Казки про дитячі пригоди.

Про Олю і їжачка

  Оля, 6-річна дівчинка з села Липівка,  дуже весела і допитлива. Цілими днями вона з подругами гуляє влітку на вулиці. А скільки всього цікавого можна зробити! Дівчатка часто люблять збирати різні листочки, квіточки, ягоди і гратися в магазин. Аня, подруга Олі, завжди хоче бути продавцем, а інші діти щоб у неї купували.

  Ще вони люблять гратися м’ячем, у гарячу картоплю, або ще щось. Скакати на скакалці. У цьому Оля справжня чемпіонка. Ніхто більше не може так багато разів без зупинок проскакати. А ще вона вміє стрибати через петлі, схрещуючи руки зі скакалкою  під час стрибків.

  Якось дівчатка загралися на подвір’ї до самого вечора. Оля вже хотіла прощатися з подругами і йти до хати, аж несподівано, що це? Діти побачили їжачка, що швиденько тупцював попід городом.

- Який гарний! — вигукнула Аня.

- Ш-ш, тихо, не злякай! — прошепотіла Оля. Дівчатка підкралися ближче. Їжачок почув і враз згорнувся в клубочок.

- Ой! Так не цікаво. Я ж хотіла його роздивитися, — сумно сказала Наталя. Тваринка нерухомо сиділа на траві. Тоді Оля запропонувала:

- А давайте я покличу Юру, може він нам допоможе розгорнути їжака і роздивитися його.

- Добре, — погодилися подруги і Оля побігла шукати старшого брата. Він у неї дуже розумний, любить читати різні книжки, знає повно цікавого про різні рослини, тварин і птахів.

  Коли Юра з Олею прийшли, їжачок все так же лежав, згорнутий в клубок, лише чорненький носик трошки виднів. А Наталя з Анею його стерегли, щоб не втік.

- О, та він ще маленький, – сказав Юра, поглянувши на їжачка.

  Тоді він сказав дівчатам відступити на кілька кроків і затихнути. Вони так і зробили. Через кілька хвилин очікування діти побачили, що тваринка повільно розгорнулася і принюхується, роздивляється довкола. Потім Їжачок почав йти. Діти почекати ще хвильку, помилувалися ним, а тоді Юра підійшов і торкнувся його рукою. Маленький знову швидко згорнувся.

- А він дуже колючий? — запитала Наталя.

- Ні. Насправді його голки не дуже гострі, але голими руками краще не брати.

- Цікаво, а скільки в нього голок? — запитала Оля.

- Приблизно 500, 700 штук, — гордо відповів хлопець.

- Звідки ти знаєш? Порахував? — сміється Аня.

- Ні, прочитав у книжці, — відповів Олин брат.

- А що ще ти прочитав у тій книжці про їжаків? — поцікавилась допитлива Оля.

- Ну, ще те, що їжачки бувають різні, їх є аж 17 видів. І вони не дуже добре бачать. Але добре чують і відчувають, тому легко бігають вночі.

- Як цікаво! — сказала Наталя. — А що вони їдять?

- Переважно, різних комах, черв’яків, деколи ягоди. А буває, що можуть впоратися навіть з невеликою гадюкою і з’їсти її.

- Що? Не може бути! — вигукнула Оля. — Вона ж отруйна, нам тато розказував, пам’ятаєш?

- Так, отруйна. Але більшість їжаків мають природну витривалість до отрути. Їм не шкодить.

- Та ти, що? Як таке можливо? — здивувалася Аня.

- Не знаю, але можливо. А ще більшість їжаків впадають у зимову сплячку.

- Як це впадають у сплячку? — запитала Оля.

- Ну, зимою їм холодно і нема чого їсти, тому вони залазять в якусь глибоку нору, чи ще якесь тепле місце і сплять там до весни.

- Он як... Я не знала. А хіба можна так довго спати і не померти від голоду? — спитала Наталя.

- Можна. Деякі тварини так роблять. Але для цього вони їдять дуже багато, коли їжі вдосталь, запасаються жиром. А коли зимою сплять, то той жир дає їм сили і вони спокійно доживають до весни.

- Юро, як класно, що ти стільки всього цікавого знаєш! — сказала Аня. Я  б теж так хотіла.

- То читай книжки, дивися пізнавальні відео і теж зможеш багато дізнатися. У світі стільки всього цікавого, що ніколи не буде нудно, якщо приглядатися до всього навколо.

- Ой, а де ж їжачок? — спохватилася Оля. Діти так захопилися тихою розмовою, що й не помітили як стемніло і їжачок тихенько побіг собі кудись.

- Пішов по своїх справах, — спокійно сказав Юра. — Не хвилюйтеся, думаю, ми його ще побачимо.

- Справді? Коли? — сумно спитала Наталя.

- Так. Тільки треба виходити ввечері на подвір’я і тихенько сидіти, чекати. Може й побачите.

- Обов’язково, — сказала Оля. Дівчатка домовилися, що від тепер будуть частіше сидіти ввечері на вулиці і виглядати свого колючого друга.

**********************

Сподобалася історія? запрошую оцінити зірочкою і підписуватися на мою сторінку, щоб не пропустити наступні.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше