Розділ 47

Вже на наступний день після чудо новини, що наша улюблена Оленка буде мати власний концерт, перші та другі курси зібрали в актовому залі. Спочатку куратори сказали, що це буде важлива новина і ніхто не має права пропустити це. Тож всі як слухняні баранці почимчикували в бік залу.

- Як думаєш, що там вже сталося, що так різко всіх збирають та ще і початкові тільки курси? Чому це не стосується старших курсів? - Спитала я в Насті, як тільки помітила її в коридорі, який вів до актового залу.

- Та чорт його знає, але готова закластися на величезний торт, що це сто відсотків пов'язано з нашою принцесою! А оскільки концерт, як сказала наша кураторка, для молодого покоління, то ось тобі й відповідь чому тільки перші два курси. Оленка хоче надати молодняку крила впевненості та навчити їх, як добиватися успіху в житті. - І дівчина скривилася при цих словах.

- Я теж думала про це. Думаєш всі йдуть подивитися на нашу чародійку, яка змилостилася і вирішила подарувати всім шматочок своєї черствої душі? - Я підтримувала думку Насті. Дуже неймовірний збіг, в один день нам кажуть про концерт, а вже на інший збирають разом для якоїсь екстра новини.

- Ооо, думаю, що тої душі там вистачить на всіх, кожен зможе подавитися нею. - І дівчина схопилася за горло, імітуючи неначебто вона давиться від цього шматочка.

Я почала сміятися з цього, але якби знала, що мене очікує надалі, то так би не шкірила зуби...

- Доброго дня наші улюблені студенти! - Промовив ректор, як тільки ми всілися на стільці та дещо вщух галас навколо. - Наш університет славиться тим, що тут не тільки випускаються найкращі студенти міста та країни загалом, а ще й талантами, які не стосуються професій, яких ми тут навчаємо, але цінуються не менше. Наша студентка Олена, - і в цей момент ректор вказав на перший ряд, і там відразу виникла ця пелька, - виявила ініціативу провести для вас і всіх студентів та викладачів концерт. Концерт, який зобов'язаний духовно окрилити вас та надати натхнення на подальші ваші звершення. Тож я і весь викладацький склад підтримали ініціативу Олени та вирішили трішки їй допомогти. Так сказати, привнести свій вклад в цей історичний для університету концерт. Олено, вам слово.

Ректор запросив Лену на сцену та передав мікрофон ненависній стерві, а сам присів на її місце.

- Всім доброго дня, шановні студенти та викладачі, я дуже рада, що ви зараз всі тут зібралися і виявили бажання провести цей концерт і підтримати мене. Я дуже вам вдячна за це.

- Ти диви як стеле красиво, і де воно навчилося так красиво муркотати. - Хмикнула поруч Настя і я не змогла стриматися від посмішки. Якби не знати гнилої душі цієї дівки, то можна подумати, що до нас ангел спустився з небес.

- Мені потрібна ваша підтримка. І я надіюся, що ви допоможете мені. - Продовжила патякати зі сцени наша витівниця. - Я написала певний план по якому буде концерт і ми зараз визначимо хто які має таланти й хто, що хотів би показати та здивувати.

І наступну годину всі сиділи в залі та по бажанню підіймали руки та підходили до Лени, щоб записатися в цей чудо концерт. Тут і танцюристи намалювалися, і гравці на різних музичних інструментах та навіть дехто вирішив продемонструвати десяток фокусів. Одним словом - активістів вистачало.

Ми з Настею звичайно ніякого бажання брати участь в цього цирку не хотіли, тож просто сиділи на місці та вмирали від суму. Як і більшість студентів. Хтось грав на телефоні, хтось колупався в носі, а хтось просто заснув.

- Ну що ж, - вимовила Оленочка, як тільки натовп біля неї розсмоктався і вона змогла опинитися на сцені сама, - я дуже вдячна, що багато хто з вас вирішив допомогти мені в організації цього концерту і я дуже щаслива від цього! Виявилося, що активних та цікавих людей тут достатньо! І це мене тішить та окриляє рухатися вперед не зупиняючись. 

Студенти, які спали, прокинулися та почалося шурхотіння, адже все йшло до завершення цього збіговиська. Всі відразу оживилися.

- Але є ще дещо, - зробила паузу Лена,  - я виступлю також на цій сцені.

- Хто б сумнівався, ти ж наша головна зіронька. Як без тебе. - Настя сьогодні явно була в ударі, і якби поруч не було інших студентів, то я впевнена, що її б рученьки вже стискали б горло нашій колишній сусідоньці.

- Для цього мені потрібно пару дівчат. Вони виконають танець під час мого виступу. Там не важкі рухи. - О, зараз ще когось припахає, та ще й честь яка - виступити з такою зіркою на головній сцені. Щастя то яке. - Якщо всі охочі танцювати вже викликалися, то я могла б вибрати сама людей, хто буде танцювати в мене в номері? - Це питання адресувалося ректору та викладачам, які сиділи поруч з ним.

- Я вважаю, що так. Адже ти головний диригент цього шоу, тобі й вибирати свою підтримку! - Весело промовив ректор, явно показуючи, як він прогинається під Оленку, а точніше не під неї, а під пана спонсора. Готовий ледве не зал вилизати йому, тільки б все було гладенько та не пошкодило його ректорському кріслу.

- Щиро вам вдячна! - Дівчина усміхнулася та повернула погляд в зал, явно шукаючи "жертву" для себе. - Якщо мені надали таку можливість вибору, то я б хотіла покликати у своє тріо свою найкращу подругу - Настю.

 
Лена кинула погляд в наш бік і просто втупилася на Настю. Я боковим зором помітила, що Настя відкрила рот від подиву та просто сиділа в шоку. Навіть не рухалася.

- А також, хотілося б надати, так сказати впевненості та підтримку нашому першому курсу, і таким чином покликати студентку саме з тих, хто тільки ступив на цю стезю навчання. - О ні, тільки не це... Тільки не це... О, Боже, ні. Просто мовчи. Стули пельку. - Дівчину Аліну, яка сидить поруч з моєю найкращою подругою та являється моєю сусідкою по кімнаті...