Іграшка для втіх чи рокова помилка?

Розділ 51

В перші секунди після того, як я прочитала повідомлення, просто сиділа та не могла повірити в реальність. Так, цей лист був виконаний з його почерком, але навіть для нього це була занадто. Він передбачав напевно, що я можу щось викинути й зірвати концерт цієї хворої, і тому погрожував мені. Але з такою нахабністю та презирством до мене, що у мене мурахи побігли по шкірі. 

 

Навіть таблетка заспокійливого не допомогла мені справитися з цим хвилюванням та гнівом, яке накотило на мене, тому я взяла ще одну. Інакше я б на тому концерті зробила самосуд, що цьому йолопу, що тій курці. Вони б у мене всі отримали по заслузі! Але краще триматися гідно та довести все до кінця, як і почали. Не можна було кидати все на пів шляху.

 

Через хвилин десять я все ж таки більш-менш змогла заспокоїти тремтіння в руках та почати збиратися на цей бісовий концерт. Як же не хотілося туди йти. Козел. Коза. А навколо бісова підтримка, яка буде бурхливо аплодувати їм, адже ці козли спустилися з гір та влаштували таке шоу. Вау. Аплодисменти. Чорт!

 

Нарядом для нас з Настею служили біла сорочка та червона спідниця. Типу це мало символізувати кохання, про яке наша принцеска Лена буде співати, а ми неначе закохані голубки повинні пурхати навколо неї. Чорт! Я б їй такого голубка зробила, що вона б була вся заляпана какульками того голуба! Ото б відчула кохання сповна!

 

- Ну що, голубко, погнали танцювати танець пристрасті? - Підморгнула мені Настя, коли повернулася з душової, саме там вона знаходилася, поки я читала повідомлення від Андрійка. Тому вона вже не побачила мого стану, який був пару хвилин тому. Ну й добре, хоч хтось же з нас повинен був бути спокійним. Спокійним без заспокійливого.

 

- Пішли поскачемо ці три хвилини та надіюся потім не будемо бачити цю пику нахабну хоча б пару днів! - Все ж таки надія на те, що після вдалого концерту, а він не міг бути іншим, якщо пан Андрійко був його спонсором, Леночка відвалить від нас та взагалі не буде появлятися в універі, гріла мою душу. Напевно, вона буде насолоджуватися тріумфом зі своїм принцом.

 

Чорт, і якого біса мої пальці знову стиснуті в кулак, як тільки я уявила їх разом? От що мені до них? Нехай що хочуть те й роблять. Але не тут то було... Щось всередині мене щеміло, як тільки я уявляла, що він цілує її або обіймає...
***

Концерт відбувався доволі добре і на щастя Леночці досить цікаво. Глядачі аплодували й були в захваті від того, що бачили. Ну, це я судила по їхніх щасливих та зацікавлених обличчях. Саме тому останній номер, який був призначеній нашій Примадонні, повинен був закінчитися фурором. Вишенькою, чорт побери, на тортику.

 

Через пару номерів вже і ми повинні були виступати, і я вже готувалася йти за куліси, щоб підготуватися до номера, як побачила ЙОГО... Того, хто заполонив мою увагу, як тільки з'явився в приміщенні. Того, від кого моє серце не розумно стискалося, а дихати ставало важко.

 

Цей пихатий індик Андрійко зайшов в актовий зал з оберемком червоних троянд. Тих, які були на фото. І в тому костюмі, в якому він був на фото.

 

Отже, не було сумнівів - це фото він зробив сьогодні. Але чи не забагато він приділяв уваги якійсь студентці, яка була комахою під його ногою, судячи з його поведінки? Це ж потрібно так було заморочуватися та витрачати дорогоцінний час на дівку, яка і мізинця його не варта була? Цікаво, навіщо йому все це...

 

Як тільки він присів на крісло, я відразу підірвалася та пішла за ширму, щоб випадково не зустрітися з ним поглядом. Я чомусь була впевнена, що за ці пару номерів, які він буде сидіти там, явно буде шукати очима мене. Він бачив, який ефект справляє на мене і тому б скористався ним би ще раз. Або щоб мене позлити, або щоб попередити, що він не пробачить мені, якщо я викину якусь дурню. А я не була готова до того, щоб знову змагатися в цій боротьбі поглядів. Не після того, як він відправив мені те повідомлення та дещо підбив мою впевненість.

 

Буквально через якихось хвилин десять за ширмою з'явилася і Настя, а ще через п'ять - наша головна героїня номера та концерту загалом - Леночка.

 

- Ну що, ви готові покорити цей зал? - Вимовила Лена та почала нам усміхатися, неначебто нічого не сталося і ми неймовірні подруги. Якби я не знала, яка вона хитра лисиця, то подумала б що у неї з головою щось не так.

 

- Нащо нам це потрібно, якщо головна тут ти й всі лаври ти забереш собі? - Спокійно, я б навіть сказала дружньо промовила Настя. - Ми виконаємо свою роботу гідно, а ти отримаєш всі заслуги. Всі задоволені, всі щасливі.

 

- Я дуже на це надіюся. - Крізь зуби промовила Лена та пішла ближче до сцени. Вона явно не очікувала такої реакції від Насті. Це було для неї ударом нижче поясу. Відьма не змогла отримати від нас злісної реакції, від якої набиралася сил краще, ніж від їжі.

 

Я заусміхалася та показала великий палець вгору дівчині, показуючи тим, що я горджуся нею і вона вчинила супер, що не стала лізти в це багно під іменем "Лена".


- На сцену запрошується наша кураторка цього концерту та просто талановита  студентка - Олена та її ліричний номер про кохання. Запрошуємо. - Пролунали ці слова зі сцени, а за ними наступили гучні аплодисменти запрошуючи нас вийти на сцену.

 

Ну що ж, настав час вийти та всі видом показати, що ми злагоджена команда з цією змією...

 

Це був мій перший виступ на такій великій сцені й при такій великій кількості глядачів. Якби я не прийняла заспокійливе, то не знаю чи не втекла б відразу, як тільки вийшла на сцену. Але я все ж таки переборола себе і почала поглядом шукати ЙОГО. Без задньої думки. Просто не замислюючись я почала шукати очима його незрозуміло навіщо.

 

З однієї сторони я боялася побачити його погляд знову, але зараз, саме в цей момент мені необхідно було побачити його. Не знаю чому і навіщо але просто обов'язково потрібно було побачити.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше