Каблучка Аграфени

Глава 6. Punire eius

+ White ring - Roses

 

- Що це взагалі означає? - Дивувалася Інна. 

- Це означає те, що тільки я можу допомогти тобі із каблучкою Аграфени. 

- Так ви й є та сама відьма? 

- Та сама? - Обурилася дівчина, поправивши своє довге чорняве волосся. - Я єдина чорна відьма, яка носить знання про цю каблучку. 

- Ви не боїтеся мене? Марія Пилипівна, як мені здалося, побоювалася

- Ти не заподієш мені шкоди. Мене охороняє інший демон. Так що, пустиш всередину або продовжимо на порозі обговорювати те, що чужим вухам чути не потрібно?

- Вибачте. - Інна впустила гостю і заварила чай, очікуючи довгу розмову. 

- Як звуть тебе? - Вимовила відьма. 

- Інна. 

- А я Оксана. Ну що, розповідай, як ти знайшла каблучку. - Кириленко почала свою розповідь. Відьма уважно її слухала, уточнюючи деякі деталі. І коли дівчина закінчила, попросила принести скриньку. - Що ж, так ось ти яка. - Промовила вона, покрутивши скриньку в руках, після чого схопила руку Інни та почала уважно розглядати каблучку. 

- Чому ти хочеш мені допомогти? - Відьма зміряла Кириленко поглядом, немов та задала непристойно дурне питання. - Хіба це має значення?

- Для мене - так. 

- Скажімо так, у мене свої мотиви. Важливо не це. У цих малюнках зашифрований ритуал. І чим швидше ми проведемо його, тим швидше позбудемося Аграфени і її прокляття. 

- Хіба на скриньці записана не історія цієї Аграфени? 

- В тому числі. Але її історію я можу розповісти тобі й без скриньки. Впевнена, що хочеш її почути?

-Так. - Твердо відповіла власниця каблучки. 

- Що ж, тоді слухай. Аграфена була звичайною дівчиною допоки не проявилися її сили. Сім'я її була заможною, до того ж вона була єдиною дитиною... Тому багато грошей пішло на лікарів, знахарок і навіть відьом, щоб допомогти дочці приборкати магію. Коли Аграфені виповнилося п'ятнадцять, батьки вирішили видати її заміж за гарного хлопця з багатої родини. Данило був високим і ставним чоловіком, старшим за свою майбутню дружину на шість років. Аграфена сперечалася з батьками та довго відмовлялася виходити заміж, але коли побачила його, затамувала подих і з першого погляду закохалася. Данило був чемним і дуже ніжним. Поки йшла підготовка весілля, він весь вільний час приділяв їй, обсипаючи не тільки комплементами, а й ласками. Аграфена була закохана і шалено щаслива тому, що виходить заміж за цього чоловіка. Ось тільки було дещо, що стояло між ними, немов кістка посеред горла. Її магія. Данило говорив, що боїться її і просто не зможе жити з відьмою. Він і запропонував цю ідею - запечатати її магію в каблучку, яку надалі пара планувала знищити. І Аграфена зробила це, одурманена любов'ю. Ось тільки Данило був не тим, ким їй здавався. Його серце належало іншій. Служниці Аграфени - Марфі. І Данило навіть планував втекти з нею, залишивши наречену біля вівтаря, ось тільки служниця до остраху боялася господиню-відьму. І тоді Данило придумав геніальний план. Змусити закохану в нього дівчину запечатати свою магію в каблучці. Потім викрасти її і не тільки уникнути помсти, а й самому заволодіти могутньою силою. Ось тільки сама доля була проти цього. Після того, як він забрав каблучку, щоб нібито її знищити, Данило попрямував до Марфи, відсвяткувати тріумф і скоріше втекти від нареченої. Не стримавши почуттів, він накинувся на кохану. Аграфена ж хотіла попросити служницю допомогти їй розшнурувати сукню. І коли увійшла в її комірку, застала їх з Данилом за заняттям любов'ю. Серце дівчини розкололося на мільйон маленьких уламків, а злість затуманила свідомість. Схопивши перше, що попалося під руку - кинджал Данила, вона вдарила його в спину, пробивши легеню. Чоловік обернувся, щоб щось сказати, але замість слів виходив лише кашель з домішками крові. Скориставшись ситуацією, Марфа підхопила з підлоги скриньку з каблучкою і побігла геть, куди очі дивилися. Аграфена хотіла погнатися за нею, але Данило до останнього захищав кохану, тому всією вагою навалився на наречену, даючи служниці піти. Вже вранці мала відбутися церемонія їхнього одруження й Аграфена просто не могла винести таку ганьбу. Її наречений не просто зрадив їй. Він зрадив з жалюгідною служницею і хитрістю позбавив її магії. Та і якщо хоч хтось дізнається, що це вона вбила чоловіка зі знатного роду, її не замислюючись повісять на радість Марфі. Тому Аграфена не знайшла кращого рішення, ніж тікати з міста, куди очі дивляться під покровом ночі. Так вона і потрапила в Гучин, який в той час був скоріше притулком рідкісних ізгоїв, ніж селом. Тут Аграфена влаштувалася. Жила скромно, але її все влаштовувало. Поки одного разу Марфа випадково сюди не зайшла. Аграфена спочатку вирішила, що зір її підводить. Але коли зрозуміла, що це та сама служниця, яка позбавила її всього, схопила ніж і накинулася на неї. Ось тільки на Марфі була каблучка і вона без клопоту зупинила вістря в польоті, перевернула і направила на саму Аграфену. За пару секунд до своєї неминучої смерті, колишня відьма прошепотіла слова, які й створили надалі стільки проблем. Вона померла, і Марфа незабаром наклала на себе руки. Ця служниця і стала першою жертвою каблучки, яких надалі за всі ці століття було безліч. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше