Пролог

Коли ж се ся все почалось?..

Мене багато хто питав, про суть, причини, сенс... І що ви думаєте я їм казав?.. Отож бо й воно, що нічого путнього... Та як почув історію хлопака одного... Хлопака ділового, то... Коротше оповім я вам все... А висновок робіть самі. Нащо, спитаєте?!. Хто ж бо знав?!. АХАХАЗАХВАХА... Кхм... Кожна історія несе сенс, несе добро й рятунок од нудьги... Нудьги постійної, зростаючої, нестримної.

Отже, маю ся почати ввідне словочко про нього. Ну то й почну...

***

Гедзь сопів, літаючи навкруги. Він се, ся комашок шукав... Бачте ся, квітки тільки ще пробились, сніг тілько ото потопивсь, і крига порозтанувши утворила пейзаж всім до болі відомий... Пейзаж весняного українського села.

- Гей! Іван, а ходи но сюди! - гаркне було хтось, а мале шибздення й побіжить, й спотикнеться і ще якусь пакость утне, по дорозі додому...

Знайомі картини... Вони повставали у голові якогось двадцятирічного на вигляд русака, кримезного й повного міці молодої, чоловіка, що узяв до рота ці новенькі замінювачі старої паперової смерти, електроні цигарки... Запалив й оглядаючись зітхав, а далі пішов у село. 

- Шановні добродії! Я се новий ваш голова! Прошу написати ваші побажання, скарги, проблеми на аркуші паперу й віднести у сю скриню! - сказав він й показав на синій та громадний ящик, що мав виїмку - то, напевно, було для того, щоб люди могли вкинути туди папірця. А нащо, якщо папірець то лише видемість?!. А справжніх дій ждати не треба!.. Їх треба робити! Самотужки робити!

Ну, русак той інших нравів був... Облудних мені... Ну, то й добре, що я - просто оповідач, й можу спокійно, достовірно розповісти історію його. Історію Кирка... Кирка Власенка. Хлопця, що підкорить світ, та чи пійде це на користь, йому, цьому світу?!. Все взнаєте потім... А поки відмотаю мабуть до появи його на світ. Та й що то за світ такий? В чому ж його одміність од звичного нам? І чи хотіли б ми мати такий самий світ?