Розділ  23

✴✴  Розділ  23 ✴✴

   Олівія швидко вмилася, для того аби остаточно прийти до тями. Вони з Арманом вже збиралися виходити спускатися в хол готелю до Серхіо та Міхо що б розповісти про стан речей на даний момент. Аж тут двері в номер вилетіли від потужного удару. До номера безцеремонно зайшла висока, худорлява дівчина в спортивному костюмі. Щось в її образі та короткій зачісці на чорному волоссі здалося  Олівії примарно знайомим.

   - Так значить ти і є Калі? - непрохана гостя  насувалася на дівчину.

   - Хто ти? - Олівія вперлася  спиною в перегородку між двома частинами свого готельного номера.

   - Можеш вважати мене своєю смертю. Черговою. - нападниця голосно розреготалася. 

   - Сеньйорито, я думаю Вам краще залишити номер і жінку, що в ньому знаходиться. - Арман став стіною між дівчатами. - Більш того, в холі готелю знаходиться представник правоохоронних органів. Тому мушу Вас попередити про нерозумність та не далекоглядність Вашого нападу на нас з цією дівчиною.

   - Бла - бла - бла - бла. Що це за півень поруч з тобою? - чорноволоса дівчина вирішила не сприймати слова Армана серйозно.  -Тільки не говори, що велика і могутня Калі спустилася на грішну землю що б вершити праведний суд і обрала собі в помічники даного смертного?

   - Гей, я даю Вам останній шанс що б покинути цей готельний номер без неприємностей. В іншому випадку попереджаю, що змушений буду застосувати до Вас силу. - Арман вхопив за руку нападницю та відштовхнув від Олівії. Худощава дівчина, що явно не очікувала такого повороту справи відлетіла майже на середину кімнати і впала на підлогу смачно приклавшись головою об ніжку стільця на якому раніше сидів чоловік.

   - Лія, тепер, мабуть, злякалася ти? - він повернувся до дівчини. - Я зараз же викличу сюди Міхо та охорону готелю. Це звичайно величезний і непоправний удар по іміджу даного місця, проте як вони допустити щоби на територію їхнього закладу проникла божевільна особа.

   - Я маю дуже великі сумніви в тому, що ця дівчина не сповна розуму - голос Олівії був спокійний як ніколи раніше. Та й сама дівчина виглядала напрочуд спокійно та виважено. 

   - Ким би вона не виявилася, проте нам краще буде піти з номера. Нехай надалі нею займається поліція. - Арман взяв Олівію за руку і підштовхнув до виходу.

   - Я не дозволяла вам залишати територію номера. - грізний дівчачий голос за їхніми спинами не віщував нічого хорошого.

   - Залиш нас в спокої. -Арман був непохитний у своєму прагненні вивести Олівію в безпечне місце. Він спробував оминути цю неврівноважену особу що верзла якісь нісенітниці і судячи з усього сплутала його супутницю з кимось іншим, проте це йому не вдалося. Дівчина стала саме на проході, що вів з номера в коридор і таким чином перекрила єдиний шлях до відступу. Арман зрозумів, що попри його святу переконаність в тому, що жінки це прекрасні представниці ніжного полу, в даному конкретному випадку вийти їм з блондинкою вдасться лише після гарної чоловічої бійки.

   - Я прошу вибачення наперед за свою не чоловічу поведінку, проте ситуація примушує.- чоловік дивився прямо в очі дівчини навпроти.

   - Що ти верзеш, базікало? Яка не чоловіча поведінка? Ти про що взагалі? - чорнява супротивниця явно не могла зрозуміти про що говорить Арман.

   - Я прошу пробачення в вчасності за ось це. - прямий, точний удар в щелепу від чоловіка лише розсмішив її. 

   - А то ось про що ти… - вона замахнулася, проте Арман відштовхнувши Лію в глиб кімнати зміг ухилитися від удару.

   Наступний і послідуючий удари Армана, хоча й досягали запланованих цілей, проте особливим успіхом не увінчалися. Окрім того, що дівчина отримала розсічену брову та розбиту губу ця бійка більше ніяк на неї не вплинула.

   - То значить зараз так ведуть себе справжні мачо…? Так, я готова заявити з повною відповідальністю про те,що була кращої думки відносно іспанських тореро. - дівчина явно насміхалася з Армана. - І ти вважаєш, що зупиниш мене, тим самим захистивши Калі? Не хотілося  б тебе розчаровувати, проте доведеться. вона знову почала наступати на обрану жертву.

   - Я вже казав про те, що ти помилилася. Це ж нічого, що ми перейшли на “ти”, а на брудершафт не пили? - чоловік витер цівку крові зі свого вуха. - Повторюся: цю дівчину звуть Олівія. Олівія Маргенштайн і ти помилилася. Тому пропоную спокійно, на скільки це взагалі можливо в нашому випадку, розійтися по своїх справах.

   - Я й так скоро піду по своїх справах. Проте на даний час моя найтерміновіша справа це Калі. Чи як вона назвалася для тебе - Олівія. На неї поступило замовлення і я просто не маю право не виконати його. 

   Оцінивши по достоїнству всю серйозність ситуації, яка склалася Армандо використав досить ризикований крок. Він зібрав всі свої сили і в дочекавшись слушного моменту прослизнув під рукою, що намагалася поцілити йому в голову. Чоловік наніс свій удар в основу черепа дівчини, з якою бився уже хвилин двадцять. Проте й цей маневр не спрацював на сто відсотків, бо нападниця встояла на ногах. Вона схопила вазу з трояндами, які подарував Олівії Серхіо і одним точним ударом опустила її на голову Армана. Ваза розлетілася на сотні частинок, а підлогу вкрили ніжні пелюстки з троянд.Якби не кров, якою щедро було помите покриття, можна було б сказати, що в номері Олівії поселився якийсь дуже романтичний хіпі, що готує особливий вечір для своєї коханої.

   - Мене не можливо перемогти. Тим більше що зробити це простому смертному не до снаги. Я не здоланна.- хижо посміхнувшись дівчина відміряла  бідолашному Арману ще один удар. На цей раз ногою. Прийшовся він саме в сонне сплетіння юнака. Втрачаючи свідомість він вхопився обома руками за коротку куртку її спортивного костюма. Тканина почала тріщати по швах. Ще мить і висока, темноволоса жінка залишилася лише у спортивних штанах та білизні. Біля її ніг непритомно лежав переможений Арман.