Привид

Вранці після смачного англійського сніданку міс Маргарет Рейлі сиділа за письмовим столом, пила індійський чай і переглядала рахунки. Незалежна сорокап'ятирічний жінка з темним волоссям, таємно обожнювала читати книги про кохання, особливо "Джейн Ейр", вона вважала за краще розбиратися з фінансовими домашнім справами власноруч і робила записи в видаткову книгу, та також переглядала витрати: "Я пам'ятаю, що купувала м'ясо в м'ясника за 3 шилінги 6 пенсів, так і запишу в щотижневі витрати". Потім міс Рейлі почала розглядати пошту, яка прийшла вранці, розділяючи листи на дві стопки: одна - важливі звістки, інша - дурні прохання або не дуже важлива інформація. Все це треба було прочитати і обдумати. Поруч з листами на столі лежала газета, яка рясніла різними заголовками від "Здам будинок" до сенсаційної новини "Пограбування готелю "Грінвей". Викрадено прикраси і золоті соверени на п'ятдесят тисяч фунтів".

В цей час постукала і увійшла у двері покоївка в чорній сукні з фартухом, на голові був білий очіпок:

- Доброго ранку, міс Рейлі. Вас хоче бачити місіс Баррингтон.

- Дивно, навіщо я їй знадобилася? Гаразд, я зараз спущуся у вітальню. Може у неї якась дуже важлива справа чи питання до мене.

Міс Маргарет Рейлі прибрала пошту до шухляди столу і попросила покоївку подати у вітальню чай з закусками. Покоївка кивнула головою і вийшла. У вітальні сиділа огрядна дама місіс Баррингтон.

Міс Рейлі спустилася у вітальню, привіталася і присіла за столик з чаєм.

Місіс Баррингтон якийсь час мовчки замислено пила свій чай, немов розмірковуючи про щось, а потім невпевнено почала розмову:

- Міс, Рейлі, у Вас такий затишний сад. Троянди просто чудово цвітуть і пахнуть.

- Дякую, місіс Баррингтон. Тому що троянди - це моя слабкість, садівник дуже добре за ними доглядає, - відповіла сухувато міс Маргарет Рейлі.

- Погода непогана сьогодні. Як ваші справи?

Місіс Баррингтон нервово смикала батистову хустку в руках, а потім промовила:

- Я знаю, що це не зовсім коректно звертатися по допомогу до Вас, але мені просто нема до кого звернутися. Бачите, я чула, що Ви фахівець по привидам, а у нас негадано з'явився привид.

Місіс Баррингтон піднесла хустку до очей, які вже наповнилися слізьми, і здавалося, що вона зараз сумно заплаче.

Міс Рейлі злегка підвела брову, але по ній не було видно, що вона вкрай здивована. "Мабуть, племінник Річард Стоун проговорився про той випадок з привидом в його особняку. Так, тоді вийшло залагодити ту справу. Швидко ж розходяться чутки. Треба ж потрапити в таку скрутну ситуацію", - подумала вона та вимовила.

- Розумієте, у мене багато клопоту, особливо щодо мого саду. Садівника весь час треба контролювати.

- Так. Так. Я усе розумію, - закивала головою у відповідь місіс Баррингтон. - У нас є шикарний кущ троянд без колючок, квіти чистого рожевого кольору, мають ідеальну чашоподібну форму і ніжний приємний медовий аромат. Ми з містером Баррінгтоні могли б подарувати кущ троянд Вам. Міс Рейлі, приїжджайте до нас в готель "Грінвей". Мій чоловік, містер Баррингтон, так розхвилювався через привиди і інших неприємностей, що замкнувся у себе в кабінеті і не виходить. Я боюся, як би не сталося б чого з ним, у нього ж у  шухляді столу лежить зброя. У нас з чоловіком був невеликий капітал і ми усі гроші вклали в цей готель "Грінвей", а якщо підуть чутки щодо привида і ще про крадіжку, то настане кінець заслуженої доброї репутації готелю "Грінвей" і ми розоримося.

- Так, це Ваш готель "Грінвей" пограбували. Правда, в газеті не згадували про привида. Ну, дорога місіс Баррингтон, може це просто якийсь злісний жарт щодо привида.

- Боюся, що ні. Привид лякає моїх слуг і постояльців. Місіс Селіна Бломфілд всім розповідає, що вночі бачила у вікно з номера прозорого жахливого привида, який її злякав. Місіс Селіна Бломфілд літня жінка з істеричним, дратівливим характером, багата вдова адвоката Бломфілд, вона не спала вночі через болі в колінах, і дивилася у вікно. Я спочатку подумала, що це все від ситної вечері, але потім і слуги підтвердили, що бачили лякаючого привида і навіть страхітливого  вовка перевертня на власні очі. Деякі вже думають про те, щоб з'їхати з готелю. Може, Ви зможете провести у нас кілька днів в нашому готелі "Грінвей" і подивитися усе на місці.

У нас Ви зможете покуштувати копчений з медом бекон, делікатесну шинку, яйця пашот, смажений хек, кров'яну ковбасу, нирки зі шпиком, смачні супи, мармелад і навіть, шоколадний англійський пудинг. Все за наш рахунок, - з благальним поглядом промовила місіс Баррингтон.

Міс Маргарет Рейлі взяла ранкову газету і прочитала про пограбування, відклала її і запитала:

- Дуже стисло написано в статті. Може, Ви, місіс Баррингтон, розповісте більше про цього привида і пограбуванняі. Кого, коли і як пограбували?

- Вкрали прикраси і багато золотих соверенів у подружжя Еллінгтонів, які недавно оселилися в моєму готелі "Грінвей" і зайняли найкращий номер в готелі. Грошей у них багато, але сама місіс Еллінгтон, дама безглузда, нервова, часто непритомніє і я боюся, що вона зіпсує всю репутацію готелю. Хоча крадіжка сама по собі вже край неприємний випадок і кидає тінь на мій готель. До справи про крадіжку підключилася поліція, справу веде інспектор Спис. Начебто злочинця затримали. Мене більше турбує привид, вже пішли різні чутки, а Ви знаєте, як поширюються чутки. Спочатку привид, потім вовк перевертень, потім ще кого придумають. І я боюся, а раптом привид дійсно існує і ми якимось чином потурбували її дух.