Кав'ярня

52. Підстава

За два дні мені прийшло повідомлення про зустріч у кафе. Я нарешті зраділа, час повернути папери на місце. І хочеться знати правду. Олине весілля наштовхнуло мене на думку про розмову з Максимом. Та він не палає бажанням спілкуватися, чому я повинна це робити? Так, я жінка, то що, я не можу жити без чоловіка? Час вже їм побігати за мною. Втомилась від цих перегонів.

По обіді я зайшла до кафе, де мене за столиком вже чекали Вікторівна, та Костя з Олею. Я підійшла і як завжди присіла, привітавшись з ними. Чомусь їхні обличчя не були у захваті. Це мене насторожило.

- Щось сталося? Ви наче на похороні, – розхвилювалась я.

- Ні. Я все дізнався. Ти готова почути правду? – перепитує Костя.

- Так, я цього і хотіла.

- Добре, тоді слухай. Фірма реальна, існує і зареєстрована на Багамах. Їхні люди підтвердили купівлю акцій фірми Макса. І навіть надали документи, в електронці, які підтверджують купівлю. Тобто, все легально і чесно. А далі найцікавіше.

- Тобто, Сергій власник, якщо у нього ці документи? – висловлюю припущення.

- Я не договорив. Ні, власником цієї фірми є ти.

- Я? – шок переповнює мене зсередини.

- Так. Якщо щось випливе, посадити можуть тебе. Підпис на всіх документах твій.

- О, Боже. Як він міг так зі мною вчинити? Я не вірю своїм очам, – Костя показав папери, де чорним по білому написало, що за все відповідаю я.

Мені важко прийняти цю звістку. Сергій не тільки руйнував життя Максимові, а ще й робив винною в цьому мене. Не знала, що він на таке здатен. Я не могла стриматися і, забравши папери, пішла. Довго ходила вулицею,  не знаючи що робити. Довго роздумуючи та втомившись як слід від думок та варіантів, я повернулась додому. Поклала документи назад до сейфа. І подзвонила Костянтину.

- Алло, Костю, вибач, що пізно. Я прийняла рішення.

- Яке? – схвильовано питає.

- Підготуй документи про передачу всіх активів і акцій фірмі Максима. І про закриття «Фенікса», будь ласка.

- Добре, ти впевнена в цьому?

- Так.

- Гаразд, коли все буде готово, я зателефоную.

- Домовилися. Дякую за допомогу.

Мене розчавлено. Що ж не так з цими чоловіками? Один бреше, інший підставляє та використовує у брудних іграх. Та жоден не бере на себе відповідальності. Чому я, слабка жінка, повинна робити вибір? Як же сильне чоловіче плече?! Де захист і впевненість у тому, що тебе не зрадять? Така новина просто руйнує мій світ. Де Сергій був жертвою, там нею виявилась я. Під впливом емоцій вирішую з’їхати до його повернення. Останні два дні пакую речі, та переїзджаю до квартири, яку ми винайняли з Олею.

- Нарешті, житимемо разом, – всміхаюсь подрузі.

- Так, та недовго, – поспішає розчарувати.

- Я не будую хмарних надій, повір! – заспокоюю її.

- Ти дуже розчарована? – повертаємося до теми хлопців.

- Так. Макс у порівнянні з Сергієм – ще янгол.

- Ти знову за своє? – готова перерахувати мені всі мої помилки.

- Ні. Я просто люблю його.

Коли роблять боляче, ми закриваємо своє серце. А коли роблять боляче постійно, серце не витримує і стає каменем. Я просто знаю, що кохаю Макса, та чи відчуватиме серце щось при зустрічі? Що відчує моє серце при розмові з Сергієм? Чи тремтітиму я  після закінчення цієї історії? Що на своє виправдання скаже він?

Два дні тривали маленьку вічність. Я встигла переїхати, та все ж  вирішила зустріти Сергія в будинку, щоб поговорити. А Костя підготував всі папери і вони були у мене на руках. Тепер хід за Сергієм. Його реакція і виправдання.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше