Глава 8

  Сьогоднішній сніданок починався так же як і завжди, вся сім'я сідала за круглий стіл і починала їсти мамине куховарство. Тільки щось Сунички довго не було, а в Картопляників заведено що поки вся сім'я не збереться снідати не починали.

   —Де це Суничка, -почав Огі, -мені треба поспішати на роботу. Чи ви колись бачили, що вчитель запізнювався на свій же урок!

    Але ось Суничка зайшла на кухню, але вона була не одна, за руку вона вела Кука.

    —Мамо, тато та мої любі брати я хочу вам щось сказати, -посміхнувшись сказала вона, -я. . . тобто ми. . . вже довго про це думали, але тепер думаю вже час сказати вам, що ми з Куком одружуємося.

     Мама почала обіймати то Суничку, то Кука, батько пожав руку Куку і в жарт сказав, що Суничка стала вже його проблемою. Огі не міг повірити такому тому все крутився біля Кука і Сунички і питав чи вони не жартують. Тільки Пом все ще сидів за столом з відкритим від здивування ротом.  

   Ввечері коли збирачі вже почали збиратися в дорогу Пом наважився поговорити з Суничкою.

    —Так ти виходиш заміж за мого найкращого друга?-ще не міг в це повірити Пом.

   —Так!Тепер я зможу переїхати до свого власного житла.

   —Але чому я дізнаюся про це самий останній.

   —Немели дурниць, ти дізнався разом із усіма.

    —Ну ось ти моя сестра, Кук мій найкращий друг. Я про ваше одруження мав дізнатися самий перший.

   —Пом, ми вирішили тобі сказати коли і всім. Це наше з Куком рішення і вже пізно щось змінювати.

  Більше Пом нічого не питав. Вже наступила осінь і люди не так часто виходили в сад тому збирачі не ночували на яблуні, а виходили з пагорба перед вечерею і йшли в сад там де збирали зимові яблука, і лікувальні трави, які ще не встигли відцвісти.

   Пом заліз на саму вершину яблуні і почав скидати яблука вниз де їх ловили інші Картопляники. А ще він періодично поглядував на Суничку яка сиділа на омані високому і збирала його цвіт. Коли Пом хотів злазити з дерева, він останій раз подивився на збирачів лікувальних рослин. Але він щось  помітив в кущах які знаходилися біля оману там хтось ворушився. Придивившись він побачив, що то кішка.

   —Кішка!-закричав він. -Обережно!Біля вас кішка!

    Але він був занадто далеко, тому він швидко  зпустився з яблуні і побіг до куща. Він встиг доки кішка не напала на Картопляників. Він почав жбурляти в неї гнилими яблуками, кишці це не сподобалося тому вона вже захотіла змінити жертву і приготувалася накинутися на Пома. Але той не розгубився і кинув в неї саме гниле яблуко яке було біля нього, воно попало кішці в мордочку і тепер вона нічого не бачила крім коричневої жижи. Тому вона побігла змивати з себе цю неприємну жижу.

   Кук почувши, що Пом врятував його дружину запропонував йому бути його шафером. Весілля гуляли три дні і ніхто з Картопляників протягом цих днів не працював. А Пом виявився найкращим шафером у всьому світі.