"Канібали" (ймовірно, не фантастична історія)

Частина 3

Дні доволі теплі, особливо останні кілька. Спеки особливої не було, проте в обідню пору все ж було не надто комфортно - хотілося сховатися в тіні. Останні роки Марк не дуже акцентував увагу на своєму дні народженні - чи то через те, що вже була власна сім’я, і більше думав про когось іншого, чи то через те, що після сорока - мимоволі намагався навмисно не зосереджувати свою увагу на тому, як минають роки… Цього разу цей день також пройшов доволі спокійно, без пафосу та надто гучного празнування. На наступний день, по традиції, яка тривала вже не перший рік - Марк зібрався у невелику подорож на мотоциклі. Відносно не так давно - йому захотілось - хоча б раз на рік - відправлятися у спокійну, одиночну подорож, не кудись далеко, а просто по ближніх околицях, невеликих містечках - відвідувати знайомі місця, бачити як все змінюється, як змінюються люди. Але, як не дивно, жодного разу не було нудно - навіть тоді, коли зустрічав вже знайомих людей, чи заїджав до знайомих місць. І все через те, що хоча б щось, а змінювалось… і більшого не треба було.

Сам, довгий час цікавився біологією - особливо біологією людини, її поведінки та розвитку. За даним напрямом не працював, мав інше заняття, проте ця тема була близькою, адже ще з молодих років - було цікаво, як влаштована людина, що вона собою представляє, чому поводить себе так як поводить, і чому ця поведінка - може бути різною у різних людей… Питання, які логічно, що повинні цікавити всіх людей - але чомусь так не було… І це завжди було загадкою для нього - адже люди намагалися знайти відповіді на свої питання в будь чому, при цьому не хотіли чи не могли звернути увагу на самих себе, як на живий організм, де можна було легко знайти відповіді, практично на всі питання. 

Все ж особливо не дуже полюбляв подорожувати, хоча колись давно хотів побачити все на світі, але з часом - розуміння того, що чим більше бачиш, тим менше можеш щось дійсно запам’ятати, проаналізувати… тому, зробивши висновок, що всю планету на об'їхати - досконало, так, щоб якісно дослідити її буквально кожне місто, кожну частину - то краще вже зосередити увагу на тому, що цікаво, на тих місцях - де він жив, і просто краще їх дослідити, відкрити щось для себе… Інтернет працював майже всюди, швидкість була чудовою. Марк абсолютно не переймався тими заборонами, які уряд встановив щодо розробок програмного забезпечення, суворих перевірок, та і в цілому до урядової монополії на будь-яку розробку програмного забезпечення чи розробку взагалі чого небудь у сфері інформаційних технологій - ставився спокійно. Він багато років тому - на власні очі спостерігав ситуацію - коли відсутність подібного контролю - призвела до сумних подій, про які тільки років десять назад як стали по трішки забувати… Марк чудово знав і розумів, що нелегальні, підпільні розробки заради заробітку - все одно відбуваються, і що припинити це просто неможливо… І з іншої сторони прекрасно розумів, що тільки вільні, імпровізовані розробки можуть мати дійсно якісний та унікальний результат… І здавалося таке протиставлення, було доволі суперечливим - і виключало одне одного - але тільки не для Марка. Він вбачав у цьому - закономірність, нормальний і звичайний хід подій… - по іншому просто не можливо. Чому так? Ну хоча б тому, що з різних новинних ресурсів лунали - щоденно - повідомлення про різноманітні сумні та трагічні події, конфлікти - які розгорталися з абсолютно різних, таких вже банальних причин, і це не дивлячись на те - що ще так мало часу пройшло з тих, безперечно темних часів у будь-яких сенсах… 


 

Подорожував на мотоциклі уже не перший рік, набрався певного досвіду, хоча насправді не мав надто великого проїханого кілометражу, - але все одно не хотів змінювати свій старенький мотоцикл, який у нього з’явився ще багато років тому. Лагодив його, щось оновлював - але все одно не змінював. Річ, яка служила, виконувала свою роботу - навіщо щось міняти… 

Спочатку, кожного року, - їхав у центр міста, де у невеликому магазинчику купував зручні, компактні набори спеціально зроблених харчів - для подорожей. Це дійсно мало чудовий вигляд, а головне - було дуже зручно для подорожі. 

  • Привіт, як тут у вас, що нового?! - з посмішкою промовив Марк, зайшовши у магазин.
  • О! Які гості… хах… Привіт, Марк! Все чудово, є прекрасний, оновлений асортимент, тобі сподобається…
  • Чудово! Зараз глянемо… 
  • Маршрути все ті ж?!
  • Хах… так, маршрут не змінюю… ну може трішки імпровізації, але захоплюватися точно не буду. 
  • Хах… зрозумів…, - відповів продавець, який і був власником і безпосереднім виробником всіх наборів.
  • Що люди, подорожують?!
  • Звичайно… ще добре, що рік не поганий, великою спеки немає і люду більше… Подорожують ще й як! І в такі місця… я й не чув про такі… 
  • Далеко?!
  • Та хто як… бачу, що все популярніше стає подорожувати повільним, спокійним темпом… хто невеликими, простими мотоциклами… 
  • Як у мене?
  • Ага, тільки вони не розвалюються на ходу!
  • Хах… ну це добре… заздрю їм! 
  • От… а хто велосипедом чи взагалі своїм ходом… 
  • Автостоп?! 
  • Угу… 
  • Ось це дійсно круто!
  • Ну так може викинеш уже свій двоколісний сміттєвий бак і теж підеш пішки, ловити авто?!
  • Хах… я подумаю… А взагалі - це чудово… я колись робив так… і це чудові спогади. А головне - прекрасна можливість більш якісно і детально знайомитись з людьми, дізнатися про них… 
  • Та я розумію… і сам колись так пробував… але то були не найкращі часи для такого… хах… 
  • Це точно… навіть я натрапляв на пригоди, м’яко кажучи не дуже приємні… проте, все ж в цьому вся неповторність таких подорожей… І ось тоді було не так важливо - наскільки далеко ти їдеш чи по якій місцевості, а насолоджуєшся самим процесом… 
  • Напевно… закрию зараз магазин і вирушу… так розповідаєш… 
  • Хах… ладно, давай уже свої набори, буду обирати… 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше