It's life ( Це життя )

Глава 8

Сьогодні п'ятниця, отже завтра день народження в Рейчел. Потрібно буде пізніше купити їй подарунок. За цей час, що ми з нею спілкувалися, я дізналася, що вона дуже любить читати, тому я і подумала, що книга буде хорошим подарунком. Це перший день народження, на який я піду у Штатах. Цікаво чи святкують його так як показують нам у фільмах!?  З нетерпінням чекаю вже завтра, але є одне "АЛЕ". Там буде Майк, а я дуже не хочу з ним бачитися, тим більше я не розуміла його вчорашньої поведінки, а ще своїх думок. Я довго не могла заснути вночі, тому що мої думки були зайняті ним. Що ж він за гру таку почав? Останнім часом він просто не дає мені спокою. Завжди кине криве слово в мою сторону, а як буде можливість, то просто буде насміхатися. Але що таке було вчора, я не знаю.

Я швидко почала одягатися, оскільки це вже осінь, то треба одягти щось тепле. Я зупинилася на чорних штанах, білому худі, порне пальто і мартінси. Волосся залишила розпущеним. Нанесла легкий макіяж, взяла всі необхідні речі і вирушила на пари. Але як завжди перед парами забігаю в кафе, щоб побачити Томі. Ми з ним багато часу проводимо разом. Ходимо в кіно, нічні побачення, ресторани. Мені з ним добре. З ним дуже цікаво та  є про що поговорити. Я йому розказую всі свої секрети, а він мені свої...напевно. Я з головою у нього закохалася. Я весь час думаю про нього, шукаю нагоду з ним побачитися, побачити його щиру посмішку. Кожного ранку перед парами я забігаю в кафе, де він працює, щоб обняти його і поцілувати.

По дорозі в кафе я зустріла Лару. З нею я теж добре спілкуюся. Вона і Рейчел стали мені подругами. Ми говорили про хлопців, про навчання, про все на світі. Все таки вона доволі хороша.  
Зайшовши в кафе, Лара пішла за вільний столик , а я пішла привітатися з Томі.

-Томіі, привіт- привіталась я до хлопця, коли підійшла до барної стійки.
- Привіт, принцесо,- хлопець вийшов з-за барної стійки та поцілував мене.- Як настрій?
- Прекрасний- відповіла я
- Еля, я сьогодні їду до брата в Майямі, тому ми не зможемо нікуди сходити.
- Так це нічого, сходимо тоді, коли ти приїдеш. Гарно тобі провести час з братом.
- Дякую, а тобі на дні народженні. Хоч, я так не хочу, щоб ти йшла туди без мене 
- Боїшся, що до мене будуть приставати?
- Так, все- таки ти у мене дівчина красива, розумна. Мрія кожного,- посміхнувся Томі, а я його поцілувала
- Але мені ніхто не потрібен крім тебе
- Знаю, тому довіряю тобі
-Дякую

Ми ще трішки поговорили з Томі, а тоді я повернулася до Лари. Вона сиділа за столиком і дивилась якісь відео в телефоні.

- Ви така мила пара,- сказала до мене Лара, коли я сідала за столик
- Дякую,- сором'язливо відповіла я

- Щось ти дешево продалась, новенька,- почула я голос з-за сусіднього столика. До болю знайомий голос. 
- Іди до біса,- відповіла я
- Ойойой, які ми злі, - почав далі насміхатися хлопець
- Майк, не чіпай її,- заступилась за мене Рейчел, яка сиділи за одним столиком з Майком і його компанією
- Не вказуй , що мені робити,- крикнув Майк до Рейчел. Ні, ну він точно ненормальний.
- Заспокійся, брат,- втрутився в розмову Джек. 
- Ще один герой. Ти краще дивись за своєю дівкою,- розлючено просичав Майк
- Майк, я просив не називати її так,- сказав Джек, він теж був уже злий
- Як не називати? Дівка? Телиця? Шкура? Шалава?,- а Майка ніби лише веселила ця ситуація. Він розумів, що сильніший за Джека і якщо той вирішить його вдарити, то Майк легко дасть відсіч.

Я не розумію його, як можна так говорити про дівчину найкращого друга. Мене це дуже розізлило, тому я не могла просто мовчки сидіти.


- Та як ти до дівчат говориш? Тебе не вчили ввічливості? Ти в джунглях виховувався?- не могла вже всидіти на місці і прокричала це до Майка, встаючи з крісла. Мене ця ситуація починала бісити. Чому ніхто не може йому і слова сказати. Навіть друзі його бояться. Я теж боюсь, але за подруга заступлюсь. 
- Це ти до мене?- здивовано запитав Майк
- А ти тут бачиш ще якогось йолупа?

Майк теж піднявся з крісла. Я бачила, який він злий, в цей момент мені стало страшно, але відступити я вже не могла. Він підійшов впритул до мене. І прошепів так тихо, щоб це могла почути лише я

- Послухай мене, дурне дівчисько, якщо ти думаєш, що ти така геройка, то дуже помиляєшся. Я тебе вже попереджав, що зі мною жарти погані, але я бачу, що до тебе не доходить.
- Це до тебе не доходить. Якщо ти думаєш, що такий крутий, то ти помиляєшся. Ти для мене ніхто. Пусте місце. Ти тільки те і можеш, що залякувати інших, а сам нічого не вартий,- не знаю звідки в мені взялося стільки сміливості, але я мусила йому це висказати. 
- От сука,- вилаявся Майк і в наступний момент просто штавхає мене зі всією силою в груди. Я не могла втриматися на ногах, тому просто полетіла назад і впала на крісла. Я дуже сильно вдарилася спиною. Біль був просто адський. Сльози виступили на очах, але я всіма силами їх спиняла. Не хотіла знову плакати перед тим ідіотом.

В цей момент всі просто встали з крісел. Адже ніхто не очікував такого розвитку подій. За кілька секунд підбіг Томі. А Рейчел і Лара підійшли до мене.

- Ти взагалі ненормальний? - крикнув Томі до Майка
- Чого тобі ,Міллер? Прийшов подивитися на свою телицю?- крикнув той у відповідь
- Забирайся свідси, вже. - Томі був не на жарт розлючений. Блін, ще не вистачало тільки бійки тут.
- Ти мені вказувати будеш?,- розсміявся Майк.- Та ти і твоя тупа дівка тут ніхто. Це буде для неї уроком. Я її попередив.

Крикнув це Майк і просто вийшов з кафе. Томі хотів вже вийти за ним, але я його спинила
- Томі, не треба, він того не вартий. 
- Еля, ти серйозно? Він тебе вдарив.
- Не вдарив, а лише штовхнув,- не знаю для чого, але я виправдовувала Майка. Хоча знаю для чого. Щоб Томі не пішов за ним і не почалась бійка. Все- таки я переживаю за Томі.
- Ти як? Дуже болить?- запитав хлопець і допоміг мені піднятися, адже сама я це не могла зробити. 
- Ні, все добре
- Евеліна, ти жартуєш?- крикнув до мене Томі.- Та тобі потрібно до лікаря негайно. Ми всі бачили як ти вдарилася.
- Еля, він правий, не показуй зараз геройку. - сказала Рейчел, яка сиділа біля мене навколішки.
- Народ, зі мною все добре, не переживайте.
- Еля, ти сьогодні на пари не підеш, я відпрошу тебе. Їдь до лікаря, а потім додому.- сказала Лара, теж сиділа біля мене.
- Ні, ні, мені не можна пропускати пари
- Ох, чого ж ти така зануда,- сказала Лара. - Ти на пари не ідеш, от і все.
- Еля, я відведу тебе до лікаря, а потім додому,- сказав Томі, - я відпрошусь на годинку з роботи.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше