Клаптики душі

Самота

Я блукаю у заглибинах душі, 
Тут надто холодно і темно, 
Пішов спочатку ти, потім усі, 
Втікали ви всі мовчки і не чемно.

А скільки тут прорізів і рубців, 
І рвані рани через все протянуті, 
Були вже десятки і сотні купців, 
Яких я цікавлю коли я роздягнута.

А лікування алкоголь, без дози, 
Я з горла без закуски п'ю. 
І згадаю цікаві пози, 
Якщо любові нема, то хоч підзароблю. 
  




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше