Розділ  15

✴✴  Розділ   15  ✴✴

   Арман та Серхіо прокинулися майже одночасно. Розбудив їх дзенькіт посуду та неголосне мугикання, що доносилося з кухні. Першим на звук вийшов Арман.

   - Оце так пташка. Олівія, на годиннику ще так рано, а ти вже на кухні пораєшся. Ну й пощастило з тобою моєму брату. 

   -Я повністю відновила свої життєві сили й хотіла зробити для вас з Серхіо щось приємне, бо саме завдяки вашим зусиллям  я не поїхала дахом. - дівчина повернулася до Армана, що виглядав зараз зовсім по - домашньому. Проста, широка біла футболка і чорні шорти надавали йому якоїсь юнацької простоти та завзяття. Від зібраного і заклопотаного молодого чоловіка зараз зосталася лише посмішка та очі. Вони як і раніше були веселими і дещо пустотливими. - Якщо ти вже прийшов, то швиденько сідай за стіл. Я через секунду подам тобі яєшню з беконом, стейк та салат. А ще за мить буде готова кава.

   - Нічого собі. -Арман був явно в захоплені.

   -Це ж нічого, що я на вашій кухні трошки розхазяйнувалася? -Лія поставила перед юнаком тарілки зі сніданком і присіла навпроти.

   -Якщо ти будеш готувати так нам кожного ранку, я буду тільки за. Бо, якщо бути чесним я навіть не знав, що дані продукти проживають у нашому холодильнику.

   -Якщо Олівія так буде готувати нам щодня, то вже за місяць ми будемо котитися немов повітряні кульки. - за їхніми спинами почувся голос Серхіо, що саме заходив до кухні. - А стосовно того, що ти не знаєш які продукти у нас проживають, то дякуй Богу за те, що він напоумив когось створити ресторани та кафе, в яких ми зазвичай їмо.

   Лія швидко поставила ще одну тарілку розлила по чашках каву.

   - А тобі личить. - тенісист перебував у гарному настрої.

   Дівчина оцінила себе, потім кухню: 

   - Що саме? Твоя сорочка чи ваша кухня?

   - І те, і інше. - прожовуючи бекон відповів Серхіо.

   - Нашій Лії буде личити також і твоє прізвище. я в цьому повністю впевнений. - Арман вже допивав свою порцію напою.

   - Я думаю цей жарт не доречний тут. 

   - Що боїшся, що Олівія погодиться - засміявся Арман. - Наш міцний горішок таки став боятися жінок?

   - Ти повний бовдур, Армане. І якщо ти дожував свій сніданок, тому я очікую тебе за десять хвилин на нашому звичному маршруті для пробіжки.

   - Все. Натяк зрозумів і зчезаю залишаючи вас на одинці. - юнак підвівся. - Лія, сонечко ти наше, дякую за надзвичайно смачний сніданок.

   - Будь здоровий. - посміхнулася у відповідь дівчина.  

   Серхіо також відставив свою порожню тарілку і подивився на дівчину.

   -Лія, дійсно дякую за те, що приготувала. Я бачу тобі вже краще, якщо порівнювати з учорашнім станом?

   - Так, ти навіть не уявляєш на скільки. - Олівія практично літала. - в мене нарешті з'явилася легкість і ясність розуму. За останній час це вперше. Тож зараз я думаю чим би його зайнятися.

   - Я дуже радий, що тобі краще. Думаю, що ми вчинимо наступним чином: зараз ми з кузеном проведемо наше постійне тренування, а потім я весь день буду з тобою. Звісно, якщо ти не проти? - Серхіо підійшов впритул до своєї гості та поклавши руки на плечі заглянув в очі.

   -Я тільки за. Обома руками, але в тебе, мабуть, дуже багато роботи за межами цієї квартири, та і я не маленька дитина. Моя совість не дозволить відволікати тебе від нагальних справ.

   - Олівіє, на сьогодні я скасував всі свої зустрічі та плани. Якщо буде щось термінове - з цим прекрасно справиться Арман. Я хочу скласти тобі компанію. Для тебе це зараз думаю дуже потрібно. Тому давай зупинимося на тому, що моя найнагальніша справа - це відволікання моєї любої гості від всіх тяжких думок, що на неї можуть навалитися на одинці.

   - Добре. Не смію суперечити настільки гостинному господарю. - білявка піднялася навшпиньки та поцілувала Серхіо в щоку.

   - О! Це мені вже подобається. - чоловік підхопив Олівію і посадив на стіл.  

   -То, чим же ти пропонуєш зайнятися нам сьогодні?

   -Ну для початку потрібно буде поїхати до готелю та зібрати твої речі. Я думаю що доречніше буде тобі зараз пожити у нас.  Потім я думаю ми зателефонуємо моєму брату та обговоримо план подальших дій щодо пошуків Мілани. Ну, а далі я думаю ми щось вигадаємо цікаве. Наприклад, можна буде відвідати басейн. Лія, ти плавала колись в басейні, що розташовувався на даху хмарочоса?

   - Ні. Але щось мені підказує, що з твоєю допомогою ми це виправимо. - обоє засміялися.

   -От значить і домовилися. - тенісист зробив кілька кроків назад. - Чи можу я хвилин на тридцять залишити нашу господиньку на самоті? 

   -Звичайно. Я якраз зміню твою сорочку на більш вдалий наряд та наведу марафет, адже день обіцяє бути веселим і кайфовим. А ви хлопчики, займайтеся тим, що запланували.

   - Ти подобаєшся мені й в сорочці також. Тому, якщо вирішиш провести в ній залишок дня - я не буду проти. Знаєш моє чоловіче его навіть лестить те, що така чарівна дівчина як ти користується моїми речами. Відчувається якась домашня, затишна атмосфера. - Серхіо ніжно скуйовдив біляві пасма красуні та вирушив з кузеном на  ранкову пробіжку. 

   Зачекавши доки за братами закриються вхідні двері, дівчина зібрала залишки посуду і завантажила посудомийну машину. Олівія дійсно була в гарному настрої тому почала знову намугикувати мотив однієї з популярних зараз пісень собі під ніс. Вона піднялася до своєї тимчасової кімнати та зайшла до ванної кімнати.

   - Ну привіт, богине. Як тобі там, зручно? Ти добре влаштувалася в моєму тілі? - Лія розмовляла зі своїм відображенням у дзеркалі. - Хоча знаєш, я повинна сказати тобі дякую. Все ж таки ти круто змінила моє життя. І якби не ти й твій дивний культ, я б не познайомилася з Серхіо. Тому, дякую! - Вона провела рукою по своєму обличчю. Зелені очі, що дивилися на дівчину по той бік відображення зблиснули.