Нова я

Анабель прогулювалась коридорами замку. Останнім часом вона відчувала себе зайвою. Брат знайшов собі гарну та молоду принцесу, яка згодом стала його дружиною. Характер у неї поганенький, але є підходящі якості для майбутньої правительки. Завтра відбудеться коронація і Анабель з нетерпінням її чекала. Такого щасливого брата вона вже давно не бачила. Дівчина хоче аби все пройшло добре. Анабель зняла свою корону на якій виблискували шматки рубіна. Це востаннє коли вона носе її.

-Тепер у тебе буде новий господар.                                               

    Сутеніло. Скоро будуть дзвонити у дзвони і скликати всіх на вечерю. Здається брат просив переодягнутися, адже покликав когось у гості. Анабель замислилася. Напевно знову якийсь дурень прийде просити її руки. Невже вона так сильно набридла брату, що той хоче видати її заміж. Хоча його можна зрозуміти. Скоро у нього будуть діти. Анабель буде зайвою. Напевно це принцеса підмовила його на те щоб видати її заміж. Але дівчина так просто здаватись не збиралася. Її ногу щось лагідно тицьнуло носиком. Колючка стояв поруч наче плюшева іграшка. Тепер Анабель уміла перетворювати його на великого та малого коли їй було потрібно. Тваринка втішала дівчину, адже розуміла як непросто жити в новому світі з новими правилами. Анабель була тепер добре освічена в магії. Вона навчилася створювати портали, накладати ілюзії, затримувати на довго дихання, варити зілля, стирати пам’ять про себе. Деяка магія була заборонена, деяку дозволяють використовувати тільки в екстрених ситуаціях, ну а деякою вона користується кожний день. Довго навчалася і тепер впевнена що може вирушити на пошуки батька. Брат звісно відмовляв дівчину від цього. Боявся що Анабель розчарується і загине, але вона вірила що король живий. Як тільки випаде нагода, кинеться його шукати, а поки що потрібно вирішити питання з одруженням. Забили у дзвони. Вечеря.