Кінцугі

Місто мертвих поетів

Примарне місто... Скрізь блукають тіні

Ні мертві, ні живі від стін до стін,

Замучені обличчя, кроки тлінні,

Нема бажань і мрій немає. Синь

 

Небес покрита чадом, а проміння

Розтанули між хмарами вершин

Багатоповерхівок... Павутиння

Доріг сплелося вулицями... Плин

 

Тут часу непомітний... Лине пісня

З гарячих вуст, поміж людей іде

Поет самотній, а опале листя

 

Здіймається під ним... Усе цвіте...

Ніхто не бачить... Він фантом сріблистий...

Мереживо із музики пряде...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше