Камінці

розділ 6

 

 

Розділ 6

 

Гоу. Сперечання.

Коли похмурі часи змінюють світлі, розумна людина може легко потрапити під вплив безглуздого. Цього не слід допускати, але не за допомогою насильства, а за допомогою переконання. Подібно до того, як вітер змін творить чудеса, ви можете благотворно впливати на людей і розсіювати темряву.

(Книга змін)

 

Переселитися в обіцяний будиночок у Роана вийшло лише через три дні. На той час він встиг обвішати Джульєтту всіма можливими амулетами, познайомитися з її сусідкою, яка виявилася особою розумною і знаючою життя, і пообіцяти супроводжувати дівчат на ярмарок, бо самі вони збиралися, збиралися та так і не зібралися. Джульєтта туди йшла з цікавості. Шелла сподівалася купити щось потрібне, недороге та якісне. Причому, що саме їй потрібно, дівчина не дуже уявляла, але чомусь була впевнена, що відразу це потрібне впізнає.

Крім будиночка Роан отримав направлення на іспити та запевнення від Тельєна, що Дуейн Лєска мужик непоганий, головне, до нього підхід знайти.

Пошук цього підходу Роан вирішив відкласти до того часу, як складе іспити і стане аспірантом офіційно. А поки що він намагався згадати все, що колись вивчав, але встиг благополучно забути через непотрібність. І більшість часу проводив у бібліотеці. Справа йшла туго. Роан ніколи не був старанним учнем і те, що йому було не цікаво, успішно ігнорував.

Через сім днів бібліотекар, побачивши старанність молодого чоловіка в пошарпаному одязі, настільки перейнявся його проблемами, що дозволив виносити з бібліотеки навіть ті книги, які до цього боявся давати в руки. У своєму будиночку вчитися виявилося простіше — ніхто не відволікав і можна було поїсти, не припиняючи читання. З іншого боку, одного дня прийшла Джульєтта і повідомила, що час розплати настав — треба йти на ярмарок.

 

Столичний ярмарок виявився мало схожим на ті, що проходили в інших містах. Проводили його на лужку за містом. І схожий він був на розворошений мурашник. Там увесь час хтось від’їжджав, хтось приїжджав, народ товпився і штовхався, угоди з продажу-купівлі оптових партій всього на світі укладалися прямо на вулиці, а служаки з печатками на ланцюжках, якими запевняли папери про угоди, явно брали за свою послугу більше, ніж було заведено. І серед цих служок напевно були шахраї.

Роан, здалеку побачивши, на що схожий столичний ярмарок, схопив Джульєтту за руку. А то загубиться, забреде куди не треба, рятуй її потім.

— Так, — діловито сказала Шелла. — Спочатку купимо фрукти, потім решту.

І впевнено пішла до ярмарку, не стежкою, а прямо через поле. Джульєтта, що нарядилася у світлу сукню, на якій, напевно, будуть дуже помітні трав'яні плями, тільки зітхнула і потягла Роана слідом.

Фрукти та коробочки для них дівчата купили без проблем. Роан принагідно придбав собі сорочку і задумався про те, щоб купити ще й нові штани, бо якось некрасиво йти на іспит у поношених. Шелла натхненно торгувалася з немолодим степовиком за мініатюрні глиняні пузаті горщички з вузькими шийками, в яких зручно зберігати зілля, які настоюються. Торгувалися вони незрозумілою Роану мовою, так що він не особливо вслухався, сподівався тільки, що дівчина там не лається, а то у степовика було два дужих сини, що охороняли тендітний товар від столичних варварів. Джульєтта за два кроки від воза з глиняним посудом, обкладеним соломою, приміряла капелюшки, розглядаючи себе в старому дзеркалі з полірованого металу. Продавець всіляко розхвалював її неземну красу та стверджував, що дівчині йде абсолютно все. Мабуть, відразу впізнав у ній любительку капелюшків. І все було добре, поки на Джульєтту не натрапив не надто тверезий хлопець у формі учня військової школи. Він кілька разів кліпнув, сфокусував на дівчині погляд і розплився в посмішці.

Джульєтта квапливо озирнулася, віддала продавцю так і не приміряний капелюшок і зайве швидко кинулася до Роана.

— Куди ж ти, красуне! — загорлав майбутній воїн, у якому прокинувся мисливський інстинкт. — Ловіть її, я буду знайомитися! — закричав ще голосніше.

З-за воза з посудом вивалилися ще двоє хлопців, приголомшено озирнулися і чомусь кинулися ловити Шеллу, яка показувала степовику якийсь дефект на черговому горщику.

— Та не магичку, а ту, руду! — запанікував призвідник полювання і кинувся вперед.

З-під воза з мішками вийшов товстий кіт. Він, мабуть, звик, ходити там, де вважає за потрібне, не звертаючи уваги на людей, і не боявся ударів долі. Джульєтта підхопила спідницю, порадувавши нетверезого залицяльника, що втупився в її ніжки, виглядом замшевих чобітків для літнього полювання, і спритно перестрибнула через кота. Кіт, що не чекав від тендітної і пристойної на вигляд дівчини такої підлості, приголомшено присів. А за мить все-таки дочекався чоловіка, який спіткнувся об нього і полетів далі головою вперед, боднувши понижче спини огрядну жінку. За що й отримав кошиком по багатостраждальній голові і ліг відпочити в пилюці.

Джульєтта, яка добігла до Роана і вчепилася в його руку, озирнулась, здивовано подивилася на нещасного залицяльника і скривджено запитала:

— А чому він валяється?

Мабуть, вважала, що чоловіки повинні бігати за нею довше і хоча б добігати. А там уже могли падати скільки їм завгодно. Головне, щоб красиво і до ніг, принагідно цілуючи ручки.

— Нещастя ти, — добродушно сказав Роан.

Шелла як ні в чому не бувало домовлялася з синами степовика про те, що вони принесуть до дверей жіночого гуртожитку Школи Стихій куплені горщички. Скупила вона їх цілу гору, мабуть, не лише для себе.

Приятелі поваленого майбутнього воїна невпевнено переступали з ноги на ногу і не знали, що робити далі. Мага в Роані вони пізнали відразу, причому мага досить дорослого для того, щоб його не стосувалися обмеження у використанні дару, і зв'язуватися з ним явно не бажали. Але й не спробувати помститися за поваленого котом приятеля не могли. Їх же потім засміють, якщо дізнаються.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше