Кінцугі

Корона Мельпомени

Зламай перо, і колесо сансари

Замкнеться, і замре одвічна вісь,

Що тягне струни вірної гітари

І ноти піднімає вгору, ввись,

 

Де відблиски звабливої тіари

Окрилюють надії, біль увесь

Зникає, догорає, мов сигара,

І гасне назавжди далеко десь.

 

Твою корону на прощання, музо,

Гарячими вустами я тепер

Цілую ніжно. Непосильним грузом

 

Для мене це натхнення дивних сфер.

У серці, Мельпомено, лине блюзом.

Чорнила виливаю. Револьвер...



Володимир Верста

Відредаговано: 25.12.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись