Що робити далі?

    Моріс був розчарований відмовою принцеси. Він стільки разів приходив в гості до короля і так не наважився поговорити з Анабель. Зараз хлопець відчував себе винним у тому що сталося. Якби він одразу все розповів принцесі не довелося б зараз іти до короля на розмову. Після сварки з сестрою Джек засмучений пішов до свого кабінету, а через декілька хвилин запросив Моріса. Хлопець не знав про що їм зараз говорити. Моріс отримав відмову від тієї кого по справжньому кохав. Ще з першої зустрічі він зрозумів що Анабель особлива. Вона та з ким хлопець хотів прожити все своє життя. Принцеса заполонила його серце і коли Моріс почув що вона шукає нареченого, то одразу вирішив зізнатися нарешті в своїх почуттях. Але як виявилось це була не найкраща ідея. Вона навіть не захотіла вислухати його. Чи можливо просто не бажала одружуватись з ним!? Він величезний дурень, якщо вирішив що Анабель колись погодиться бути з ним. Моріс гадав що зможе купити її статками і тим що він великий чаклун, але їй потрібно зовсім інше. Принцеса заслуговує іншого. Хлопець довго стояв під дверима короля занурений в роздуми, а потім наважився увійти.

-Проходь,-засмучено глянув на нього правитель.

-Ви, хотіли зі мною про щось поговорити?

-Анабель сильна чаклунка, але ще не навчилася контролювати свою силу. Я гадав що для неї буде краще, якщо ти візьмеш її за дружину. Схоже я помилився. Ти можеш бути вільним.

-Королю, я кохаю Анабель. Вона та єдина,-зізнався зніяковіло Моріс,-Якщо я не одружусь з нею тато змусить мене одружитися з іншою. Скоро батько мене коронує, але без дружини цього не може статися.

-Я був би не проти вашого шлюбу, але з Анабель буває трохи складно,-похнюпився чоловік,-Я відповідальний за неї. Давай ти приїдеш до нас завтра на сніданок. Я поговорю з дівчиною.

-Як накажете,- поклонився Моріс і пішов геть.

    Після цієї розмови стало тільки гірше. Хлопець не хотів примушувати Анабель до шлюбу з ним. Він розчарований вийшов назовні. Його чекав кучер. Привітний і милий хлопчак. Він був найкращим другом Моріса ще з дитинства.

-Ви засмучені?-стурбовано запитав кучер.

-Так. Білл, хіба я такий поганий?

-Ви дуже хороші. Я впевнений що з Вас вийде прекрасний король,-спокійно мовив хлопчак.

-Для чого мені статки та титули, якщо поруч зі мною не буде тієї кого я кохаю!?-похнюпився майбутній правитель,-Вона мені відмовила.

-Шкода,-відповів Білл,-Не засмучуйтесь.

-Батько змусить одружитися на принцесі Кері. А вона занадто манірна і зухвала. Щось не хочеться мені зараз повертатися додому.

-Куди накажете Вас відвести?-усміхнувся друг.

-Не знаю,-замислився Моріс.

    Раптом він помітив дівчину в чорному плащі, яка тихо пробиралася до лісу. Щось йому підказувало що то Анабель. Вовк який весь цей час сидів біля хлопця насторожився, принюхуючись до нічних запахів. Схоже принцеса вирішила знайти собі пригоду.

-Білл, ти, напевно, їдь додому. Скажи тату що я вирішив залишитись на кілька днів тут.

-Як бажаєте,-шанобливо мовив кучер.

    Одразу як тільки друг зник, Моріс кинувся у ліс намагаючись бути акуратним. Вовк мчав слідом, наче хотів щоб його помітили. Хлопець зупинився і приклав пальця до губ. Мрійник припав до землі прищуливши вуха. Моріс тихо прокрадався до лісу в слід за принцесою, але та зупинилася та прислухалась до звуків. В цю мить до нього полетіло кілька вогняних кульок, які Моріс вправно відбив. Спантеличене лице Анабель трохи порадувало його.