Іграшка для втіх чи рокова помилка?

Розділ 44. Лена

Я відчувала себе вже на сьомому небі від щастя. З кожним днем я все більше розуміла, що Андрій кохає мене та хоче зробити своєю дружиною. Мама переночувала в цій кімнаті, яка була типу моя в гуртожитку і вже на наступний ранок поїхала назад в село. Адже робота і господарство, всі справи.


Як тільки вона поїхала я відразу викликала таксі, щоб їхати назад у свій номер в готелі. Хоч і кімната тут була не погана, але не хотілося перебувати у цьому бомжатнику, в якому жили інші люди. Сірі люди, які й мізинця мого не варті були.


А ввечері мій настрій ще більше піднявся - Андрій запросив мене на вечерю. Взагалі за цей тиждень, що ми були у відносинах, дуже мало часу проводили одне з одним. Максимум пів години - година і прощалися на цьому. Мене це дещо бентежило, але Андрій запевнив, що скоро все буде добре й у нас буде більше часу разом. Адже зараз він підписує якийсь контракт з закордонною фірмою, і потрібно владнати деякі деталі. А далі ми будемо мати ледве не цілий день разом та будемо пізнавати одне одного та насолоджуватися моментами проведеними разом. Тож мені цієї обіцянки вистачило. А ще більше мені вистачало того, що він діями показував іншим, що я його кохана і що він зітре в порох кожного, хто перейде мені дорогу. Наочно дві дурепи вже побачили це. Захотіли сіпнутися в мою сторону, а вийшло, що виставили себе повними дурепами. Якими вони до речі й були.

 

Тож для мене стало приємною несподіванкою, що Андрій запросив мене на вечерю і сказав, що має до мене дуже важливу розмову.

 

Я надягнула все саме красиве зі свого гардеробу - коротке плаття з вирізом, яке надавало простір для фантазії та каблуки. Зверху накинула шкірянку. Хоч на вулиці вже і не було тепло, але краса вимагає жертв. А тим більше такий статний чоловік заслуговує найкращого. Чоловік, яким я могла скоро заволодіти.

 

О сьомій годині вечора за мною приїхала машина і відвезла мене в центр до ресторану, який відразу було видно був не з дешевих. А якщо взяти точніше, то один з трьох найкращих у місті. Це явно означало те, що Андрій мене дуже цінує і хоче давати мені тільки найкраще. 

 

Коли я зайшла всередину, то побачила чоловіка, який сидів в костюмі й тільки помітивши мене встав та підійшов, щоб поцілувати в щічку. Ох, вже понад тиждень разом, а далі щічки справа не доходить...Важко вже було стримувати себе та хотілося більшого, але потрібно було тримати марку та відповідати по статусу цьому галантному чоловікові. Не можна було проґавити влаштувати своє життя.

 

- Привіт, люба, як твій день? Як твоя мама? Все пройшло добре? - Почав розпитувати він, як тільки допоміг сісти мені на крісло, а сам сів навпроти мене.

 

- Так, коханий, все пройшло супер! Я тобі дуже вдячна! Мама сказала, що гордиться мною. Без тебе це б не вийшло так добре. - Я висловлювала йому подяку, тому що і справді не змогла б без нього викрутитися з цього лайна.

 

- Без проблем, моя жінка заслуговує на найкраще! - Моя жінка? Ох, моє серце підплигнуло від щастя в цей момент. - Нумо замовмо поїсти й в мене до тебе буде важлива розмова.

 

- Залюбки, милий.

 

Як і слідувало очікувати - ціни були тут космічні, але оскільки я хотіла показати, що не якесь там дурне дівча, то вибрала омари та креветки, мотивуючи це тим, що на дієті й що хочу виглядати для свого чоловіка найкраще. Він повівся на це і відвантажив навіть пару компліментів моїй фігурі.

 

- Лена, у мене буде до тебе не то прохання, не то пропозиція. - ООО, пропозиція? А це щось цікаве!

 

- Так, любий, я тебе уважно слухаю. - Я розвісила вуха та видавила з себе усмішку на всі тридцять два.

 

- Як ти розумієш, я являюся спонсором університету вже пару років, і вкладаю кошти в розвиток кабінетів для навчання та і взагалі підтримую універ, який дав мені безмежні знання та можливості.

 

- Так, звичайно, я дуже горджуся тобою! Адже ти молодець, що не забуваєш про те, де навчався і де набирався знань. - Потрібно було підтримати його, але я явно не очікувала, що розмова піде в таке річище. Який до біса універ? Тут красива жінка навпроти нього, а він думає про якийсь смердючий універ???

 

- Дякую, мила! Я не просто так тебе взяв на урочистість, а хотів показати всім, що ти моя кохана і що я починаю з тобою серйозні відносини. - О, так, ці слова як мед у вуха для мене. - Так от, оскільки мій статус натякає на те, що я повинен мати найкращу жінку, якою ти й є, то я б хотів, щоб ти показала свої таланти.

 

За компліменти звичайно дякую, але які до біса таланти? Я буду як мавпочка скакати та танцювати для всіх інших чи що?

 

- Дякую за такі добрі слова любий. Але можу я уточнити - про які саме таланти йде мова?

 

- Ну не знаю... Ну що ти вмієш добре робити?

 

- Ну я співала в школі, трішки спортом займалася. Ходила на тверк. - Почала вигадувати я, щоб не здатися повною нікчемою в його очах.

 

- Ну тверк це не солідно показувати на публіку, а от співи навіть дуже до речі. Співати це завжди привертає увагу та показує статечність.

 

- На публіку? А що це буде за публіка? - Те, що я співала в школі, то це звичайно добре, але там всіх брали у вистави виступати, так що там талантів у кожного можна було знайти тисячу й один. Але казати про це я не стану, не скажу ж я йому, що максимум, що я робила, так це бігала на річку купатися з хлопцями та дівчатами, коли мама не встигала припахати мене до роботи.

 

- Студенти. Викладачі. Одним словом ті люди, які пов'язані з універом. Таким чином показати всім, яка ти у мене талановита, і що нехай інші лікті кусають, що не вміють нічого робити. А ти в мене найкраща і найталановитіша. Щоб вони дивилися на тебе і не хотіли займатися дурнею, а щоб хотіли розвиватися і рухатися до такого рівня як ти.

 

- Ну так, я добре співаю, коханий. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше