Кінцугі

Талія

Виблискують софіти, а на сцені

Дві маски, а під ними таїна.

Лягає на обличчя ніжна темінь,

Захована від світу сторона...

 

Під оплески вирує кров у вені,

Вистава починається сумна...

Хто цей актор? Кричу у всі легені:

«Не повертайся!» ...І лише вона

 

Стоїть у масці, не відводить погляд...

Продовжується п'єса вічна ця,

І ось я опиняюся з ним поряд,

 

На відстані не бачачи лиця.

Ні! Я – не він! Це тільки давній спогад,

Що хоче повернутись до кінця...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше