Кінцугі

Ерато

Богине слів, осяяних любов'ю,

Тобі я поклоняюсь кожен день,

В Парнасі загоряються іскрою

Твої дари окрилених натхнень.

 

Ввійдуть у вічність чорною сльозою,

Пролинуть тихо десь поміж пісень,

В полях широких заростуть кінзою

І в серці зринуть, де свята мішень.

 

Поезія розпалює багаття,

Дарує сотні Вічних божевіль,

Для кого дар, для когось це прокляття

 

Лишає в серці лиш отруйний хміль,

Та розцвітає, мов святе латаття,

Що розбиває на частинки біль.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше