Кав'ярня "Три Коти"

Глава 10. Виправляти помилки.

Видихнути полегшено зміг, лише коли відвідувачка з малою залишили кав’ярню. Пережили. Подякував новенькій за каву. Нагримав на Беллу. Треба було ще й на хлопців, та вони вдало вискочили услід за відвідувачами начебто виносити сміття. Нічого, до них ще дійду.

- Ігоре Сергійовичу! – почувся голос завідуючої, яка знов шмигонула до свого маленького кабінету. – А зайдіть сюди, ви маєте це побачити!

Що там ще?

Заглянув, Белла сиділа коло столу, втупившись в екран ноутбуку. Навмисне вигнулась так, що груди ледве не вискочили з блузи. Підійшов ближче, схилився над столом, та ноут виявився вимкненим, а дівчина одним непомітним рухом скочила зі стільця і опинилася на столі. Спідничка задралась, оголивши стрункі чудові ноги. Груди нап’ялись так, що ще один ґудзик розстебнувся, виставляючи принади. Белла обхопила мене руками за шию і спокусливо провела язичком по губам.

- Треба заспокоїтись… Ти надто знервований…

Та що вона собі дозволяє?! У нас з нею було усього пару разів, після корпоративів, коли ми були напідпитку. Раз на Новий рік і другий – на Восьме березня. Все! Ми дорослі люди. Було бажання – збіглися, розслабились. Без планів та обіцянок. Увесь останній час я підтримував лише робочі стосунки і не дозволяв перевести випадковий секс у розряд «ми зустрічаємось». То що вона надумала?

Двері начебто рипнули. От не вистачало ще, щоб хтось побачив це неподобство.

Я рішуче зняв з шиї руки Белли і відступив на крок.

- Нуу… - надула губки дівчина. – Чому? Нам же було так добре разом!

- Не час і не місце. І взагалі… Приступай до роботи, Белло, краще буде.

- Кому краще?

- Усім.

- Ігоре… Ігоре Сергійовичу… Не слід відмовлятись, коли дівчина сама пропонує…  Минулі рази ти… ви були сміливі та завзяті…

- Забудь, Белло.

- Таке не можна забути, - дівчина простягнула руку і провела наманікюреними пальчиками по м’язах мого живота. На диво, нічого навіть не здригнулося, хоча, як я пам’ятаю, секс у нас був палкий.

- Добре, не забувай. Залиш у скарбничці пам’яті. Та зараз будь добра повернутись до своїх прямих обов’язків.

- Гадала, що привести нерви шефа в порядок – входить до моїх прямих обов’язків… Ти… ви сьогодні занадто знервовані…

- До справ, Белло, до справ, - відвів руку дівчини. - Бо уся компанія поповнить ряди безробітних. Коли з котами не вигорить, то через тиждень закрию цей балаган і забуду назавжди, мов страшний сон.

Нагадування про звільнення швидко привело дівчину до тями. Вона хмикнула, зіскочила зі столу і повернулась до комп’ютера, демонстративно не дивлячись на мене. А я стряхнувся і вийшов із кабінету завідуючої до коридору. Почув шум з боку кухні і рушив туди. Зараз ще й Глібові з Єгором дістанеться на горіхи.

І мало не налетів на незнайомку у формі працівників нашого закладу. Не одразу зрозумів, що то котяча мамка, Христина. Вона злякано відсахнулась. Здається, дівчина на кухні прибиралась.

- Все в порядку? – запитав, розглядаючи новеньку.

Форма її якось змінила, окреслила груди та стегна. Виявляється, фігурка у новенької нічогенька. Втім, мені байдуже. Просто оцінюю чоловічим оком, як і будь-яку представницю слабкої статі. Однаково з сірого горобчика колібрі не зробити. Мене такі дівчата не цікавлять. Стільки мав справжніх красунь. В універі довше, ніж два тижні з однією не зустрічався, бо саме через два тижні дівчата починають робити закидони про майбутнє життя, дітей та прагнути познайомитись із батьками.

Брешу. З Аделаїдою зустрічався цілих три місяці. Фігура моделі, обличчя фотомоделі, і не задовбувала мене надмірною увагою. Та й з нею ми розпрощалися, коли закінчилось навчання. Я її з собою не кликав і нових зустрічей не обіцяв. Не збираюсь розпочинати серйозні стосунки ні з ким, поки не стану міцно на ноги, не займу гідне місце в батьківській бізнес-імперії. А це мені, як стало зрозуміло, не загрожує в найближчі часи.

- Так усе в порядку? – перепитав, бо дівчина дивилась спантеличено і не відповіла одразу.

Христина кивнула.

- Все добре.

- А коти як?

- Масяня облюбував собі підвіконня, Мишка спить на подушці, а Малюк… Малюк знов під плитою. Здається, він забронював собі місце поближче до харчів. А у вас чудово вийшло поладити з Масею.

Насупився, згадавши фотосесію, коли довелось з котом цілуватись.  Вона насміхається чи що? Та ні, ніби дивиться серйозно. Просто вона усе, що пов’язане з чотирилапими, сприймає як належне.

Тут до кухні зайшли Гліб з Єгором.

- Роботу завершено, зала прибрана, все блищить, Ігоре Сергійовичу! – відрапортував кухар.

Він так сяяв, що й сваритись перехотілося. До того ж вже час обіду.

- Добре. Тепер з Єгором доведіть до ладу кухню, а дівчата хай йдуть обідати.

Белла з Альбіною зазвичай ходили до піцерії, яка розміщалася в парі кварталів він нашої кав’ярні, в цей час «на господарстві» залишалися хлопці. Потім мінялися.

Дівчата, щось радо щебечучи, вже виходили у двері, коли я їх зупинив.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше