2 глава.Вогонь моя стихія.

Вогонь моя стихія 2 глава.

Одного сонячного ранку, дівчина проснулася,але день пішов шкереберть ще навіть , не почавшись.А ніч пройшла ще гірше.Вона не могла спати через сильні головні болі, в додаток їй ламало тіло.Джес встала з ліжка, й прошепотіла сама до себе:

-В мене таке дивне відчуття,наче захворіла.Сподіваюся нічого серйозного немає,просто розпереживалася.Відчуває моє серце,що канікули пройдуть весело..

Темноволоса красуня,вирішила привести себе до ладу.Вона зібрала її хвилясте довге волосся в маленький хвостик,й вирішила піти поснідати,а після цього поміряти температуру.

Наспівуючи її улюблену пісню, Джес взялася жарити яєшню.Поки шатенка танцювала,вона декілька раз доторкнулася до гарячої плити,навіть, не помітивши цього.Спочатку Джесіка не звернула на це уваги,але коли вона помітила,що взялася за гарячу пательню,дівчина перелякалася,й випадково кинула її на землю.Тоді вона промовила:

-Якого..Чому я не відчула болю?

Насправді,коли дівчина доторкнулася до гарячої пательні,вона не відчула,ані болю,ані опіку.А кинула її,тому що це простий інстинкт самозбереження.

Джесіка не повірила побаченому,й вирішила доторкнутися до гарячої плити,щоб провірити її здогадки.Вона так бавилася протягом 5 хвилин.Для неї це було весело.Тоді в голову Джес прийшла «гарна» ідея.Вона вирішила доторкнутися до вогню.

Хейл доторкнулася до вогню,й нічого не відчула.Тоді вона вирішила сконцентруватися на ньому,щоб взяти в руку.Через пів години старань,дівчина все-таки змогла досягти свого,але трішки не так,як хотіла.

Зненацька вся рука дівчини,від кисті до плеча загорілася,внаслідок цього загорілася друга рука.Джесіка неочікувала такого результату,її охопила паніка.Вона розмахувала руками,й не знала,що робити.В результаті дівчина підпалила тюль,яка швидко загорілася.

-Аааа!!Якого біса тут твориться!?-Вигукнула дівчинка

Джесіка загасила свої руки,підклавши їх під холодну воду.Вона набрала відро води,й вилила на тюль.

Джес сіла на диван і з облегшенням видихнула.Тоді дівчина підняла погляд, й побачила,що вся кухня в жахливому стані.

-Та за що?-З відчаєм промовила синьоока красуня,опустивши сумно голову,й продовжила,-як я це маю пояснити бабусі?Скажу,що залишила яєшню без нагляду,й вона загорілася.

Хейл почала прибирати в кухні,в неї це забрало дві години.Замучена дівчина впала на диван,й вирішила поміряти температуру,щоб дізнатися,які ліки пити.

Як тільки вона доторкнулася до градусника,він лопнув,а ртуть розлилася на землю.Дівчина зі злістю вигукнула:

-Та що з цим днем не так!

Джесіка подзвонила бабусі,і все розказала,тоді та викликала певну службу,яка прийшла і забрала ртуть.

З щоденника Джесіки:

«…Який я сьогодні зробила висновок?Ну по-перше,мої руки можуть горіти тоді,коли я захочу, по-друге я зрозуміла,як правильно направляти енергетику,щоб було трішки менше проблем,а по-третє перед тим,як щось зробити,потрібно двадцять раз подумати…»

Одного вечора,о 10 годині, дівчина поверталася з прогулянки.Джес жила на Парк-авеню, який переходить в один з найкримінальніших районів під назвою Гарлем.Цього разу вона йшла крізь нього.Дівчина помітила двох дивних чоловіків,які стояли в провулку і щось передавали один одному. Вони були одягнені в чорні костюми,а в одного з них все лице було вкрите тату.

Сховавшись за кут , Джес тихо спостерігала за картиною й побачила, що вони показували один одному зброю, яку сховали в чорну хустинку.Чоловіки щось жваво обговорювали, після 5 хвилин напруженої розмови, вони сіли в машину і поїхали.Джесіку так і пекло дізнатися куди вони зібралися,й про що  домовлялися.

-Чорт,на чому мені їхати?

Дівчина оглянулася навколо,й побачила велосипед,який стояв коло книжного магазину.Хейл підкралася до залізного коня,й забрала його.В цю мить з книжного магазину вийшов чоловік 18-ти років,який останнє,що побачив-це як темноволоса красуня покидала вулицю на його велосипеді.

-Гей!Віддай!-Вигукнув стурбовано чоловік,-еге ж,купив книгу,тфью на тебе..

-Мені шкода!-Вигукнула дівчина,-але мені потрібніше,-продовжила вона

Одразу після цього,Джесіка поїхала слідом за дорогим мерседесом.Міс Хейл добре розуміла,що потрібно тримати дистанцію,щоб не видати себе.

Пройшла година,вони їхали все далі від міста,через це було важче залишатися не поміченою.Навколо були густі ліси,та пусте шоссе.Щоб її не помітили,дівчина вирішила їхати крізь ліс,щоб водночас,і бачити машину,і заховатися.

 З щоденника Джесіки:

«Ми приїхали до дивного та занедбаного приміщення.Схоже було на стару неробочу фабрику.

Сховавшись, я просто спостерігала. З чорного мерседеса вийшли декілька чоловіків,але вони були не одні.Там була дівчина.Її обличчя здалося мені дуже знайомим.Довге чорне волосся,невисокий ріст і витягнуте обличчя.Спочатку я не надала цьому ніякого значення,але пізніше,придивившись,я впізнала її-Лізі. Бандити увійшли всередину через двері,але я дівчина не проста.Щоб мене не помітили,я перелізла через розбите вікно,яке знаходилося позаду будівлі.»

-О це я шпигун,-прошепотіла дівчина,-Джеймс Бонд може йти спокійно на пенсію.

Джесіка спробувала акуратно перелізти ,але вона зачепилася капцем за дріт і зненацька перевалилася, та впала на землю.

-От чорт,-промовила нервово дівчина.

Джес впала доволі гучно,через це пройшло відлуння по-всьому приміщенню.

-Хто там!?-Відрізав невідомий,-хлопці перевірте,-наказав він.

Джесіка швидко заховалася в стару шафу,яка стояла в коридорі.

Один невідомий чоловік, нехотячи пройшовся по коридору,але нічого не помітив.Одразу після цього,він повернувся назад у кімнату та промовив:

-Все чисто,сер,це миші.

-Ну дякую,-тихо сказала дівчина,-мені робили різні компліменти,але таке я чую вперше.

-Іди, походи навколо будівлі, перевір чи немає ніякого хвоста,-дав команду головний