення?

- А що?

- Ну, це небезпечно й протизаконно, чи не так?

- Я не збираюся лізти в це приміщення, Білле! Так, що розслабтеся!

- Ну, тоді я спокійний!

- Зупиніть мені тут!

- Ви будете довго?

- Я вам зателефоную. А поки можете бути вільні! Попийте каву в якійсь кав’ярні!

Коли Білл їде, Джул прослизає за огорожу і йде уздовж стіни. А коли доходить до південної сторони, роздивляється навколо. Піднімає голову вгору і вдихає повні груди холодного нічного повітря. Повільно прокрадається до вікна і пробує його відчинити. Фрамуга не піддається. Джул робить це саме з іншими вікнами, поки не натрапляє на одне з вікон, яке піддається і відкривається. Перекидає туди сумочку з флакончиком і пробує забратися на вікно. Добре, що вона хоч вдягла шкіряні штани, які не заважають їй задирати ногу. Колись в університеті вони малювали графіті на стінах будинків. Чому вона не може зробити цього зараз? Її обличчя не покидає посмішка. Вона забруднила руки в фарбу, але це ніщо в порівнянні з тим, що побачить Дін, коли прийде завтра на роботу. Домальовуючи останні штрихи, вона почула за спиною тупіт чобіт. А коли озирнулася, побачила двох охоронців, які наставити на неї пістолети.

- Відійди від своїх малюнків, хулігане! - гаркнув один. – Ти - жінка?

Джул завмерла на місці, не реагуючи на їх випади. Ну, не стануть же вони стріляти в беззбройну жінку?

- Ви ж не будете в мене стріляти? – запитала Джул.

- Ти якого дідька забралася сюди і що це за акція протесту? - зашипів другий.

- Ніяка це не акція протесту!

- Тоді, навіщо ти малювала фарбою на стіні редакції? - запитав перший. - Або станеш заперечувати, що робила це? У нас на відео все зафіксовано, люба! Відкрутитися не вдасться!

- А я і не збираюся нічого заперечувати!

- От і добре! Якщо не станеш втікати, ми опустимо зброю!

- Та не стану я нікуди втікати!

- Це добре! Ми викличемо поліцію, і нехай вони з тобою розбираються і з'ясовують, хто ти і що тут робиш!

- Може, краще замість поліції ви повідомите Діну Хейлісу про цей інцидент? Він працює тут журналістом….

- Робити йому більше нічого, як витрачати свій час на спілкування з тобою, - пирхнув другий.

- Як на мене, то вона гарна, - промимрив перший.

- Так, але вона хуліганка, яка малює графіті в заборонених місцях, - пояснив другий.

А Джул в цей час спробувала витягти телефон, але охорона знову наставила на неї зброю.

- Спокійно витягни руку з кишені! - чітко вимовив перший. - Давай, спокійно ...

- Я просто хотіла дістати телефон і зателефонувати Діну ....

- Так ти ще й не одна тут? - аж скрикнув другий, явно, радіючи, що розкрив такий план. Джул витягла телефон і показала охоронцям.

- Я хотіла зателефонувати Діну Хейлісу! Він мій наречений!

- Чого? - розреготався перший. - Ось це фортель? Ти розумієш, що ти несеш?

- І ви зараз наставили пістолети на доньку Джозефа Хілтона!

Обидва охоронці застигли і перезирнулися.

- Думаєш, це важко перевірити? Зовсім випадково сьогодні твій вигаданий наречений Дін Хейліс тут! І цікаво буде подивитися, як ти будеш викручуватися, коли він скаже, що не знає тебе і ні разу не чув ні про яку доньку Джозефа Хілтона?

Джул подивилася на охоронця і гордо підняла підборіддя.

- А ще цікавіше буде подивитися на вас, коли Дін Хейліс дізнається про те, що його наречену під прицілом тримають охорона будівлі!

Але перший охоронець посміхнувся.

- Ось зараз і перевіримо!

Він набирає номер телефону і чекає з'єднання.

- Алло, містере Хейліс! Ми тут затримали дівчину, яка малювала графіті на стіні приймальні. Що накажете робити, викликати поліцію або розберемося самі? - єхидно посміхнувся охоронець. - Вона стверджує, що ваша знайома! Так, блондинка! Як звуть? Як тебе звати?

- Джуліана Хілтон!

І по закінченню її фрази, Джул помітила, як фарба сповзла з обличчя охоронця.

- Ти – Джуліана Хілтон?

Дівчина кивнула.

- Дідько забирай! - нервово вилаявся він. – Так, сер! Дівчина, схоже, справді, донька Джозефа Хілтона! Так, Джуліана Хілтон! Так, зрозумів не чіпати! Так, все зроблю, сер! Так, чекаємо вас! Та зрозумів я, зрозумів!

Він прибрав телефон і підняв очі на Джул.