Клуб "Інший"

Розділ перший

  Я була вдячна Каті за те, що вона запросила мене в клуб і навіть те що там буде декілька незнайомих ні мені, ні моїй подрузі друзів її теперішнього хлопця не сильно псувала настрій. Заради нашого з нею примирення я була тільки за сходити в новий клуб.

  Починаючи збиратися до клубу я була трохи здивована дрес-кодом. Все-таки дивно в клуб йти в вечірній сукні.Сукню я обрала срібного кольору. Для мого трохи високого росту вона була ідеальної. Волосся було трохи незвичного світло-бірюзового кольору. Саме через цей колір я трохи посварилася зі своїми рідними, але після примирення вони почали мене сприймати з кольоровим волоссям. Фігуру я мала доволі "апетитну". Була трохи повнуватою, що не робило мене сором'язливою. Отже повернемось до вечірнбого образу. Сукня була виконана в грецькому стилі. Високі босоніжки темно-синього кольору пасували і мені, і сукні. Великі сережки-кільця срібного кольору чудово поєднували мій образ.

  Зателефонувавши до подруги і дізнавшись адресу клубу, я одразу ж відправилась туди на таксі, яке замовила зарання. Під'їхавши до клубу я відразу ж помітила свою подругу та її нового кавалера. Заплативши за таксі я обійняла подругу та разом з нею направилась до клубу, іноді кидаючи погляд на її Демитрія. Дивне ім'я, ніби якогось іноземця, хоча начебто він з цього міста. 

  Клуб мене здивував. Я не сильно люблю тусуватись в клубах на відміну від Каті, але цей мені одразу сподобався, хоча в цьому можуть бути винні декілька келихів вина. Хто знає...

  В клубі панувала напівтемрява. Музика була трохи специфічною на мій погляд, але в основному непоганою. Подруга одразу загубилась в натовпі зі своїм хлопцем і я залишилась одна.

Продовження

  Через декілька хвилин я знайшла вільний столик, що стояв в не сильно примітному місці. Замовивши невелику пляшку вина і легкий салат, я спокійно сиділа, слухаючи музику.

  Раптом до мене підсіли троє незнайомців, судячи з зовнішнього вигляду були "золотою молоддю". Я спокійно посміхнулась і продовжила пити вино, розглядаючи обстановку в клубі. Було видно, що лише один з них є лідером, а інші про це навіть не підозрюють. Одяг молодиків був доволі дорогий. Брендовані сірі костюми з білими сорочками одразу кинулись мені в очі. Але лідер все-таки контрастував на їхньому фоні. Білий костюм, червона сорочка, чорний шийний платок та брошка сильно виділяли його на фоні цієї трійці. Вони всі були блідими і освітлення клубу це лише підкреслювало. Вони мені одразу не сподобались. Вдосталь роздививщись один одного вони перші почали бесіду.

- Доброго вечора, мадемуазель. Чому ви сидите в такий прекрасний вечір одна? Я міг би вам скласти компанію не тільки на вечір, але й нав сю ніч... - першим почав розмову незнайомець у білому.

- На жаль на цей вечір в мене є певні плани, тому я змушена відхилити ваше прохання, - мій голос був спокійним, хоча відчувівся певний холод.

- Ну чому так одразу, ми навіть не знайомі, а вже так різко ні, - молодики заусміхались, - Я Трой, ваш кавалер на всю ніч, - він від мене відстане чині?

- Я звичайно перепрошую, але я не маю ніякого бажання з вами говорити. Якщо ви не розумієте того що ви мені ні краплі не цікаві, то я буду змушена покинути вашу компанію...

Продовження

Чому ви такі грубі в відношенні до мене? - в цей момент я побачила як його очі почали ставати червоними.

  Подумавши що це галюцинації, я підізвала офіціанта та розрахувавшись поспішила до виходу. Дивним було те що молодики навіть не піднялись, лише Трой безперервно дивився на мене не відриваючи погляду. Мені це не сподобалось, але що я могла з цим зробити...

   Вийшовши на вулицю, я видихнула з полегшенням та подивившись на зоряне небо, набрала номер таксі. Прослухавши в слухавці приємний жіночий голос, який пообіцяв машину через декілька хвилин, я почала роздивлятись район в якому розташовувався клуб. Район був доволі темний, було таке враження, що ніхто навіть не знав про відкриття нового клубу. 

   Раптом із-за моєї спини я почула знайомий голос...

- Чому ви так швидко втікли мадемуазель? Невже ви настільки неввічлива, що можете просто покинути нашу бесіду не попрощавшись? - тон Троя був обманливо ввічливим, - Чи може ви вже й забули про свою любу подругу?

- Як ви зв'язані з Катею?... - повернувшись я побачила свою подругу в колі вже знайомих мені людей. Демитрій, Трой та двоє вже знайомих молодиків стояли навколо Каті та дивились мені у вічі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше