Годинникар

День 184

У житті можливо все. Філіп уже встиг переконатися в цьому на власному досвіді. Він навіть став дивитися на ситуацію, мимовільним бранцем якої став, як на можливість. Велику частину часу він як і раніше, залишав для Луїзи, але в деякі дні, втомившись від рутини, вирушав подорожувати й досліджувати округу. Іноді гуляв, досліджуючи віддалені куточки міста, часом брав коня і рушав якомога далі, в села. У якийсь момент його охопив азарт, і кілька тижнів поспіль годинникар шукав ту межу, куди може вибратися за відведений йому термін. Виявилося, що відстань не така вже й велика - лише кілька сотень кілометрів. Та й то, якщо коні були жвавими та скакали на межі можливостей.

Живий розум підказав цікавий вихід з тимчасової петлі - просто перейти умовний кордон і не спати добу. Так було кілька разів, але, як тільки Філіп закривав очі, все починалося знову.

Якби якимось дивом дю Солей все ж зміг вести щоденник, то йому б позаздрив би навіть Доріан Грей - настільки насиченим був кожен день. Але плотські втіхи й заборонені плоди не цікавили чоловіка, то ж він дуже швидко переситився, випробувавши все по разу. Тим паче, що майстер мав рацію - його тіло зцілялося кожен раз, що б з ним не відбувалося. Кілька разів під час подорожей він падав з коня і сильно калічив то руки, то ноги, але навіть виючи від болю і втрачаючи свідомість, прокидався в ліжку вдома. Цілий та неушкоджений.

Вивчати артефакти теж з часом набридло, адже жодну роботу він не міг довести до кінця, а всі прості вже давно знав на пам'ять.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше