Розділ четвертий

   Десь о годині першій дня по квартирі пролунала трель дверного дзвінка.
   Якраз в цей момент я ледве не задрімала з новою книгою на колінах. Я не очікувала нікого в гості, але все одно вскочила на ноги, да так, що книжка впала на підлогу. Встряхнувшись я швидко підняла книгу та поспішили до невідомого гостя.
 - Скоріш за все це Катя або колега з роботи, - я була ще трохи сонна, - Але я начебто попередила всіх, що буду зайнята цих два дні...
   Я на автоматі відкрила двері і ледве не зіштовхнулась з хазяйкою квартири - Євою.
 - Ем... Доброго дня ще раз... - я була сильно здивована її не очікуваним візитом.
 - Лейло, я рада тебе бачити, - хазяйка прямо світилась від радості, - Так-с...
   Я мляво відійшла в сторону, пропускаючи Єву в квартиру. Пройшовши на кухню, я хотіла поставити чайник, але дівчина мене зупинила.
 - Чай буде зайвим, я лише на хвильку заскочила, - хазяйка усміхнулась, - Отже я хотіла попросити вибачення за свого брата, - побачивши здивування на моєму обличчі, вона посміхнулась і пояснила, -          Той молодий чоловік через якого ви мені телефонувати - мій брат. Чотири роки тому він поїхав закордон і я вирішила здавати його квартиру. І ось вчора він приїхав...
 - Я маю з'їхати тепер? - я перебила Єву, щоб швидше дізнатись про свій переїзд і йти шукати оголошення про продаж квартири.
 - Ні, ти що? Ні звичайно, - вона посміхнулась, - Ти можеш залишатися жити в цій квартирі. Я прийшла сказати, що брат тепер буде жити з тобою по сусідству.

Продовження

   Сказати, що я була здивована це нічого не сказати.
- Ну... Це напевно добре... - я потрохи переварювала цю "чудову" новину.
- Ну, начебто все, що я хотіла, те і сказала, - дівчина кивнула сама собі та поспішила на вихід, - Ну все, до зустрічі.
   Я на автоматі закрила дері за хазяйкою. Після чого я пішла на кухню продовжити читання, але в голові були думки лише про те що хоч ми й стали сусідами, але я буду рада не знайомитися зі своїм сусідом.
Напевно доля вирішила, що на сьогодні з мене досить "хороших" новин, тому до кінця дня нічого незвичайного не сталося.
   Повечерявши я лягла спати, зовсім не згадуючи про кошмар минулої ночі. І як виявилось дарма...
   Хоч кошмар і відрізнявся від першого, але я все одно не могла прокинутись аж поки він не закінчився.
   Прокинулась я за годину до будильника, вся мокра та налякана. Хвилин п'ятнадцять я просто сиділа, стараючись заспокоїтись. Загадкові тіні зі снів не хотіли так просто відпускати свою гостю...

Продовження 

   За вікном потихеньку світлішало, а я стояла на кухні та механічно мішала каву в невеликій чашці. Випивши четверту дозу кофеїну, я врешті заспокоїлась та була готова дарувати світу свою усмішку.
   Сьогодні я вирішила одягнути улюблений костюм кольору темно-сірої перлини. Цей костюм зробить мене візуально бліднішою, таким чином замаскувавши сліди нічного жахіття.
   Я вийшла з квартири. Навіть не прислуховуючись було чути, що будинок спав і тільки деякі з його жителів починали розтормошувати дім.
До початку роботи було ще багацько часу і я вирішила трохи прогуляться по парку. В ньому також ще панував сон. Йдучи по головній алеї повз мене пробігали одинокі ранні бігуни, і навіть два рази я побачила поспішаючих на ранню роботу працівників. На траві та лавочках ще була ранкова роса.
   Раптом десь зліва від мене я почула жалісне скавчання. Секунди дві я боролась з цікавістю та інстинктом самозбереження. Перемогла цікавість і я насторожено зазирнурнула в кущі.
   На щастя там не виявилось нічого підозрілого (трупа, наркомана, інше - потрібне підкреслити). Але і доброго там також нічого не було. В кущах лежав молодий пес. Його не можна було назвати щеням, але і не можна було сказати, що це був дорослий пес. Тварина була поранена й ледве дихала. Думала я недовго...

Продовження

  Несучи пса до веткліники я думала навіщо мені ще одна проблема в моєму, ставшому останнім часом дуже цікавим та різноманітним, житті. 
  На моє щастя клініка якраз відкривалась. Мені прийшлось посидіти в прийомній та заповнити декілька документів, поки пса оглядали. 
 Не все було так просто, як могло здатися на перший погляд. Мені довелося заплатити лікарю за те, що у пса не було документів і відповідно потрібних щеплень. Я була рада хоча б тому, що пса без паспорта не виставили за двері, а для початку оглянули і почали його лікувати. 
   Виходила я з клініки вже з псом на руках та папірцем з потрібними ліками. Слава Богу, ветаптека була поруч з лікарнею і я швидко, купивши потрібні препарати, направилась додому. 
   Вдома я поклала пса на диван та пішла на кухню за мискою води, по дорозі назад підхоплюючи з крісла плед. Я обережно взяла пса на руки та напоїла його. Мені завжди було шкода бездомних тварин. Навіщо брати тварину якщо ти не можеш за нею доглядати?! Ніжно поглажуючи пса по голові я думала, що робити далі. Я не була впевнена, що зі своїм графіком зможу доглядати за хворим псом. Я важко видихнула і посміхнулась, побачивши, що пес дивитися мені у вічі.
- Не переживай, я тебе просто так не залишу, - я поцілувала його в ніс, - Все буде добре...
  Цілий день я провела доглядала за псом. Також зателефонувала на роботу та сказала, що хочу взяти відпустку десь на тиждень - два за свій рахунок. 
   Завдяки моєм новому другу, я за день переробили певно сотню справ по дому, хоча сама думала, що в моїй квартирі не потрібно витрачати багато часу на прибирання. З іменем для пса я вирішила почекати, так як щось путнє в голову не шло . В цьому питанні я краще покладусь на долю...
   Протягом дня через стіну чулись шарудіння або стукіт, а також звуки пересування чогомь підлогою. Я списувати все на ремонт квартири мого нового сусіда. 
   Перед сном я перенесла пса у спальню на ліжко , щоб якщо щось станеться я змогла одразу допомогти. Випивши чашку чаю я зі спокойною душею заснула. 
  Прокинулась я рано, але не від нічних жахітть а від мокрого носа в мене біля вуха. Я одразу ж посміхнулася та чмокнула пса в лоб. 
- Доброго ранку Дан! - ім'я саме прийшло мені в голову і я вирішила його залишити, так як і пес був повністю з ним згоден. 
   Заваривши собі кави я вколола ліки та обезболююче Дану та почала збиратися на роботу . Потрібно було підписати деякі документи в тому числі і заяву на відпустку. Одягнувши легку сукню блідно-рожевого кольору та залишивши волосся без зачіски я пішла в агенство.